Постанова № 28027337, 05.12.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2012 р. Справа № 5004/945/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Гулова А.Г.

при секретарі судового засідання Сисоєвій О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Компанія "Сканія Кредит АБ" на рішення господарського суду Волинської області від 26.09.12 р.

у справі № 5004/945/12 (суддя Кравчук Антоніна Михайлівна )

позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД

відповідач Компанія "СКАНІЯ КРЕДИТ АБ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна про визнання виконавчого напису №850 від 27.04.12 р. таким, що не підлягає виконанню та його скасування

за участю представників сторін:

позивача - Костючок С.Ю.,представника, довіреність в справі

відповідача - Ярового Я.Ю.,представника,довіреність в справі

третьої особи -не з"явився

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 06 листопада 2012 року у зв"язку з перебуванням у відпустці судді Сініциної Л.М. внесені зміни до складу колегії і визначено колегію у складі : головуюча суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Гулова А.Г.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 26 вересня 2012 року ( суддя Кравчук А.М) у справі № 5004/945/12 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад - Транспорт" ЛТД до Компанії ""СКАНІЯ КРЕДИТ АБ", третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна про визнання виконавчого напису № 850 від 27.04.2012 року таким, що не підлягає виконанню та його скасування задоволені. Визнаний таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 850 від 27 квітня 2012 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. Стягнуто з Компанії "Сканія Кредит АБ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад- Транспорт" ЛТД 1073 грн.00 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позов з огляду на приписи ст.1,3,7, підпункт 5 п.1 ст. 10, підпункт 3 п.2 ст. 11 ,п.1 ст. 16 Закону України « Про фінансовий лізинг» , ст.ст.11, 18 ЦК України,ст.87 ч.1ст.88, ст.89 Закону України « Про нотаріат» ,Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій , місцевий господарський суд дійшов висновку, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки договір фінансового лізингу від 16 квітня 2008 року №69-05719, на підставі якого вчинено виконавчий напис №850 від 27.04.2012р., не містить умов щодо безспірного порядку повернення об'єктів лізингу.

Не погодившись з постановленим рішенням, відповідач Компанія "Сканія Кредит АБ" звернулась з апеляційною скаргою, якою вважає рішення господарського суду Волинської області від 26.09.2012 р. незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт не погоджується з висновком місцевого господарського суду в тій частині , що договір лізингу має містити в собі умову, згідно якої передбачено у безспірному порядку повернення об"єкту лізингу.На думку суду ,такої умови договір фінансового лізингу № 69-05719 від 16 квітня 2008 р. на підставі якого вчинено виконавчий напис № 850 від 27 квітня 2012 року, не містить.

Скаржник у апеляційній скарзі зауважує, що право на дострокове розірвання договору та повернення об'єкту лізингу передбачено п.п. 15, 16 Загальних умов договору фінансового лізингу, в яких зазначено, що після завершення лізингу з будь-якої причини лізингоотримувач повинен повернути власникові об'єкти лізингу, у випадку невиконання даного обов'язку лізингодавець має право без повідомлення повернути собі володіння об'єктами лізингу. Крім того, право вимоги предмета лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса існує у лізингодавця в силу закону, а саме- ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" .

На думку апелянта, дана норма закону не встановлює, що право на повернення предмета лізингу у безспірному порядку виникає виключно за умови відображення даної умови в договорі лізингу. Вважає, що ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" надає право на повернення предмета лізингу у безспірному порядку незалежно від того чи дублюється таке право в договорі лізингу. Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Вказує, що факт припинення договору фінансового лізингу № 69-05719 від 16.04.2008 р. встановлений постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01 березня 2012 року і не підлягає доведенню повторно. На момент звернення Відповідача до нотаріуса, у останнього вже виникло право вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Апелянт у скарзі зауважує, що на правовідносини, які виникли по договору фінансового лізингу № 69-05719 від 16.04.2008 р., розповсюджується дія Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг від 28.05.1988р. та Конвенції про міждержавний лізинг від 25.11.1998 р., які також передбачають право лізінгодавця на вилучення предмету лізингу

На думку апелянта, враховуючи те, що договір лізингу припинив свою дію, позивач без жодних правових підстав, незаконно утримує та користується власністю Відповідача.

Вважає, що покликання позивача на постанову Вищого господарського суду України від 22 квітня 2010 року у справі № 09/1916 є помилковим. Просить врахувати, що справа № 09/1916 не є аналогічною даній справі, оскільки ВГСУ, визнаючи виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, послався на ту обставину, що лізингодавець не відмовився від договору лізингу в порядку ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 26 вересня 2012 року у справі № 5004/945/12 та прийняти нове рішення, яким в задоволення позовних вимог відмовити.

Відзивом на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад- Транспорт" ЛТД вважає рішення суду таким , що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Аналізуючи ст. 87 Закону України "Про нотаріат", Постанову Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 ,якою затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, вважає що саме договір фінансового лізингу має містити умову про повернення об"єкта лізингу у безспірному порядку шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Проте, з договору фінансового лізингу № 69-05719 вбачається, що в ньому сторони не передбачили умови про такий спосіб безспірного повернення предметів лізингу як вчинення виконавчого напису нотаріусом.

Також, позивач зазначає, що в порушення приписів постанови КМ України від 26.06.1999 р. № 1172, нотаріус вчинив виконавчий напис без одержання від лізингодавця (відповідача) копії рахунку, який, в свою чергу повинен був направлятися попередньо їх Товариству. Проте, до дати вчинення нотаріусом виконавчого напису жодного рахунку від відповідача ТзОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД не отримувало.

Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишити в силі рішення господарського суду Волинської області від 26.09.12 р. у справі 5004/945/12.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна пояснень на апеляційну скаргу не надіслала.

У судовому засіданні представник компанії ""СКАНІЯ КРЕДИТ АБ" апеляційну скаргу підтримав з мотивів, які у ній викладені та просив рішення місцевого господарського суду від 26 вересня 2012 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник ТзОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД під час апеляційного перегляду справи проти апеляційної скарги заперечував та вказував на законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у даній справі ,яке просив залишити без змін, а апеляційну скаргу без задовлення.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не скористалася правом участі під час апеляційного перегляду справи, хоча про час та місце судового засідання повідомлялася заздалегідь та належним чином, про що свідчить повідомлення відділення поштового зв»язку про вручення ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 року про відкладення розгляду справи на 05.12.2012 року (т.2,а.с. 166).

Враховуючи, що третя особа належним чином повідомлена про час та місце апеляційного перегляду справи,явка сторін обов»язковою не визнавалась,судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу у відсутність третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, прийшла до висновку, що апеляційна скарга компанії « Сканія Кредит АБ « підлягає до задоволення , виходячи з наступного .

Між сторонами спору існували відносини фінансового лізингу, підставою яких був відповідний договір.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про фінансовий лізинг"предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Як встановлено матеріалами справи, 16 квітня 2008 року між Компанією "Сканія Кредит АБ" (Власником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад - Транспорт" ЛТД (Лізингоодержувачем) було укладено договір фінансового лізингу № 69-05719 (т.1,а.с.6-17) , за умовами якого власник зобов'язався передати лізингоодержувачу майно на загальну суму 81 000 євро, а останній -прийняти його та сплатити вісім лізингових платежів в сумі 9 388 євро кожний на умовах, передбачених цим договором. Періодом дії лізингу сторони встановили близько 2-х років, що розпочинається з дати поставки і закінчується через три місяці після дати сплати восьмого лізингового платежу і на вказану дату товари повертаються власникові. Перший лізинговий платіж 9 388, 00 Євро сплачується щонайменше як за 14 днів перед поставкою. Другий лізинговий платіж в сумі 9 388, 00 Євро підлягає сплаті 15 числа календарного місяця, який є третім місяцем від початкової дати, якщо початкова дата припадає на будь-який день з першого по п'ятнадцяте число календарного місяця поставки товарів або на останній робочий день календарного місяця, який є третім місяцем після початкової дати, якщо початкова дата припадає на будь-який день з 16 числа до кінця календарного місяця поставки товарів, за другим лізинговим платежем слідують шість лізингових платежів по 9 388, 00 Євро кожний, які сплачуються авансом щоквартально 15 числа або на останній робочий день місяця, коли такий платіж підлягає сплаті. Відповідно до додаткової угоди до договору фінансового лізингу №69-05719 від 11.03.2011 року строк сплати останнього лізингового платежу 15.06.2011 року. Згідно р. 15а договору лізинг товарів автоматично завершується після закінчення строку лізингу. Після завершення лізингу товарів з будь-якої причини (наприклад, невиконання) власник має право, зокрема без повідомлення повернути собі володіння товарами.

Відповідно до р. 21 договору у випадку спору, пов'язаного з несплатою сум, які підлягають сплаті, власник має право подати позов у зв'язку з цим у будь -який компетентний суд.

Відповідно до р. 15 договору лізинг товарів автоматично завершується після закінчення строку лізингу. Після завершення лізингу товарів з будь-якої причини, (наприклад, невиконання) позивач повинен за вибором відповідача:

- на ризик і за рахунок позивача, повернути відповідачу на вказану ним адресу у Європі товари без обтяжень і у доброму робочому стані (за винятком звичайного зношення)

- за рахунок позивача зберігати товари у зручному місці, захищеному від загибелі, шкоди або крадіжки протягом періоду, який не перевищує 160 днів після припинення договору з будь-якої причини.

У випадку будь-якого порушення позивачем зазначених положень відповідач має право без повідомлення повернути собі володіння товарами.

На виконання умов договору фінансового лізингу № 69-05719 від 16.04.2008р. Компанія "Сканія Кредит АБ" передала Товариству з обмеженою відповідальністю "Каскад - Транспорт" ЛТД у користування майно (транспортні засоби : 1) Scania R 114 LA4x2NA 380, № куз. XLER4X20004510778; 2) Scania R 114 LA4x2NA 380, № куз. XLER4X20009088585) відповідно до специфікації. Дана обставина стверджується сертифікатом про приймання від 13.05.2008р. (т.1,а.с. 19,23)

Підпунктом 3 п. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Відповідно з п. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором .

Враховуючи те, що утворилась заборгованість по лізинговим платежам, компанія "Сканія Кредит АБ" звернулась в господарський суд Волинської області з позовом до ТзОВ "Каскад -Транспорт" ЛТД про стягнення 922 889 грн. 53 коп. заборгованості по лізингових платежах за договором фінансового лізингу №69-05719 від 16.04.2008 року, в т. ч. 571 379 грн. 97 коп. (або 51 808 євро) основного боргу та 351 509 грн. 56 коп. неустойки.

Рішенням господарського суду Волинської області від 21.12.2011 року у справі №5004/2319/11 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад - Транспорт" ЛТД на користь Компанії "Сканія Кредит АБ" 571 379 грн. 97 коп. основного боргу, в решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року,залишеною без змін Постановою ВГСУ від 17.05.2012 року, рішення господарського суду Волинської області в частині відмови у стягненні неустойки в сумі 351 509 грн. 56 коп. скасовано, постановлено стягнути з позивача на користь відповідача 351 509 грн. 56 коп. неустойки, в іншій частині рішення залишено без змін.

Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п. 2.6 Постанови Вищого господарського суду України від 16.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Господарський суд Волинської області у оскарженому рішенні вірно вказав, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року №5004/2319/11 встановлено "порушення зобов'язання щодо сплати лізингових платежів почало мати місце з боку відповідача з 14.05.2010р., а всього останнім не було здійснено 13 лізингових платежів на загальну суму 51808,00 євро. Лист, який направлявся відповідачу 17.06.2011р. з вимогами погашення заборгованості та повернення техніки до 01.08.2011р. та від 14.09.2011р. з вимогою про погашення заборгованості був залишений останнім без реагування. Лист-вимога від 17.06.2011р. про повернення предметів лізингу повністю відповідає процедурі припинення дії договору (та/або розірвання договору фінансового лізингу) і через закінчення строку договору лізингу (п.15 Загальних умов договору фінансового лізингу), і через порушення лізингоодержувачем своїх зобов'язань за договором (п.16 Загальних умов договору фінансового лізингу). Враховуючи ту обставину, що останній лізинговий платіж мав бути сплачений 13.05.2011р., а сплата опціону повинна була сплачена до 15.06.2011р. відповідно до додаткової угоди від 03.11.2008р. до договору фінансового лізингу № 69-05719 від 16.04.2008р., вбачається, що договір фінансового лізингу №69-05719 від 16.04.2008р. фактично припинив строк його дії."

Більш того , переглядаючи дану справу в касаційному порядку , у своїй постанові від 17 травня 2012 року ВГС України встановив , що вирішуючи спір по суті, господарськими судами було встановлено і підтверджується матеріалами справи ,що Лист-вимогу позивача від 17.06.2011року,яким позивач відмовився від договору, вимагаючи у відповідача сплати заборгованості та повернути до 01 серпня 2011 року товари за Договором фінансового лізингу, відповідач отримав 21 червня 2011 року. Таким чином, Договір фінансового лізингу № 69-05719 від 16.04.2008 року є розірваним з 01.08.2011 року внаслідок односторонньої відмови позивача.

Підпунктом 5 п. 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингодавець має право стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

За приписами ч. 1 статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

27.04.2012 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. вчинено виконавчий напис про передачу шляхом вилучення від позивача транспортних засобів Scania R 114 LA4х2NA 380 № куз XLER4X20004510778, 2004 р.в., р.н. АС 9054АО, Scania R 114 LA4х2NA 380 № куз VLUR4X20009088585, 2004 р.в., р.н. АС 9078АО загальною вартістю 81 000 євро, що становить 848 070 грн. на день вчинення виконавчого напису, що були передані в користування на умовах фінансового лізингу за договором від 16 квітня 2008 року № 69-05719 за невиплачену в строк за період з 30.07.2011 року по 06.04.2012 року заборгованість у розмірі, що становить 51 808 євро, що становить 542 429 грн. 76 коп. (т.1,а. с. 24). Даний виконавчий напис вчинено в межах передбаченого законом України "Про нотаріат" річного строку.

05 липня 2012 року постановою відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції за вказаним виконавчим написом відкрито виконавче провадження. (т.1,а. с. 25).

При розгляді даної справи місцевим господарським судом встановлено, що для вчинення виконавчого напису відповідач надав нотаріусу наступні документи:

1) заяву від 06.04.2012 року №937 про здійснення відповідного виконавчого напису;

2) договір фінансового лізингу №69-05719 від 16.04.2008 року;

3) копію рішення господарського суду Волинської області по справі №5004/2319/11 від 21.12.2011 року;

4) копію постанови Рівненського апеляційного господарського суду по справі №5004/2319/11 від 01.03.2012 року;

5) копію довіреності

При вчиненні виконавчого напису, приватний нотаріус посилався на ст.87 Закону України "Про нотаріат", статтю 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" та п.8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172.

Так, за приписами статті 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно п. 3.1. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р., нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі. Така правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 14.08.2012 року у справі № 33/380.

Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що безспірність заборгованості ТзОВ « Каскад транспорт ЛТД « підтверджується рішенням господарського суду Волинської області від 21.12.2011 року у справі № 5004/2319/11 ,яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад - Транспорт" ЛТД на користь Компанії "Сканія Кредит АБ" 571 379 грн. 97 коп. основного боргу, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року,залишеною без змін Постановою ВГСУ від 17.05.2012 року, якою рішення господарського суду Волинської області в частині відмови у стягненні неустойки в сумі 351 509 грн. 56 коп. скасовано, постановлено стягнути з позивача на користь відповідача 351 509 грн. 56 коп. неустойки, в іншій частині рішення залишено без змін.

Даними судовими рішеннями встановлена безспірна заборгованість позивача перед відповідачем по лізинговим платежам в розмірі 51 808 євро. Таким чином , про існування заборгованості позивач знав та був повідомлений про неї задовго до вчинення виконавчого напису.

Разом з тим , Рівненський апеляційний господарський суд не може погодитись з висновком господарського суду Волинської області про те, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки договір фінансового лізингу від 16 квітня 2008 року №69-05719, на підставі якого вчинено виконавчий напис №850 від 27.04.2012р., не містить умов щодо безспірного порядку повернення об'єктів лізингу.

Відповідно до ч. 2 ,3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України « Про виконавче провадження «. Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Пунктом 3 ч.1 ст.10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитись від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом.

У відповідності до ст. 15 Загальних умов до договору фінансового лізингу №69-05736 від 21.05.2008р. після завершення лізингу товарів з будь-якої причини лізингоодержувач повинен за вибором власника на ризик і за рахунок лізингоодержувача, повернути власникові на вказану ним адресу у Європі товари без обтяжень і у доброму робочому стані (за винятком звичайного зношення).

Пунктом 16 Загальних умов договору фінансового лізингу передбачено, що лізингодавець має право достроково, в односторонньому порядку розірвати цей договір та вилучити у лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку, зокрема, у випадку несплати лізингових платежів.

Факт припинення договору фінансового лізингу № 69-05736 від 21.05.2008р. встановлений в судовому порядку ,зокрема , постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року №5004/2319/11 , та постановою ВГСУ від 17 травня 2012 року ,якою встановлено , що вирішуючи спір по суті, господарськими судами було встановлено і підтверджується матеріалами справи ,що Лист-вимогу позивача від 17.06.2011року,яким позивач відмовився від договору, вимагаючи у відповідача сплати заборгованості та повернути до 01 серпня 2011 року товари за Договором фінансового лізингу, відповідач отримав 21 червня 2011 року. Таким чином, Договір фінансового лізингу № 69-05719 від 16.04.2008 року є розірваним з 01.08.2011 року внаслідок односторонньої відмови позивача.

Таким чином, на момент звернення відповідачем до нотаріуса, у компанії « Сканія Кредит АБ» виникло право вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Враховуючи те, що у відповідача виникло право вимагати повернення предмета лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса та те, що відповідач подав нотаріусу документи, які підтверджують безспірність заборгованості, у нотаріуса були відсутні підстави для відмови у вчиненні виконавчого напису.

Також суд погоджується з доводами апелянта , що на правовідносини, які виникли на підставі договору фінансового лізингу № 05719 від 16.04.2008р. , поширюються норми міжнародного права, а саме Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг від 28.05.1988 р. та Конвенції про міждержавний лізинг від 25.11.1998р.

Так,згідно ст. 9 Конвенції УНІДРУА, після закінчення терміну дії договору лізингу, лізингоодержувач повертає лізингодавцю обладнання в стані, визначеному в попередньому пункті, якщо він не використовує право придбати обладнання чи орендувати його й надалі.

Згідно ст. 13 Конвенції УНІДРУА якщо заборгованість лізингоодержувача є значною лізингодавець може припинити дію договору лізингу і після такого припинення відновити володіння обладнанням.

Згідно пп. 8.4., 8.5. ст. 8 Конвенції про міждержавний лізинг після закінчення терміну договору лізингу лізингоодержувач зобов'язаний повернути лізингодавцю предмет (об'єкт) лізингу в стані, який відповідає умовам договору.

Статтею 11 Конвенції про міждержавний лізинг суб'єктам міждержавної лізингової діяльності на територіях Сторін гарантується повний і безумовний правовий захист, який забезпечується їхнім національним законодавством, міжнародними договорами і цією Конвенцією.

Враховуючи викладене ,апеляційний господарський суд вважає , що право відповідача на вилучення предмета лізингу передбачено Законом України "Про фінансовий лізинг", Конвенцією УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг, Конвенцією про міждержавний лізинг та договором фінансового лізингу № 69-05719 від 16.04.2008р, а висновки суду про те, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки договір фінансового лізингу від 16 квітня 2008 року №69-05719, на підставі якого вчинено виконавчий напис №850 від 27.04.2012р., не містить умов щодо безспірного порядку повернення об'єктів лізингу є помилковим.

Відтак, рішення господарського суду Волинської області від 26 вересня 2012 року підлягає скасуванню на підставі п.4ч.1 ст.104 ГПК України у зв»язку з неправильним застосуванням норм матеріального права з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову

Судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 536 ,5 грн. на підставі ст.49, п.10 ч.2ст.105 ГПК України підлягає стягненню з позивача на користь апелянта.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою компанія « Сканія Кредит АБ» сплатило судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме 559 грн. ,замість 536,5 грн. З огляду на викладене, враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне повернути апелянту надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 22,5 грн. , про що винести ухвалу .

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,п.4 ч.1ст.104,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу компанії « Сканія Кредит АБ « задоволити.

Рішення господарського суду Волинської області від 26 вересня 2012 року у справі № 5004/945/12 скасувати.

Прийняти нове.

В позові відмовити.

Стягнути з ТзОВ « Каскад Транспорт ЛТД» (43023,м.Луцьк,вул.Єршова,3, код ЄДРПОУ 21747631) на користь компанії « Сканія Кредит АБ» (s-15187,Содертал»є ,Швеція,реєстраційний номер 556062-7373) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 536,5(п»ятсот тридцять шість грн. 50коп. )

Господарському суду Волинської області видати наказ.

Ухвалою суду повернути з Державного бюджету України на користь компанії « Сканія Кредит АБ» (s-15187,Содертал»є ,Швеція ,реєстраційний номер 556062-7373) надмірно сплачений судовий збір в розмірі 22,5 грн.(двадцять дві грн. 50 коп) за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Гулова А.Г.