Ухвала суду № 28029715, 06.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/17598/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційні скарги Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську та прокуратури Iвано-Франкiвської областi на постанову Господарського суду Iвано-Франкiвської областi від 20 травня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2011 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Солід" до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську, за участю прокуратури Iвано-Франкiвської областi про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Закрите акціонерне товариство "Солід" (далі -ЗАТ "Солід") звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську (далі -ДПІ в м. Івано-Франківську), за участю прокуратури Iвано-Франкiвської областi, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Господарського суду Iвано-Франкiвської областi від 20 травня 2009 року позов ЗАТ "Солід" задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2011 року апеляційні скарги ДПІ в м. Івано-Франківську та прокуратури Iвано-Франкiвської областi залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Iвано-Франкiвської областi від 20 травня 2009 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ в м. Івано-Франківську та прокуратура Iвано-Франкiвської областi подали касаційні скарги в яких просять скасувати постанову Господарського суду Iвано-Франкiвської областi від 20 травня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ЗАТ "Солід" у задоволенні позову.

ЗАТ "Солід" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу прокуратури Iвано-Франкiвської областi.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ в м. Івано-Франківську була проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ЗАТ «Солід»з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.102004 року по 30.06.2006 року.

За результатами перевірки складено акт №550/23-2-32360621 від 18.09.2006 року.

В акті перевірки встановлено, що оплата постачальниками за товари (послуги), що включені до податкового кредиту позивачем квітня 2006 року складає 76397,00 грн., травня 2006 року - 78408.00 грн. Однак в рядку 3 розрахунку бюджетного відшкодування відповідно за травень 2006 року вказано - 79316,00 грн., а за червень - 82864,00 грн., тобто ДПІ в м. Івано-Франківську вважає, що суму належну до відшкодування у травні завищено позивачем на 2920,00 грн.. у червні - на 4457,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську винесено податкове повідомлення-рішення №0003042312/0 від 20.09.2006 року, яким ЗАТ «Солід»зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за травень і червень 2006 року на суму 7377,00 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що спеціальний спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон України «Про ПДВ»).

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що при позитивному значенні суми, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що при від'ємному значенні суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»визначено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що законодавцем чітко не передбачено право платника податків на отримання бюджетного відшкодування, в частині фактично сплаченого постачальникам товарів, лише за період, що передує звітному. Попереднім, для звітного, вважається будь-який податковий період, в якому платник податків здійснював господарську діяльність як платник податку на додану вартість. Отже, незалежно від періоду, залишок від'ємного значення податку після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню в послідуючих звітних періодах у разі проведення розрахунків за товари в частині від'ємного значення податку.

Крім того, судами попередніх інстанцій вірно визначено, що розмір фактично сплаченого податку за попередні податкові періоди в оплату придбаних товарів підтверджується довідками-поясненнями до декларацій з додатками.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську та прокуратури Iвано-Франкiвської областi залишити без задоволення, постанову Господарського суду Iвано-Франкiвської областi від 20 травня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров