Ухвала суду № 28037075, 04.12.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року справа №2а/0570/8163/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., судів Білак С.В., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання Варчук О.В., за участю представника позивача Фабрій В.В., представника відповідача Гой В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду 22 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/8163/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Словенергомонтажсервіс» про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду 22 жовтня 2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Словенергомонтажсервіс» про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 15 травня 2012 року № 0000131530/5231/10/15-17-3 в сумі 38150 грн. 06 коп. задоволені. Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби від 15 травня 2012 року № 0000131530/5231/10/15-17-3 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 38150 грн. 06 коп.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення є встановлення порушень позивачем податкового законодавства при господарських операціях з ТОВ «Словенергомонтажсервіс» за 2-4 квартал 2011 р., що було виявлено в ході планової виїзної документальної перевірки позивача. Підставою для таких висновків стало ненадання позивачем товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості по договорам, укладеним з ТОВ «Словенергомонтажсервіс». Крім того, актом перевірки № 1071/23-3-37011458 від 02.03.2012 року ТОВ «Словенергомонтажсервіс» встановлено порушення останнім вимог податкового законодавства в частині укладання нікчемних правочинів між ТОВ «Словенергомонтажсервіс» та ТОВ «Компанія Квік Дан» та підприємствами покупцями, в тому числі з позивачем, за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року. Наведене, на думку апелянта, свідчить про відсутність реального товарного характеру господарських операцій позивача та нікчемність укладених з ТОВ «Словенергомонтажсервіс» угод.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку відповідача та є платником податку на додану вартість.

Посадовими особами відповідача була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт № 62/15-17-3/23343582 від 24.04.2012 (далі Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки, встановлено порушення позивачем п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.2, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України занижено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 746 581 грн., в тому числі: в т.ч. за липень 2010 року у сумі 5 706 грн., за серпень 2010 року у сумі 172 105 грн., за вересень 2010 року у сумі 242 565 грн., за жовтень 2010 року у сумі 256265 грн., за лютий 2011 року у сумі 225 грн., за березень 2011 року у сумі 13 115 грн., за червень 2011 року у сумі 4 631 грн., за липень 2011 року у сумі 17 349 грн., за серпень 2011 року у сумі 14 395 грн., за вересень 2011 року у сумі 9 765 грн., за жовтень 2011 року у сумі 10460 грн. Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що взаємовідносини ТОВ «Словенергомонтажсервіс» зі Структурною одиницею позивача Словянською ТЕС мають ознаки нікчемності.

За висновками вищенаведеного акту перевірки відповідачем 15 травня 2012 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000131530/5231/10/15-17-3, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у загальному розмірі 252492 грн. за 2-4 квартали 2011 року. Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням зазначено, що позивачем порушені норми пункту 44.1 статті 44, пункту 138.2 статті 138, пункту 144.1 статті 144, пункту 146.2, пункту 146.12 статті 146 Податкового кодексу України.

Позивачем оскаржується дане податкове повідомлення-рішення частково в сумі 38150 грн. 06 коп.

Також встановлено, що між ТОВ «Словенергомонтажсервіс» та позивачем було укладено договір від 16 лютого 2011 року № 158, згідно умов якого ТОВ «Словенергомонтажсервіс» (виконавець) зобов'язується передати у власність СО ПАТ «Донбасенерго» Словянської ТЕС (замовник), а замовник прийняти та сплатити запчастини (товар) в строки встановлені договором. Сума поставки відповідно до договору складає 27360 грн., в тому числі податок на додану вартість 4560 грн. Відповідно до пункту 2 договору, виконавець зобов'язується поставити товар згідно договору на умовах EXW (склад виконавця) INCOTERMS 2000 по заявці замовника (специфікація № 1 до договору від 16 лютого 2011 року № 158, відповідно до якої поставлявся наступний товар: люнет опорний -1 шт., на суму 12080 грн., обойма роликова - 2 шт., на суму 1640 грн., домкрат клиновий лівий - 1 шт., на суму 4540 грн., домкрат клиновий правий -1 шт., на суму 4540 грн.)

На виконання вимог зазначеного договору ТОВ «Словенергомонтажсервіс» було видано позивачу податкову накладну від 29 березня 2011 року № 3 на суму 27360 грн., з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 4560 грн., видаткову накладну та сертифікат якості. Відповідно до приходних ордерів від 30 березня 2011 року № 1335, № 1336, № 1337, № 1338 СО ПАТ «Донбасенерго» Словянською ТЕС було отримано зазначений товар, що також підтверджується картками складського обліку матеріалів. Оплата за товар здійснена платіжним дорученням від 7 квітня 2011 року № 637. Перевезення товару підтверджується подорожнім листом від 29 березня 2012 року № 5236, в якому вантажовідправником зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Словенергомонтажсервіс», вантажоодержувачем - СО ПАТ «Донбасенерго» Словянська ТЕС.

Словянською ТЕС був також укладений договір з ТОВ «Словенергомонтажсервіс» від 31 травня 2012 року № 420, згідно умов якого ТОВ «Словенергомонтажсервіс» (постачальник) зобов'язується поставити, а СО ПАТ «Донбасенерго» Словянська ТЕС (покупець) сплатити та прийняти вказаний товар на загальну суму 92622 грн., з урахуванням податку на додану вартість 15437 грн. Відповідно до пункту 2.1 договору, товар поставляється на умовах DDP (Incoterms 2000) м. Миколаївка, Словянська ТЕС.

На виконання вимог зазначеного договору ТОВ «Словенергомонтажсервіс» було видано податкові накладні від 6 червня 2011 року № 2 на суму 27786 грн. 60 коп., в т.ч. ПДВ 4631 грн. 10 коп., та від 4 липня 2011 року № 2 на суму 64835 грн. 40 коп., в т.ч. ПДВ в сумі 10805 грн. 90 коп., а також видаткову накладну, авізо № 689, авізо № 888.

Відповідно до прибуткових ордерів № 3678, 3679 від 7 липня 2011 року СО ПАТ «Донбасенерго» Словянською ТЕС було отримано вказаний товар, що також підтверджується картками складського обліку матеріалів, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31 липня 2012 року, акту вхідного контролю притирочних машин ГМ-039 та ГМ-039А. Товар перевозився особистим транспортом співробітниками ТОВ «Словенергомонтажсервіс».

4 січня 2011 року та 20 червня 2011 року між структурною одиницею позивача Словянською ТЕС та ТОВ «Словенергомонтажсервіс» були також укладені договори № 12 і № 452 на виконання послуг.

На виконання умов даних договорів між сторонами були підписані акт виконаних робіт, видані авізо, податкові накладні від 31 березня 2011 року № 4 на загальну суму 94842 грн. 60 коп., в т.ч. ПДВ 15807 грн. 10 коп., від 29 березня 2011 року № 2 на загальну суму 116219 грн., в т.ч. ПДВ 19369 грн. 98 коп., від 20 січня 2011 року № 1 на загальну суму 88406 грн. 40 коп., в т.ч. ПДВ 14734 грн. 40 коп., від 22 червня 2011 року на загальну суму 48526 грн. 28 коп., від 18 серпня 2011 року на загальну суму 113227 грн. 97 коп.

Також вставлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року, залишеною без змін Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/6903/2012 позов Публічного акціонерного товариства до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби задоволено та визнано частково недійсний податкове повідомлення-рішення від 15 травня 2012 року № 0000091530/5223/10/15-17-3 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 746581 грн. на суму 27907 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 182155 грн. 50 коп. на суму 4477 грн. Зазначеними рішеннями встановлено, що збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням, яке було визнано недійсним в межах адміністративної справи № 2а/0570/6903/2012, та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток податковим повідомленням-рішення, яке частково оскаржується в межах даної справи, став висновок відповідача про наявність порушення при здійсненні господарських операцій позивачем (його структурною одиницею - Слов'янською ТЕС) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Словенергомонтажсервіс», тобто обидва повідомлення-рішення прийняті за наслідками встановлення відповідачем під час перевірки одного й того ж порушення за одними й тими же господарськими операціями.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про те, що проведені операції не мають реального товарного характеру, а здійснені між позивачем і ТОВ «Словенергомонтажсервіс» правочини не відповідають вимогам закону, не спричинили реального настання правових наслідків та являються нікчемним, оскільки вчинені з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, свого підтвердження не знайшли, вони є лише припущеннями відповідача, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У відповідності із статтею 138 Податкового кодексу України:

- витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1 пункту 138.1);

- витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2);

- витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (підпункт 138.4);

- інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (підпункт 138.5).

Не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено, що валові витрати за перевіряємий період по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Словенергомонтажсервіс» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В акті перевірки відповідач зазначає, що є підстави вважати правочини нікчемними на підставі ст. 228 ЦК України як такі, що порушують публічний порядок.

Частиною 1 ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачем відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено, що сторони, укладаючи зазначені угоди, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплату податків.

Крім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент здійснення відповідачем перевірки реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «Словенергомонтажсервіс» підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Словенергомонтажсервіс» і правомірність формування валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів.

Доводи апелянта про відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення вантажу, які б підтвердили фактичне перевезення товару, судом до уваги не приймаються, оскільки придбаний позивачем у товар ТОВ «Словенергомонтажсервіс» не є великогабаритним та його перевезення можливо легковим автомобілем, у зв'язку з чим не було необхідності виписувати товарно-транспортні накладні. Ті частині, яка стосується отримання послуг, взагалі відсутні підстави посилатись на необхідність підтвердження їх транспортування.

Крім того, неправомірність дій відповідача щодо винесення спірного податкового повідомлення-рішення також підтверджується судовим рішенням, якими встановлено, що висновки податкового органу щодо нікчемності укладених з ТОВ Словенергомонтажсервіс» правочинів є необґрунтованими та ніякими доказами не підтверджуються, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, не підлягає доказуванню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду 22 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/8163/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку Державної податкової служби, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Словенергомонтажсервіс» про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 15 травня 2012 року № 0000131530/5231/10/15-17-3 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 07 грудня 2012 року.

Колегія суддів М.М. Гімон

С.В. Білак

О.В. Карпушова