Рішення № 28027093, 11.12.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.12.12 Справа № 5006/4/127/2012-27/5014/2911/2012

Суддя Лазненко Л.Л., за участю секретаря судового засідання Дрожанової О.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агротіс», м. Донецьк,

до 1-го відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Єлєновскоє», с. Степне Мар'їнського району Донецької області,

2-го відповідача Державного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка»Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, сел. Металіст Слов'яносербського району Луганської області,

3-го відповідача Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, сел. Металіст Слов'яносербського району Луганської області,

про стягнення 85 536 грн. 00 коп., -

в присутності представників сторін:

від позивача - Вакал О.Г., довіреність № 15-1317-15 від 14.11.2012;

від 1-го відповідача - представник не прибув;

від 2-го відповідача - представник не прибув;

від 3-го відповідача - представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачів сплачених за товар відповідно до договору купівлі-продажу від 19.01.2012 № 6377а грошових коштів в сумі 71 280 грн. 00 коп. та штрафу у розмірі 14 256 грн. 00 коп. (Разом -85 536 грн. 00 коп.)

15.11.2012 на адресу господарського суду Луганської області, відповідно до ч.1 ст.17 Господарського процесуального кодексу України, від господарського суду Донецької області надійшла за територіальною підсудністю справа № 5006/4/127/2012 за позовом ТОВ «Агрофірма «Агротіс» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Єлєновскоє», Державного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка»Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України про стягнення 85 536 грн. 00 коп.

Позивачем було подано уточнення позову від 07.11.2012 № 15-1282-15 (а.с. 91-92), в якому він визначився з вимогою щодо конкретного відповідача та просив стягнути з другого відповідача -ДП «Дослідне господарство «Агроспілка»Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України заявлену до стягнення суму. Щодо інших сторін, позивач вимоги не висуває.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.12.2012 розгляд справи, згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, був відкладений на 11.12.2012.

Відповідачі не скористалися наданим їм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечили участі повноважних представників у судовому засіданні, хоча про час і місце проведення розгляду справи були належним чином повідомлені. Причини неявки відповідачі суду не повідомили.

Як зазначено в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з п.3.9.2 цієї ж постанови, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Тобто до повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на час розгляду справи.

Другий відповідач -ДП «Дослідне господарство «Агроспілка»Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України проти позову заперечив, надавши письмові заперечення від 15.10.2012 (а.с. 52-58).

З урахуванням матеріалів справи, її фактичних обставин, неявки відповідачів без поважних причин, думки присутнього в судових засіданнях представника позивача суд доходить висновку про можливість судового розгляду справи за відсутності представників відповідачів на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, вислухавши представника позивача у справі, суд встановив такі фактичні обставини.

19.01.2012 між ТОВ «Агрофірма «Агротіс»та ДП «Дослідне господарство «Агроспілка»Луганського інституту агропромислового виробництва національної академії аграрних наук України укладено договір купівлі-продажу № 6377а (далі за текстом -договір) (а.с. 16-19), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Продавець (відповідач-2 у справі) зобов'язався передати Покупцю (позивачеві у справі) насіння, а останній, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити його відповідно до умов договору.

На момент подання позову найменування відповідача-2 змінилося на ДП «Дослідне господарство «Агроспілка»Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України.

Згідно пункту 1.2 договору номенклатура та кількість товару узгоджується сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно пункту 2.1 договору якість товару повинна відповідати ДСТУ 2240-93 та підтверджуватися посвідченням кондитності товару, атестатом або свідоцтвом на товар наданих продавцем.

Пунктом 2.2 договору сторони узгодили, що при передачі товару неналежної якості Покупець має право, на свій розсуд, вимагати пропорційного зменшення ціни товару, заміни товару на якісний (строк заміни не має перевищувати 10 календарних днів з дати отримання товару від Покупця) або відмовитися від договору та вимагати повернення сплаченої вартості товару.

Відповідно пункту 3.1 договору ціна погоджується в додаткових угодах і відповідає рівню звичайних цін.

Згідно пункту 3.2 договору Покупець повинен зробити оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця таким чином:

- 70% від вартості партії товару перераховується в якості попередньої оплати на підставі рахунку виписаного Продавцем;

- 30% перераховується Продавцю протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання письмового повідомлення від Продавця про готовність товару до відвантаження, якщо інше не обумовлене сторонами в додаткових угодах. Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Продавця.

Додатковою угодою № 1 від 19.01.2012 до договору були внесені зміни, у зв'язку з чим сторони узгодили, що Продавець до 29.02.2012 зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити на умовах укладеного договору насіння гороху «Комбайновий-1», еліт, ДСТУ 2240-93, врожаю 2011 року у кількості 10 тон загальною вартістю 71280,00 грн.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється транспортом Продавця на умовах СРТ склад вантажоотримувача (Інкотермс 2010). Фактично позивач отримав товар 16.03.2012 на умовах EXW селище Металіст, вул. Октябрська, 14, Слав'яносербський район Луганської області.

Згідно пункту 4.2 договору прийняття товару по кількості і якості здійснюється у відповідності з умовами договору:

Товар вважається поставленим Постачальником та прийнятий Покупцем по якості -згідно даних вхідного контролю комісією Покупця, результати якого оформлюються актом про прийняття у відповідності з вимогами договору.

Сторони погодили, що акт про прийняття, складений у відповідності з умовами договору, є належним доказом про фактичну якість товару, поставленого Продавцем.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі. На підставі рахунку-фактури № СФ-0000001 від 18.01.2012 позивачем оплачено вартість товару 71280,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 336 від 31.01.2012 та № 21 від 22.02.2012.

Приймання товару було проведене позивачем відповідно до умов договору. За результатами приймання товару комісією Покупця були оформлені наступні документи: Акт приймання продукції за якістю № 13 від 17.03.2012, Акт відібрання проб насіння для визначення посівних якостей № 13 від 26.03.2012, Акт про фактичну якість отриманої продукції № 16 від 10.04.2012. Крім того, згідно пункту 4.5 договору 26.03.2012 проби насіння були направлені до Мар'їнської районної державної насіннєвої інспекції для проведення аналізу, за результатами якого позивачу був виданий Результат аналізу насіння № 198-199 від 10.04.2012.

У порушення умов договору та Додаткової угоди до нього, відповідачем фактично поставлено позивачеві насіння гороху «Комбайновий-1», врожаю 2010 року, що підтверджується наданими відповідачем-2 супровідними документами на товар: сертифікатом на насіння України серія БН 129999 № 13-20/26 від 16.02.2012, виданий Олександрівською Держнасінінспекцією м. Луганська, на насіння, що належить ЛД СДС інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва, атестатом на насіння № 2 від 15.03.2012, а також видатковою накладною № РН-0000023 від 16.03.2012 та актом приймання продукції за якістю № 13 від 17.03.2012.

Крім того, відповідач-2 безпідставно включив до розрахунку вартості товару роялті, що загалом склало 6480,00 грн.

20.01.2012 між позивачем та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Єлєновскоє»(відповідач-1 у справі) укладено договір поруки, згідно якого позивач виступає кредитором, відповідач-1 поручителем.

Пунктом 1.2 договору поруки узгоджено, що у випадку порушення відповідачем-2 зобов'язань за основним договором, відповідач-1 та відповідач-2 відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

На підставі пункту 5.2 договору поруки позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою про повернення передплати в сумі 71280,00 грн. на рахунок ТОВ «Агрофірма «Агротіс», яка залишена без відповіді та задоволення.

30.12.2011 між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Донецьксталь»- металургійний завод», укладено договір комерційного представництва № 25015 ДС. Крім того, 01.10.2008 між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Донецьксталь»- металургійний завод»укладено договір про надання послуг № 17773-дс, на підставі яких останнє 25.04.2012 листом № 14/7-377 звернулося до ДП «Дослідне господарство «Агроспілка»Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва з повідомленням щодо неналежної якості насіння гороху, отриманого позивачем за договором № 6377-а від 19.01.2012, вимогою забрати неякісний товар та повернути грошові кошти у сумі 71280,00 грн.

Листом № 132 від 21.05.2012 відповідач-2 фактично визнав неналежну якість товару та погодився погасити борг до 10.06.2012, однак на час розгляду справи вартість неякісного товару не повернута.

Крім суми вартості товару, позивачем на підставі пункту 6.4 договору заявлено до стягнення штраф у розмірі 20% від вартості неякісного товару, що становить 14256,00 грн.

Другий відповідач -ДП «Дослідне господарство «Агроспілка»Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України проти позову заперечив, надавши письмові заперечення від 15.10.2012 (а.с. 52-58).

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Уклавши вищезгаданий договір купівлі-продажу, сторони набули низку прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами частини 2 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до умов договору або вимог цивільного законодавства.

Господарський кодекс України у ч.1 ст.268 містить імперативну вимогу: якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості.

Частина 4 тієї ж статті покладає на постачальника обов'язок засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено у договорі.

Статтею 673 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Статтею 674 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Суд дійшов висновку, що відповідач-2 у цій частині порушив усі вищецитовані вимоги чинного законодавства та умови пунктів 4.1-4.3 договору купівлі-продажу.

Як сказано у ст. 675 Цивільного кодексу України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 678 Цивільного кодексу України передбачено правові наслідки передання товару неналежної якості, а саме: покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Це право покупцем може бути реалізовано у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом (частини 2-4 ст.678 ЦКУ).

Позивач документально довів наявність обставин, про які йдеться у частині 2 ст. 678 Цивільного кодексу України, а також факт порушення відповідачем-2 своїх зобов'язань за договором.

Згідно ч.5 ст. 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більше низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені ним, - вимагати повернення сплаченої суми.

З наявних у справі доказів вбачається, що відповідач поставив на користь позивача неякісний товар (насіння), термін придатності, вимоги щодо відповідності та інші якісні характеристики якого не визначені, оскільки його поставлено з посиланням на вищезгадані недіючі Технічні умови.

Суд вважає, що факт порушення відповідачем-2 зобов'язань за договором купівлі-продажу № 6377а від 19.01.2012 належним чином доведеним.

Крім того, з посиланням на умови пункту 6.4 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача-2 штраф у розмірі 14256,00 грн. Дана вимога є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача-2 у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини, якщо інше не встановлено законом або договором.

Щодо першого та третього відповідачів позивач вимог не висуває.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню, в частині стягнення з другого відповідача грошових коштів в сумі 71 280,00 грн. та штрафу у розмірі 14 256,00 грн., з віднесенням на другого відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 11.12.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Агроспілка»Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, сел. Металіст Слов'яносербського району Луганської області, вул. Октябрська, 14, код 34201917, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агротіс», м. Донецьк, вул. Горностаївська, 25, код 30228170, грошові кошти у сумі 71280 грн. 00 коп., штраф у розмірі 14256 грн. 00 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1710 грн. 73 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 17.12.2012.

Суддя Л.Л. Лазненко