Ухвала суду № 28032640, 06.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15398/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Акуленко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення -рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва та просило скасувати податкове повідомлення -рішення №0000871750 від 24.06.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду від 15 грудня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає таке:

-податковий орган не має права застосовувати термін «позовна давність»;

-у разі оформленої у встановленому порядку відмови банку від права вимоги виконання зобов'язання за кредитним договором до закінчення строку позовної давності, -така відмова вважається списанням заборгованості за власним рішенням Банку;

-банк не здійснював прощення кредитної заборгованості, про що свідчить факт укладення Договору факторингу від 27.07.2011 року №27072011-01;

-акт податкового органу про відмову у наданні інформації складено останнім, та вручено ПАТ «Укрсоцбанк»з порушенням вимог податкового законодавства;

-надходження коштів в рахунок погашення сум заборгованості протягом січня -липня 2011 року підтверджує факт проведення Банком претензійно -позовної роботи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Київської міської філії ПАТ «Укрсоцбанк»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 04.03.2011.

Перевіркою правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб встановлено порушення пунктів 1.2, 1.3 статті 1, підпункту 4.2.11 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.1 статті 7, абзацу "а" пункту 17.2 статті 17, абзацу "а" пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у грудні 2010 року на суму 544 363,10 грн.

За результатами перевірки складено акт №94/22-01-09322018 від 07.06.2011.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000871750 від 24.06.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 80 714,41 грн., у тому числі за штрафними фінансовими санкціями у розмірі 16 142,88 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за приписами підпункту 4.2.9 пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» позивач за кредитом фізичних осіб, за яким минув строк позовної давності, суму списаної заборгованості повинен включати до складу їх оподатковуваного доходу у місяці списання, утримувати з неї податок за ставкою у розмірі 15 відсотків та перераховувати податок до бюджету, тобто виконувати всі встановлені Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» функції податкового агента щодо сум заборгованості фізичних осіб за кредитними договорами, за якими минув строк позовної давності, що списуються.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, та, надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховує наступне:

Відповідно до пунктів 85.2 та 85.8 статті 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із акту перевірки, -у останньому зазначено та засвідчено підписами виконуючого обов'язки керуючого Північним комерційним макрорегіоном ПАТ «Укрсоцбанк»Зверховської С.Д. та заступника головного бухгалтера Північного комерційного макрорегіону ПАТ «Укрсоцбанк»Грачової Г.В., що первинні документи, використані, при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі і додаткових (інших) документів, що свідчать про діяльність підприємства за період, що перевіряється, немає.

На переконання судової колегії, означене свідчить, що на момент проведення перевірки та складення акту, податковий орган мав всі правові підстави для висновку, що платником податків до перевірки було надано всі наявні документи. Водночас, наведене свідчить, що доводи апелянта про ведення претензійної роботи та про те, що строки позовної давності переривались, -є необґрунтованими, оскільки документально не підтверджені.

Так, пунктом 1.2 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», встановлено, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно з підпунктами 4.2.11 та 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 зазначеного Закону до складу загального місячного оподаткованого доходу платника податку включаються суми заборгованості платника податку, за якими минув строк позовної давності, а також суми боргу платника податку, анульовані кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства.

Фізичні особи - одержувачі кредитів, у випадках списання боргу за кредитом, безоплатно одержують товар (кредит), що згідно з підпунктом 4.2.9 "е" пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», є додатковим благом, яке включається до складу загального місячного оподаткованого доходу таких одержувачів. Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Підпунктом "а" пункту 17.2 статті 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент.

Підпунктом "а" пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", встановлено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

З аналізу наведених вище норм, колегія суддів приходить висновку, що позивачем неправомірно не було утримано податок з доходів фізичних осіб, а саме -з доходів, отриманих платниками податку у вигляді списання кредитної заборгованості за картковими рахунками фізичних осіб, за якою сплинув строк позовної давності.

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта на підтвердження своїх вимог, обґрунтовані фактом укладення Договору факторингу від 27.07.2011 року №27072011-01, оскільки останній було укладено вже після винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 24.06.2011 року.

Що стосується посилань апелянта у своїх додаткових поясненнях до апеляційної скарги на Акти перевірки інших філій ПАТ «Укрсоцбанк», та відсутність у них встановлення факту аналогічних порушень, колегія суддів не може брати такі доводи до уваги, оскільки, як вбачається з доданих до додаткових пояснень копій Актів перевірок, предметом дослідження проведених перевірок було перевищення правильності формування та віднесення до складу валових витрат сум страхового резерву та правомірність списання безнадійних кредитів за рахунок страхового резерву; перевищення дотримання граничної суми страхового резерву.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не виявлено, суд правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, -з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 грудня 2011 року, -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.