Ухвала суду № 28032901, 21.03.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2012 р.

справа № 2а-1916/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Дадим Ю.М. Ясенової Т.І.

при секретарі судового засідання: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький оліяжиркомбінат»на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2009р., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький оліяжиркомбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА

ВАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» у березні 2009р. звернулись до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкового –повідомлення рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем з порушенням норм чинного законодавства прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000540804/0 від 18.08.2008р. на підставі акту документальної невиїзної перевірки уточнюючого розрахунку за травень 2008р. №382/08-04/00373847 від 07.08.2008р. оскільки на момент подання Позивачем уточнюючого розрахунку з ПДВ за травень 2008р. податкові зобов'язання по імпорту послуг в сумі 12874гр. були вже сплачені платником податків, з чого можна зробити висновок про наявність у позивача законного права на декларування податкового кредиту в розмірі 12874гр. в уточнюючому розрахунку з ПДВ за травень 2008р., а саме у липні 2008р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2009р. у задоволенні позову відмовлено. З посиланням на пп. 7.3.6 п. 7.3., пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»суд першої інстанції дійшов висновку що дата сплати податку по податкових зобов'язаннях Позивача відповідно наданого уточнюючого розрахунку за квітень 2008р. від 17 липня 2008року є податковий період - липень 2008р. та як висновок відсутність виникнення права на податковий кредит при отриманні послуг від нерезидента.

Позивач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги. Скаргу обґрунтовують з посиланням на пп. 7.3.6. п.7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»тим, що датою сплати податку до бюджету в такому разі вважається дата подання до податкової інспекції податкової декларації з ПДВ. Визначення дати сплати податкових зобов’язань по імпорту послуг у разі їх нарахування і сплати в бюджет на підставі уточнюючого розрахунку з ПДВ законодавством не визначено. Підтвердженням того, що Позивачем сплачено податкові зобов’язання по ПДВ за квітень 2008р. до строку подання уточнюючих розрахунків є той фак., до Відповідачем прийнято уточнюючий розрахунок по податкових зобов’язаннях.

У судовому засіданні представник Позивача (заявника) апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, з підстав викладених в ній та з урахуванням пояснень.

Представник Відповідача заперечив на доводи апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, що Позивачем відповідно до акту прийому робот від 3 квітня 2008р. та за рахунком щодо сплати коштів сплачено компанії Point Agro Limited»12746,90доларів США.

17.07.2008р. за №7558 Позивачем до СДПІ (відповідача) подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2008року. По рядку 7 відображена сума податкових зобов'язань по послугах, отриманих від нерезидента на митній території України в сумі 12 874грн.

Також 17.07.2008р. за №7559 Позивачем подано до СДПІ (Відповідача) уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2008року, в якому в рядку 12.4 відображена сума податкового кредиту по послугах, отриманих від нерезидента на митній території України, в сумі 12874грн. та у зв’язку з чим зменшив суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету на 12874грн.

Згідно пп. 7.3.6 п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом нерезидентом залежно від того, яка подія відбулася першою.

Відповідно до пп. 7.5.2 п. 7.5.ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається для операцій по імпорту товарів (супутних послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території країни - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Дата сплати податку по податкових зобов'язаннях позивача відповідно наданого уточнюючого розрахунку за квітень 2008р. від 17 липня 2008року є податковий період - липень 2008року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що датою виникнення права на податковий кредит при отриманні послуг від нерезидента є дата сплати податкового зобов'язання Позивачем за липень 2008р.

Таким чином доводи Позивача в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У відповідності до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький оліяжиркомбінат»залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2009р., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький оліяжиркомбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування рішення, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 26 березня 2012року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: Т.І. Ясенова