Постанова № 28037378, 20.03.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2012 р. справа № 2а-0470/5694/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Ясенової Т.І. Щербака А.А.

при секретарі судового засідання: Бембінек Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Повного товариства "Центральний міський ломбард ТОВ "Юридична компанія "ЛІГА"і компанія»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2011 року у справі № 2а-0470/5694/11 за позовом Повного товариства "Центральний міський ломбард товариство з обмеженою до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що Західно-Донбаською ОДПІ в Дніпропетровській області була проведена виїзна планова документальна перевірка ПТ «Центральний міський ломбард»ТОВ «Юридична компанія «Ліга»і компанія», про що складений акт від 20 січня 2011 р. №23/22/23932284 , на підставі якого були прийняті податкові повідомлення-рішення від 03 лютого 2011 року №0000022241/0 про збільшення позивачу сум грошових зобов'язань по податку на прибуток у розмірі 43 402,15грн., податкове повідомлення-рішення від 03 лютого 2011 року №0000032241/0 про збільшення позивачу сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 11 042,50грн., податкове повідомлення-рішення від 03 лютого 2011 року №0000152343 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 112 245,05грн. за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки. Рішення Західно-Донбаської ОДПІ вмотивовані порушенням ПТ «Центральний міський ломбард»ТОВ «Юридична компанія «Ліга»і компанія»вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю виявлених порушень з посиланням на норми чинного законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2011р. у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду обґрунтована тим, що висновок акту перевірки від 20 січня 2011 року №23/22/23932284 щодо порушення вимог п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині заниження валового доходу від операцій з реалізації заставленого майна за 3 квартал 2010 року на суму 141 546, 00 грн., є правомірним з посиланням на пп.4.1.3 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», абз. 4 пп.7.9.5 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також вказано на правомірність проведення перевірки.

Позивач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення по справі, які суд першої інстанції вважає встановленими, а також порушення норм матеріального права, що призвело до не правильного вирішення справи.

Так, сума коштів, отриманих ломбардом від реалізації предмету застави не може бути одночасно доходом ломбарду та доходом фізичної особи та оподатковуватися податком на прибуток та податком на доходи фізичної особи. Тому податкове повідомлення-рішення № 0000122241 від 04.04.2011 року про збільшення Позивачу сум грошових зобов'язань по податку на прибуток прийнято з порушенням ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», призводить до порушення ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також не відповідає вимогам чинного законодавства податкове повідомлення-рішення № 0000112241 від 04.04.2011р. щодо застосування штрафних санкцій в розмірі 25% з тих підставі, що згідно до пункту 123.1 ст.123 Податкового кодексу України штраф в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання застосовується тільки у випадках, якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання. Згідно до абз.2 п. 120.2. ст. 120 Податкового кодексу України при самостійному донарахуванні суми податкового зобов'язання інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються. Податкове повідомлення-рішення № 0000032241/0 від 03.02.2011р. нарахованих зобов'язань з податку на додану вартість з підстав порушення пп. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 закону України «Про податок на додану вартість», на думку Позивача підлягає скасуванню з тих підстав, що по операціям отримання послуг переробки у випадку невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, ПТ «Центральний міський ломбард»несе витрати з реалізації предмета застави (транспортні, зберігання, ремонт, відновлення до товарного вигляду та інше). Таким чином суми, що сплачені це витрати, пов'язані безпосередньо з реалізацією предмета застави, тому є витратами, що пов'язані з господарською діяльністю. Податкове повідомлення-рішення № 0000152343 від 03.02.2011р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки, підлягає скасуванню, з тих підстав, що порядок оприбуткування готівкових коштів передбачений у тому числі п.2.6. глави 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», а висновки Відповідача, зроблені, на думку Позивача, при довільному трактуванні норм чинного законодавства та не відповідають фактичним обставинам. Що стосується санкцій за використання не зареєстрованої належним чином КОРО, то відповідно до п. З ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачена фінансова санкція в розмірі двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 340 грн. Крім того, Відповідачем порушено строк застосування такої санкції.

Позивач та Відповідач (їх представники) до суду не з'явилися. Про день, місце та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно матеріалам справи, Відповідачем було проведено планову виїзну перевірку Позивача, з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2010 року якою встановлено порушення пп. 4.1.1 п.4.1 ст. 5, пп. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.9, ст. 5, пп. 7.9.6, п. 7.9, ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненями), пп.17.2, ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 7.4.1 п.7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, п.2.6 Положення №637 від 15 грудня 2004 року Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті України», затвердженого Постановою Правління Національного банку України (із змінами та доповненнями), про що був складений акт від 20 січня 2011 року №23/22/23932284, за результатами якої складено акт від 20 січня 2011 року №23/22/23932284.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000122241 від 04.04.2011р. про збільшення сум грошових зобов'язань по податку на прибуток у розмірі 43151,25грн., № 0000112241 від 04.04.2011р. про збільшення сум грошових зобов'язань по податку на прибуток у розмірі 1254,50грн., № 0000032241/0 від 03.02.2011р. про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 11042,50грн.; № 0000152343 від 03.02.2011р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 112245,05грн. - за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки.

Щодо порушення п.4.1.1. ст. 4, п. 5.9 ст. 5, пп. 7.9.5 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, відповідно акту перевірки , перевіряючими виявлено порушення Позивачем -декларування за період 3 квартал 2010р. по рядку 04.1 декларації з податку на прибуток підприємств суми доходу від реалізації товарів (послуг) на 141546грн. менше, ніж загальна сума доходу за даними бухгалтерського обліку.

У акті перевірки вказано, що Позивач як постачальник уклав договори з Національним банком України (державна скарбниця) та ТОВ «КЮФ Імперія золота»на предмет поставки брухту дорогоцінних металів з реалізації заставленого майна.

Відповідно до пп. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно з пп. 8.1.1 п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону.

Тобто вказаним Законом визначено, що податок з неповернутої суми позики має утримуватись від суми такої позики та за її рахунок, таким чином норма закону зобов'язує ломбард сплатити податок виходячи з розміру позики, але не за рахунок цієї позики, а за рахунок коштів, отриманих від продажу (реалізації) застави, що не суперечить наведеній нормі пп. 8.1.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Тим більше, вимога Відповідача суперечить Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», якщо кошти були отримані від продажу майна, є власністю ломбарду, то відповідно неправомірно зобов'язує ломбард сплатити податок за рахунок його власних коштів, а не коштів фізичної особи.

Таким чином, висновок про включення суми утриманого та перерахованого податку з доходів фізичних осіб до бюджету до складу валового прибутку підприємства удруге на суму 141546 грн. є необґрунтованим та протиправним.

Щодо порушення п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме перевіркою встановлено не нарахування Позивачем штрафних санкцій у зв'язку із здійсненням самостійного корегування шляхом збільшення податкового зобов'язання.

Так Відповідачем під час перевірки встановлено не нарахування Позивачем штрафних санкцій у зв'язку із здійсненням самостійного корегування шляхом збільшення податкового зобов'язання - визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток (заниження (недоплата) платником по періодах: Ікв. 2010 року у розмірі 2,00 грн.; 2 кв.2010року у розмірі 5016,00 грн.) не вірно визначено розмір штрафних санкцій (5%) (250,90 грн.) від суми недоплати (заниження) податку за відповідні періоди.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», недоплата - це заниження суми податкового зобов'язання. Відповідно до підпункту 1.5 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Оскільки статтею 1 цього Закону податковим зобов'язанням визначене зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, то недоплата і штраф, які нараховуються платником податків відповідно по пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є складовими податкового зобов'язання платника податків.

Відповідно до пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо податковий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. При цьому камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Таким чином, Відповідачем не проводилась камеральна перевірка та не встановлювалась арифметична помилка, яка допущену при обчисленні податкового зобов'язання у вигляді штрафу у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином у Відповідача відсутні підстави для самостійного визначення суми податкового зобов'язання платника податків і збільшити суму податкового зобов'язання платника податків на суму заниження податкового зобов'язання - заниження суми штрафу.

Щодо збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість ( податкове повідомлення-рішення № 0000032241/0 від 03.02.2011р.).

Так у ході перевірки встановлено порушення пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Так товариством завищено податковий кредит за жовтень 2009р. на суму 8834грн. за операціями з придбання послуг, які в подальшому не використовуються в оподаткованих операціях.

Відповідно до пояснювальної записки Позивача, що містяться в матеріалах справи по операціям отримання послуг переробки у випадку невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, Позивач несе витрати з реалізації предмета застави (транспортні, зберігання, ремонт, відновлення до товарного вигляду та інше).

Отже суми, що сплачені переробникам - це витрати, пов'язані безпосередньо з реалізацією предмета застави, тому є витратами, що пов'язані з господарською діяльністю. Реалізація предмету застави є оподаткованою операцією і з неї нараховувалися податкові зобов'язання. Тому вказані суми з податку на додану вартість Позивачем повністю враховані до складу податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних й у відповідності до п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Посилання Відповідача на п. 4.7. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість при обґрунтуванні зазначених висновків, як на підставі зменшення складу податкового кредиту на суму 8 834,00 грн., є безпідставним, так як зазначений пункт Закону не регулює склад податкового кредиту, не містить заборони щодо включення в податковий кредит послуг переробки, а регулює лише базу оподаткування.

Щодо порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні - не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки.

Так перевіряючими у Акті перевірки зазначено, що Книга обліку розрахункових операцій на РРО фіскальний №0410002022 та Книга обліку розрахункових операцій на РРО фіскальний №0410001817 були зареєстровані 06.10.2009 року, а перший запис зроблено 01.10.2009р. тому зроблено висновок, що вся готівка за період з 01.10.2009р. по 05.10.2009р. не оприбуткована.

Також зазначено, що касові операції на підприємстві оформляються прибутковими та видатковими касовими операціями з веденням касової книги встановленої форми.

Абзацом першим пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Згідно з абзацом третім пункту 2.6 вказаного Положення у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Абзацом п'ятим пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено, що суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до пункту 1.1 даного Положення книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій; книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки.

Таким чином, Позивачем, як визначено перевіркою, усі готівкові грошові надходження оприбутковані своєчасно і в повній мірі проведені через РРО у сумі їх фактичних надходжень, роздруковані всі відповідні документи, що підтверджують проведення розрахункової операції, своєчасно занесені до КОРО на підставі фіскальних звітних чеків.

Посилання Відповідача на порушення ломбардом п.2.6. глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України неправомірне, оскільки не надано доказів з приводу не оприбуткування готівки в сумі 22449,01грн.

Щодо посилання Відповідача на непоширення ст. 250 ГК України на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи, слід зазначити наступне.

Податковий кодекс України набрав чинності 01.01.2011р., в свою чергу його дія поширюється на правовідносини, що виникли між сторонами з 01.01.2011р.

Крім того, зміни до ст. 250 ГК України були внесені Законом України від 02.12.2010 р. N 2756-VI, який відповідно до Розділу ІІ цього Закону, набирає чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не можна вважати обґрунтованим, тому апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 41, п. 4 ч.1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Повного товариства "Центральний міський ломбард ТОВ "Юридична компанія "ЛІГА"і компанія»задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2011 року у справі № 2а-0470/5694/11 -скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкового повідомлення -рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області №0000112241 від 04 квітня 2011 року, №0000022241/0 від 03 лютого 2011 року, №0000032241/0 від 03 лютого 2011, №0000152343 від 03 лютого 2011 року.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 09 квітня 2012року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.А. Щербак