Ухвала суду № 28030927, 08.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 р.Справа № 2а-5031/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2012р. по справі № 2а-5031/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восторг"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восторг" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 10.04.2012 №0000101800.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2012 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Восторг" до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова від 10.04.2012 №0000101800.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2012 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Восторг" зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Харківської міської ради 09.04.2003 року, реєстраційний № 1 480 120 0000 001868, про що видане Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 172678 (а.с. 86). Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 32437180. ТОВ «Восторг» взято на податковий облік у Державній податковій інспекції Київського району м. Харкова за №3576 від 22.04.2003року.

На підставі службового посвідчення серії УХК №066015, фахівцем відповідача, згідно із пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п. 79.1, п. 79.2 ст,79 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОРГ" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Українська пивна компанія Харків», код ЄДРПОУ 33163965, за період з 01.08.2010р. по 31.08.2010р.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства позивача складено акт перевірки № 782/18-010/32437180 від 06.03.2012 року, згідно висновків якого було встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР та завищено податковий кредит за серпень 2010 року на суму 38466,44 грн., в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 38466,44 грн.

На підставі зазначених висновків, ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, прийняте податкове повідомлення-рішення №0000101800 від 10.04.2012 року.

Фактичною підставою для відображення в акті порушення Закону України «Про податок на додану вартість» та винесення на його підставі спірного податкового повідомлення-рішення слугував викладений в Акті перевірки висновок відповідача про нікчемність угод, укладених між ТОВ «Восторг» та ТОВ «Українська пивна компанія Харків».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим повідомленням-рішенням від 10.04.2012 №0000101800 позивачу за порушенням п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 38466,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -9617,00 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугували висновки відповідача про нікчемність угод, укладених між ТОВ «Восторг»та ТОВ «Українська пивна компанія Харків» за якими позивачем у серпні 2010 року було сформовано податковий кредит у розмірі 38466,44 грн.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «Українська пивна компанія Харків» (Постачальник) було укладено договір поставки №1323 від 01.07.2007 року (а.с.19-20). За умовами зазначеного договору контрагент позивача зобов'язувався поставляти та передавати у власність Покупця - ТОВ "Восторг" товар (пиво в пляшках, пиво в бочках КЕГ, слабоалкогольних напоїв тощо), а Покупець зобов'язувався прийняти та сплатити за отриманий товар.

Отримання позивачем товару за вказаним договором підтверджується прибутковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними (видатковими) накладними, банківською випискою.

Товар придбавався позивачем з метою подальшого його використання у господарській діяльності - для подальшої реалізації в супермаркетах ТОВ «Восторг» та кінцевим споживачам. Обсяги реалізації підтверджуються товарним балансом за групою товарів за зазначений період (а.с.149-150).

До матеріалів справи позивачем надані завірені належним чином копії возвратних накладних на повернення постачальнику возвратної тари згідно умов договору.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальне укладання та виконання сторонами умов вказаного вище договору.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про нікчемність договору, укладеного позивачем з ТОВ «Українська пивна компанія Харків» слугували висновки відповідача про відсутність реальності угод по ланцюгу постачання до вигодонабувача, які грунтуються на актах перевірки контрагентів ТОВ «Українська пивна компанія Харків», що, на думку податкового органу, свідчить про відсутність можливості реального постачання товару позивачу, а, отже, за висновками відповідача, господарська діяльність позивача із його контрагентом містить ознаки нікчемності.

Між тим, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірний договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірним договором, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірного договору та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірного договору, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірного правочину.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного заниження позивачем податку на додану вартість за серпень 2010 року за операціями, проведеними ТОВ «Українська пивна компанія Харків», виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит за спірний період на підставі належно оформлених податкових накладних.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ТОВ «Українська пивна компанія Харків» податкових накладних.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення -рішення, знаходяться поза межами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"

Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Українська пивна компанія Харків» і правомірність включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2012р. по справі № 2а-5031/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.