Ухвала суду № 28031650, 21.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2012 р.Справа № 2-а-945/10/1470

Категорія: 2.11.5 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді -Осіпова Ю.В.,

суддів -Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Гончарук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18 лютого 2010 року ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара»звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення від 15 липня 2009 року №00007136/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 4905,94 грн. -за несвоєчасну сплату земельного податку.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтував тим, що, по-перше, підприємство на той момент знаходилося у стані банкрутства, а тому, відповідно до ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ухвалою господарського суду Миколаївської області введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а, по-друге, підприємство не сплачувало протягом 2009 року своєї заборгованості з земельного податку, а тому і штрафні санкції нараховуватися не могли.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року позов ДП «Суднобудівний завод імені 61 Комунара»задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків м. Миколаєва №00007136 від 15.07.2009 року про донарахування ДП «Суднобудівний завод імені 61 Комунара»штрафних санкцій на суму 4905,94 грн. земельного податку з юридичних осіб.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник СДПІ ВПП у м. Миколаєві 22.04.2010 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.03.2010 року та прийняти рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено наступні обставини справи.

Позивач - Державне підприємство «Суднобудівний завод імені 61 Комунара», згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 02.11.1993р. виконкомом Миколаївської міської ради зареєстровано як юридична особа.

Згідно «Податкового розрахунку земельного податку»№162 ДП «Суднобудівний завод імені 61 Комунара»самостійно визначило свої зобов'язання з земельного податку у сумі 9811,88 грн. Строк сплати зазначеного зобов'язання сплинув ще 30.05.2006р.

Однак, вказану суму заборгованості позивач добровільно не сплачував, а податковий орган в примусовому порядку не стягував, оскільки підприємство до 26.04.2008 року перебувало у стані банкрутства.

30.04.2009 року підприємство подало уточнюючий розрахунок з земельного податку, яким суму свого зобов'язання зменшило на 4905,94 грн.

В липні 2009 року ДПІ провів невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати позивачем податків і зборів, за результатами якої було складено Акт №684/36/14313240 від 06.07.2009 року.

При перевірці, податковий орган кваліфікував подання позивачем уточнюючого розрахунку про зменшення свого податкового зобов'язання, як фактичну часткову сплату, та нарахував штрафні санкції на суму 4905,94 грн.

За результатами вказаної перевірки та на підставі акту від 06.07.2009р., уповноваженою особою ДПІ 15.07.2009р. було винесено податкове повідомлення-рішення №00007136/0 про нарахування позивачу штрафу з земельного податку на суму 4905,94 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та передчасним, у зв'язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими, а спірне рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційного суду цілком погоджується з таким висновками суду першої інстанції і вважає їх заснованими на законі, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.17.1.7, п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язанням граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф в залежності від суми затримки у відповідних відсотках від погашеної суми податкового боргу.

Тобто, право нарахування штрафних санкцій у податкового органу виникає після фактичної сплати платником податків податкового боргу, хоча б частково.

Разом з тим, у даному ж випадку позивач не сплачував податкової заборгованості, а лише подав уточнюючий розрахунок, яким зменшив свої зобов'язання. Факт того, що фактичної сплати податкового боргу не було СДПІ не заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи, нарахування штрафів та пені здійснюються у автоматичному режимі, за допомогою спеціального програмного забезпечення. Програмним забезпеченням не передбачено зменшення податкових зобов'язань, тому програма порахувала це зменшення як фактичну сплату податкової заборгованості.

Отже, за таких обставин суд 1-ї інстанції дійшов правильного висновку, що рішення відповідача є протиправним, оскільки прийняте передчасно, до моменту фактичного погашення платником податків податкової заборгованості, на підставі помилкових даних, а тому підлягає скасуванню.

Разом з тим, слід зазначити, що аргументи позивача про протиправність рішення відповідача з підстав того, що підприємство перебувало у стані банкрутства, суд не приймає до уваги, тому, що податкове-повідомлення рішення було ухвалене 15.07.2009р., а ухвала господарського суду про введення мораторію була винесена 23.09.2009р., а тому, відповідно, ця обставина не може впливати на правомірність цього рішення податкового органу.

Окрім того, суд наголошує, що з врахуванням підстав, з яких судом скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, зазначене судове рішення не може перешкодою для ухвалення відповідачем повторного такого рішення у разі виникнення для цього законодавчо передбачених підстав в майбутньому.

Також, слід вказати, що згідно із вимогами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А у відповідності до вимог ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що, в даному випадку, і було зроблено представниками ДПІ.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Отже, за таких обставин, судова колегія, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду 1-ї інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Осіпов Ю.В.

Судді: Золотніков О.С.

Скрипченко В.О.