Рішення № 28027029, 11.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.12 Справа№ 5015/4746/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Лосик Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Львів

до відповідача-1: Приватного підприємства «Юрексперт», м. Львів

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг», м. Луцьк

про: стягнення 218 000,00 грн.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_2 -представник (Довіреність № 802 від 19.11.2012 р.)

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Львів до відповідача-1 -Приватного підприємства «Юрексперт», м. Львів, до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг», м. Луцьк про стягнення 218 000,00 грн.

Ухвалою суду від 12.11.2012 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.11.2012 р.

28.11.2012 р. позивачем в канцелярію суду подано Заяву № 37 від 28.11.2012 р. про доповнення та уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача-1 суму основного боргу в розмірі 118 000,00 грн., з відповідача-2 заборгованість в розмірі 156 385,19 грн.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву, поданому в канцелярію суду 29.11.2012 р., вимоги позивача заперечив, вказавши, що Договір поруки № 12-10 від 26.01.2010 р. припинив свою дію, оскільки, внаслідок часткового виконання ТОВ «ПАККО Холдинг»своїх зобов'язань 06.10.2011 р. між ПП «Юрексперт»і ФОП ОСОБА_1 було укладено угоду, якою внесено зміни до Договору поруки № 12-10 від 26.01.2010 р. Зокрема, змінами передбачено, що порука діє до 31.12.2011 р. і розмір поруки не перевищує 5 000,00 грн.

Представник відповідача-2 надав суду Відзив на позовну заяву № 15823 від 22.11.2012 р., відповідно до якого позовні вимоги визнав частково.

Як вказано у відзиві відповідача-2 згідно Договору про надання професійних інформаційно-консультаційних послуг від 27.11.2007 р. та акту приймання виконаних послуг від 31.03.2008 р. вартість наданих послуг становить 400 000,00 грн. Відповідач-2 за надані позивачем послуги сплатив 282 000,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 9764 від 09.12.2008р. на суму 32 000,00 грн.; № 9794 від 23.12.2008 р. на суму 100 000,00 грн.; № 462 від 24.12.2008 р. на суму 100 000,00 грн.; № 112391545 від 15.03.2011 р. на суму 50 000,00 грн.

Таким чином, відповідач-2 просив суд в частині стягнення 100 000,00 грн. боргу провадження у справі припинити, судовий збір покласти на відповідачів, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Для надання сторонам можливості подати додаткові докази у справі в судовому засіданні 29.11.2012 р. оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 11.12.2012 р. представник позивача уточнені позовні заяві вимоги підтримав.

Явку представників відповідачів-1,2 в судове засідання не забезпечено.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності представників відповідачів.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

27.11.2007 р. між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ «ПАККО Холдинг»було укладено Договір про надання професійних інформаційно-консультаційних послуг, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу-2 послуги з питань фінансово-економічного забезпечення господарської діяльності. Перелік послуг, визначено п.п. 1.1.1., 1.1.2. Договору.

Як вказано у позовній заяві протягом першого кварталу 2008 р. позивач у повному обсязі виконав свої договірні зобов'язання, надавши відповідачу-2 послуги з питань фінансово-економічного забезпечення господарської діяльності на загальну суму 400 000,00 грн. Факт надання послуг підтверджується підписаним сторонами Актом приймання виконаних послуг від 31.03.2008 р.

У п. 7.1. Договору сторони погодили, що оплатити надані послуги відповідач-2 зобов'язується у строк 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання наданих послуг.

В заяві про доповнення та уточнення позовних вимог позивач зазначає, що зобов'язання щодо оплати послуг відповідач-2 виконав частково, сплативши позивачу 282 000,00 грн. Таким чином основний борг ТзОВ «ПАККО Холдинг»перед ПП «Юрексперт»складає 118 000,00 грн.

30.07.2012 р. позивач звернувся на адресу відповідача-2 із Листом-вимогою № 23 щодо сплати заборгованості на суму 118 000,00 грн. Однак, вказана вимога позивача залишена відповідачем-2 без задоволення та реагування.

Як вбачається із матеріалів справи, на забезпечення виконання зобов'язання відповідача-2 перед позивачем між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Юрексперт»було укладено Договір поруки № 12-10 від 26.01.2010 р.

Умовами вищевказаного Договору поруки передбачено, що відповідач-1 поручається перед позивачем за виконання відповідачем-2 свого обов'язку щодо сплати ціни послуг за Договором про надання професійних інформаційно-консультаційних послуг від 27.11.2007 р. (п. 1.1. Договору). Відповідач-1 відповідає перед позивачем в тому ж обсязі, що і боржник, в межах сплати суми основного боргу, та не відповідає за сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків (п. 3.1. Договору).

Пунктом 5.1. Договору поруки передбачено, що у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) відповідачем-2 обов'язку за основним договором, позивач звертається з письмовою вимогою до відповідача-1 про виконання ним свого обов'язку.

У відповідності до вищевказаного пункту Договору поруки 06.09.2012 р. позивач направив на адресу відповідача-1 повідомлення про виконання зобов'язання за Договором поруки. Проте, зобов'язань щодо оплати наданих послуг відповідач-1 теж не виконав, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

У Заяві № 37 від 28.11.2012 р. про доповнення та уточнення позовних вимог позивач, окрім суми основного боргу, просить суд стягнути з відповідача-2 25 737,68 грн. інфляційних втрат та 12 647,51 грн. 3 % річних.

Таким чином загальна сума боргу, заявлена до стягнення з відповідача-1 становить 118 000,00 грн., з відповідача-2 -156 385,19 грн.

У відзиві на позовну заяву, поданому в канцелярію суду 29.11.2012 р., відповідач-1 повідомив суд, що згідно Угоди від 06.10.2011 р. про внесення змін до Договору поруки № 12-10 від 26.01.2010 р. порука припинилась 31.12.2011 р.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору про надання професійних інформаційно-консультаційних послуг від 27.11.2007 р.

Згідно визначення ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наявними в матеріалах справи доказами, а саме Актом приймання виконаних послуг від 31.03.2008 р., підтверджується, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу-2 послуги з питань фінансово-економічного забезпечення господарської діяльності на загальну суму 400 000,00 грн. Відповідач-2 всупереч вимогам Договору наданих послуг у повному обсязі не оплатив, сплативши лише 282 000,00 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із врахуванням викладеного, суд, перевіривши уточнений розрахунок позовних вимог, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги до відповідача-2 є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення. Відповідач-2 доводів позивача не спростував, доказів оплати заборгованості суду не надав.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Щодо позовних вимог до відповідача-1, то в задоволенні позову в цій частині суд відмовляє, оскільки як встановлено в процесі розгляду справи 31.12.2011 р. порука відповідача-1 перед позивачем за Договором поруки № 12-10 від 26.01.2010 р. припинилася.

Частиною 4 ст. 559 ЦК України передбачено , що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача-2.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 559, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Уточнені позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг»(43005, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Клима Савура, 21 А. Ідентифікаційний код 34928470) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. Ідентифікаційний код НОМЕР_1) 118 000,00 грн. основного боргу, 25 737,68 грн. інфляційних втрат, 12 647,51 грн. 3 % річних, всього -156 385,19 грн.; 3 127,70 грн. судового збору

3. У задоволенні позовних вимог до відповідача-1 відмовити повністю.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.12.2011р.