Ухвала суду № 28039604, 11.12.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2516/539/2012 Провадження № 22-ц/2590/3848/2012 Головуючий у I інстанції - Кучерявець О. М.Категорія - цивільна Доповідач - Страшний М. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 201 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСтрашного М.М.,суддів:Горобець Т.В., Острянського В.І.,при секретарі:Примачок Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства „Аграрій" на рішення Носівського районного суду від 11 вересня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Дочірнього підприємства „Аграрій" про розірвання договору оренди землі,

в с т а н о в и в:

Рішенням Носівського районного суду від 11 вересня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково, розірвано укладений 08 червня 2005 року між нею та ДП „Аграрій" договір оренди земельної ділянки площею 3,80 га.

В апеляційній скарзі ДП „Аграрій" просить скасувати дане рішення суду від та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

На думку апелянта, у суду були законні підстави для розгляду справи та ухвалення рішення по суті позовних вимог, враховуючи, що представник відповідача з поважних причин не з'явився в судове засідання, оскільки був зайняти в розгляді іншої справи, тому суд повинен був відкласти розгляд справи. Апелянт вважає, що судом першої інстанції не були застосовані до спірних правовідносин положення ст.ст. 612, 613 ЦК України, а також порушено вимоги ст. 141 ЗК України, що призвело до неправильного вирішення справи. Крім того, апелянт посилається на те, що місцевий суд зобов'язаний був зупинити провадження у справі до залучення до участі в справі правонаступників ДП „Аграрій".

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу належить відхилити та залишити рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 3,80 га, розташованої на території Носівської міської ради, що підтверджується відповідним Державним актом на право приватної власності на землю (а.с. 10).

Згідно договору оренди землі від 08 червня 2005 року позивач надала ДП „Аграрій" в строкове платне користування зазначену земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.8-9).

Зазначений договір зареєстровано в Носівському відділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК, про що 10 червня 2005 року вчинено відповідний запис.

Частково задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що договори оренди землі підлягають розірванню у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку по сплаті орендної плати, а вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі не підлягають задоволенню, оскільки на час розгляду справи позивач одержала орендну плату.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, оскільки він відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Згідно ст.32 Закону України „Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною 1 ст.24 вказаного Закону передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Крім того, обов'язок орендаря своєчасно вносити орендну плату передбачений і п.п. 9, 11 договору оренди землі від 08 червня 2005 року, згідно яких орендна плата вноситься орендарем у грошовій та натуральних формах; у грошовій формі 2% від грошової вартості землі, натуральна оплата здійснюється продукцією рослинництва, тваринництва, продуктами її переробки, послугами в тваринництві та по обробітку землі, транспортними послугами та іншими за ринковими цінами; орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року.

По справі встановлено, що відповідач станом на 01 січня 2012 року не виконав взятого на себе зобов"язання по сплаті орендної плати за 2011 рік, а виплатив позивачу орендну плату за 2011 рік після звернення позивача до суду (позивач звернувся до суду 12 березня 2012 року а.с.3-5).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ч. 1 ст.611 ЦК України передбачено настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема розірвання договору.

Також п. 38 договорів оренди земельної ділянки визначено, що дія договору припиняється за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов"язків, передбачених договором.

Зважаючи на наведені норми закону та оцінивши обставини справи в сукупності, суд першої інстанції правильно визначив наявність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог в частині розірвання договорів оренди, вказавши, що відповідачем не було виконано обов'язку, встановленого договорами оренди щодо своєчасної сплати позивачеві орендної плати за землю за 2011 рік.

Відповідач не надав суду першої та апеляційної інстанцій доказів своєчасної сплати ним позивачу орендної плати за 2011 рік, а доводи його апеляційної скарги навіть не містять посилань на такі обставини.

Суд першої інстанції обгрунтовано відмовив в задоволенні вимог позивача про стягнення орендної плати, враховуючи, що на час розгляду справи позивач одержав орендну плату.

Положеннями земельного законодавства не визначено обов'язок орендодавця повідомляти орендаря про форму розрахунків за умовами укладеного між сторонами договору, а отже доводи апеляційної скарги про те, що кошти позивачу не були виплачені саме з її вини і мають місце ознаки прострочення кредитора, є хибним тлумаченням законодавства з боку відповідача.

Посилання апелянта на порушення судом положень ст. 141 Земельного кодексу України не можуть бути взяті до уваги, оскільки наведена стаття регламентує порядок припинення права користування земельною ділянкою, а не розірвання договору з певних підстав, що є предметом розгляду даної справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не мав законних підстав ухвалювати рішення по суті заявлених вимог та повинен був зупинити провадження у справі, у зв'язку з прийняттям 07.08.2012 року загальними зборами учасників ДП „Аграрій" рішення про перетворення ДП „Аграрій" на ТОВ „Аграрій", не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Пункт 2 частини 1 статті 201 ЦПК України стосується обов'язку суду під час розгляду справи по першій інстанції зупинити провадження у справі у разі злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі (тобто у зв'язку з припиненням юридичної особи, яка була стороною у справі).

Відповідно до ч.2 ст.104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилась, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. В справі відсутні докази, що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб внесений запис про припинення ДП „Аграрій" у зв'язку з перетворенням.

Згідно з ч.3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. По даній справі таких порушень судом першої інстанції не допущено.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для скасування судового рішення, яке постановлене з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Аграрій" відхилити.

Рішення Носівського районного суду від 11 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: