Ухвала суду № 28032118, 12.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3891/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: Міщука М.С. Бєлової Л.В., Денісова А.О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ланселот»(далі Товариство або позивач) до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (ОДПІ або відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2012 року Товариство звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОДПІ, у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000072202, № 0000082202 від 23.05.2012 року.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 17 вересня 2012 року позов задовольнив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ОДПІ посилається на те, що правочини укладені між позивачем та ТОВ «НП Сомет»не спричинили реального настання правових наслідків та є нікчемними.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 17.04.2012 року по 23.04.2012 року посадовими особами ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «НП Сомет»за період з 01.07.2010 року по 31.08.2010 року.

За результатами перевірки ОДПІ складений акт № 240/222/32629000 від 28.04.2012 року (далі Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено наступні порушення позивачем:

-частини 1 статті 203, частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, що виявилось в недодержанні вимог зазначених норм у момент вчинення правочину, який є нікчемним, оскільки порушує публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства та вчинений з метою приховування сплати податків третіх осіб;

-підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого Товариству занижено податок на додану вартість в розмірі 38 838 грн., у тому числі за липень 2010 року в суму 17 641 грн., за серпень 2010 року в сумі 21 197 грн.;

-підпункту 1.2 пункту 1, підпунктів 2.1, 2.4, 2.16 пункту 2 та підпункту 3.2 пункту 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 168/704 від 05.06.1995 року;

-пункту 4.3 Порядку «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року (зі змінами та доповненнями).

-пункту 5.1 абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що призвело до заниження позивачем податку на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 48 547 00 грн., у тому числі за 9 місяців 2010 року на суму 48 547 грн. 00 коп..

В Акті перевірки ОДПІ дійшла висновків щодо порушення позивачем зазначених норм права спираючись на: пояснення ОСОБА_4 -директора та засновника ТОВ «НП Сомет», яка, зокрема, зазначила, що вона не причетна до діяльності цього підприємства, ніяких фінансово-господарських документів від імені цієї юридичної особи не підписувала. Крім того згідно даних бази Автоматизованої інформаційної системи реєстрів платників податків та податкової звітності у ТОВ «НП Сомет», відповідно до податкової звітності відсутнє виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, основні засоби, тощо.

Таким чином, на думку відповідача, правочин укладено між позивачем і ТОВ «НП Сомет»з метою незаконного отримання податкової вигоди та мінімізації податкових зобов'язань, що суперечить інтересам держави і суспільства, а тому він є нікчемним.

На підставі Акта перевірки, ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000072202 від 23.05.2012 року, в результаті чого, позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 48 547 грн. 50 грн., у тому числі, за основним платежем -38 838 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -9 709 грн. 50 коп. та № 0000082202 від 23.05.2012 року, у результаті чого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств на суму 60 683 грн. 75 коп., у тому числі за основним платежем -48 547 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -12 136 грн. 75 коп.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про нікчемність правочинів укладених між позивачем та ТОВ «НП Сомет»з порушення норм цивільного і податкового законодавства є безпідставними, оскільки не підтверджується належними фактами і доказами, а ґрунтуються лише на припущеннях та поясненнях директора ТОВ «НП Сомет», які на вимогу суду не були надані відповідачем.

Суд критично поставився до висновку перевіряючих про ненадання позивачем під час перевірки всіх документів, які підтверджують факт поставки придбаного товару, оскільки всупереч приписам процесуального законодавства на неодноразову вимогу суду відповідачем не надано письмово запиту з чітким переліком документів, які позивач повинен був надати до перевірки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ «Ланселот»(покупець) та ТОВ «НП Сомет»(постачальник) укладений договір поставки № 1007-1 від 01.07.2010 року (далі Договір поставки).

Відповідно до пункту 1.2 даного Договору поставки, найменування, розгорнутий асортимент, ціна одиниці товару визначаються у специфікаціях чи/або у видаткових накладних постачальника, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 2.1 договору поставки замовлення покупцем подається постачальнику в усній формі чи/або з використанням телефонного/електронного зв'язку.

Пунктом 7 Договору поставки визначено умови поставки, відповідно до якого поставка товару здійснюється на умовах міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції 2000 року.

Вказаний Договір поставки скріплений печатками сторін, містить підписи посадових осіб та всі необхідні реквізити.

Разом з цим, факт отримання за вказаним договором товару підтверджується: видатковими накладними № 1008/439 від 09.08.2010 року на зальну суму 127 181 грн. 16 коп. та № 1007/150 від 01.07.2010 року на загальну суму 105 845 грн. 54 коп.

На підтвердження розрахунків та сплати в складі ціни придбаного товару сум податку на додану вартість за вказаною господарською операцією позивач отримав від ТОВ «НП Сомет»податкові накладні № 150 від 01.07.2010 року на суму 105 845 грн. 54 коп. та № 439 від 09.08.2010 року на суму 127 181 грн. 16 коп.

Крім цього, куплений товар відповідно до Договору поставки товару, повністю оплачений позивачем, шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ «НП Сомет»у розмірі 105 847 грн. 04 коп. та грошові кошти у розмірі 127 182 грн. 66 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками по рахунку позивача в АТ «Прокредит Банк».

Позивачем були надані усі документи первинного бухгалтерського обліку, які встановлюють факт здійснення господарської операції щодо поставки товару від ТОВ «НП Сомет».

На підставі зазначених податкових накладних, виданих ТОВ «НП Сомет», позивач включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість відповідних періодів та відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних, що відповідає даним податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за відповідні періоди.

Крім цього, суду надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 за ІІІ квартал 2010 року, витяг з журналу -ордеру і відомість по рахунку 631 по субконто -ТОВ «НП Сомет», договір № 05/10 П від 01.01.2010 про надання складських приміщень на відповідальне зберігання товару, який укладений між ТОВ «Ланселот»та філією «Сов-авто»АТ «Українська автомобільна корпорація», журнал - ордер і відомість по рахунку631 розрахунку з вітчизняними постачальниками за ІІІ квартал 2010 року по субконто -АТ «УАК»Сов-АВТО», ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «Адвентіс», ТОВ «Вега-Прим», тощо, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, оборотно-сальдові відомості по рахунку 10 (необоротні активи), по рахунку 281 (місця зберігання товарно-матеріальних цінностей) за ІІІ квартал 2010 року, по рахунку 84 (види витрат), довіреності та товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні, з яких вбачається реалізація придбаного у ТОВ «НП Сомет»товару іншим покупцям (ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «Фасон ММ»), сертифікати відповідності на придбаний товар, додатки до сертифіката відповідності, протоколи випробувань, результати випробувань (а.с. 45-117).

Таким чином, позивач довів суду належними та достатніми доказами факт реальної поставки товарів (робіт, послуг), зв'язок витрат зі своєю господарською діяльністю, а також надав суду на підтвердження цих витрат належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження податкового органу про відсутність факту поставки товарів не були підтвердженими відповідними і достатніми доказами, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарської операції.

Як наслідок, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (в редакції чинні на час виникнення спірних правовідносин), що призвело до заниження позивачем податку на прибуток у періоді, що перевірявся та зобов'язань з податку на додану вартість, є безпідставними.

Відповідачем також не надано суду доказів визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують виконання правочинів як і не надано відомостей про звернення до правоохоронних органів у зв'язку з виявленими порушеннями складання завідомо неправдивих документів звітності.

Суду не надано жодного доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагента позивача.

Як встановлено у ході розгляду справи та не було спростовано відповідачем на момент вчинення відповідних господарських операцій контрагент позивача, а саме, ТОВ «НП Сомет» був зареєстрований як юридична особа, а його директором була ОСОБА_4

Також суд вважає, що лише єдині пояснення ОСОБА_4 про те, що вона не має відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «НП Сомет»не є належними та достатніми доказами провадження зазначеним підприємством фіктивної фінансово-господарської діяльності.

Правовідносини з приводу укладання та виконання договорів, які відповідач вважає нікчемними, виникли між двома юридичними особами, а фізичні особи, які учиняли підписи на договорах та інших ділових паперах, діяли як представники цих юридичних осіб.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Так, статтею 44 та 61 Податкового кодексу України передбачено, що саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Як встановлено судом, на час укладання та виконання правочинів, контрагент позивача був зареєстрований юридичною особою та платником податку на додану вартість. Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ НП Сомет»були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду як на дату укладання чи виконання договорів так і на дату складання податкових накладних.

Отже, нарахування позивачем податкового зобов`язання та визначення ним сум податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової процедури його контрагентом, а також іншими юридичними особами за ланцюгом постачання.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем зазначені податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Денісов А.О.