Ухвала суду № 28030333, 03.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" грудня 2012 р. м. Київ К-12126/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Дніпротехсервіс»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2008

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009

у справі № 2-а-3254/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми

«Дніпротехсервіс»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у місті Дніпропетровську

про визнання протиправним та скасування рішення в частині, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Дніпротехсервіс»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000318811/0/8632 від 14.03.2008 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 12 577,38 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009, у задоволенні позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Дніпротехсервіс»подало касаційну скаргу, у відповідності до якої, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів позивача заперечує та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Дніпротехсервіс»з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контракту № 20070816 від 16.08.2007 з Wuxi HuaLian Precision Machinery Co., Ltd (Китай) за період з 16.08.2007 по 07.02.2008, в ході проведення якої встановлено порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та за результатами якої складено акт № 68-08-02/1-19305558 від 03.03.2008;

- за висновками акту перевірки позивачем порушено вимоги ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»у частині несвоєчасного надходження імпортованої продукції по строку 30.12.2007 на суму 48 834,60 дол. США;

- за наслідками перевірки відповідачем було прийняте рішення № 0000318811/0/8632 від 14.03.2008 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 28 853,93 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не погоджується із зазначеним рішенням відповідача в частині нарахування штрафних санкцій на суму 12 577,38 грн., оскільки стверджує, що поставлене за контрактом № 20070816 від 16.08.2007 обладнання перетнуло митний кордон України 21.01.2008, про що свідчить відмітка штампу «Під митним контролем»Південної регіональної митниці на коносаменті (номер бланку 44050764), оформленому на всю продукцію, що знаходилась на борту морського судна.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що штрафні санкції у сумі 28 853,93 за порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»позивачу нараховані правомірно, оскільки датою імпорту товару в даному випадку є дата завершення оформлення ВМД типу ІМ-40.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій є помилковими, оскільки зроблені без врахування наступних положень чинного законодавства.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Моментом здійснення експорту (імпорту) в силу ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно ст.6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

Відповідно до п.2 ст.1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України та вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України -це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

За змістом ст.43 названого Кодексу у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів, митний контролю розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до ст.92 Митного кодексу України якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Таким чином, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України, неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України. Тобто, поняття «перетин товаром митного кордону України»збігається із «переміщенням товару через митний кордон України - ввезенням товару в Україну», підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем»з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.

При цьому «перетин товаром митного кордону України», який засвідчується відбитком штампу «під митним контролем»з відповідною датою, не можна ототожнювати з «пропуском товарів через митний кордон України», який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України і який підтверджується оформленою ВМД.

Тобто, вантажна митна декларація не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж. На цьому документі і проставляється відтиск штампа «Під митним контролем (імпорт)», виписується провізна відомість в митницю повного митного оформлення, на ній проставляється штамп «Під митним контролем»(імпорт) і особиста номерна печатка інспектора митниці на кордоні, через яку вантаж переміщувався.

З огляду на викладене, імпортований товар вважається таким, що ввезений на митну територію України, з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту завершення оформлення вантажної митної декларації.

З урахуванням вищезазначеного, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків щодо вирішення даного спору, оскільки в даному випадку судами обох інстанцій не досліджено відповідних товаросупровідних документів та не встановлено дати фактичного перетину вантажем митного кордону України, що є визначальним для правильного вирішення спору по даній справі.

Згідно ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, постанови судів у даній справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Дніпротехсервіс»задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009 у справі № 2-а-3254/08 скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний