Рішення № 28027025, 11.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.12 Справа№ 5015/4906/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", м.Київ

до відповідача: Комунального підприємства „Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич

про стягнення 963 420 грн. 58 коп.

Суддя Гоменюк З.П. Секретар судового засідання Юрків М.Г.

Представники

від позивача: Демчук О.В.

від відповідача: Панас Ю.А.

Представникам сторін, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради стягнення 812677грн. 87коп. заборгованості за спожитий природний газ, 62106грн. 32коп. пені, 56887грн. 45коп. 7% штрафу, 8158грн. 53коп. інфляційних втрат та 23590 грн. 41коп. 3 % річних.

Ухвалою суду від 23.11.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.12.2012р

В судовому засіданні 11.12.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав суму основного боргу, просить врахувати важке матеріальне становище та зменшити розмір нарахованої до сплати пені до 10 %, оскільки підприємство відповідача є одним із постійно діючих підприємств, що постачає теплову енергію населенню та соціальній сфері. Просить фрахувати той факт, що відповідачем за 2011 рік здійснено 85,4 % проплати за спожиті енергоносії, а також те, що дебіторська заборгованість підприємства станом на 01.10.2012р. становить 7,3 млн. грн., в тому числі населення -5,6 млн., державний бюджет -0,3 млн. грн., місцевий бюджет -0,3 млн. грн., інші споживачі -1,1, млн. грн. Також покликається на недофінансування з державного бюджету, оскільки нарахований обсяг різниці в тарифах становить 12,7 млн.грн., а отримана субвенція з державного бюджету на погашення різниці в тарифах з цієї суми становить 1,068млн. грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України" та Комунальним підприємством „Дрогобичтеплоенерго" укладено договір №14/2496/11 купівлі-продажу природного газу, відповідно до п.1. якого позивач (продавець за договором) зобов'язувався передати у власність відповідачу (покупцю за договором) імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що продавець (позивач) передає покупцеві (відповідач) з 01.10.2011р. по 31.12.2012р. газ в обсязі до 5400 тис. м3 (п'ять мільйонів чотириста тисяч кубічних метрів).

На виконання умов договору позивачем в жовтні 2011 року поставлено, а відповідачем прийнято природний газ на суму 812677грн. 87коп., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2011р.

Відповідно до 6.1. договору, оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Однак, відповідач своїх зобов"язань належним чином не виконав, заборгованість в розмірі 812677грн. 87коп. не сплатив, наявність заборгованості у вказаному розмірі не заперечив.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов"язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України - зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов"язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до вимог ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до п.7.2 договору, у разі невиконання покупцем (відповідачем) п.6.1 цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю (позивачу) крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом трьох банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 28.02.2012р. №26-1312/1.6-12 про сплату пені в розмірі 36236 грн. 52коп. (за період з 14.11.2011р. по 27.02.2012р.), яка була залишена відповдачем без відповіді та задоволення. З огляду на викладене, позивач також правомірно просить суд стягнути з відповідача 7% штрафу, розмір якого становить 56887 грн. 45коп.

Статтею 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання (ч.2 ст. 549 ЦК України). Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За неналежне виконання відповідачем обов"язку щодо оплати спожитого газу, відповідно до п.7.1., п.7.2. договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" позивач просить стягнути з відповідача 62106 грн. 32коп. пені за період з 14.11.2011р. по 14.05.2012р.

Розглянувши вимогу позивача стосовно стягнення пені, суд зважаючи на викладені в клопотанні обставини та визнання суми основного боргу, вважає за можливе як виняток, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 ГПК України, з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належної до сплати пені до 12421грн. 26коп. (20 % від заявленого розміру).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно представленого суду розрахунку розмір інфляційних втрат за період з листопада 2011 року по березень 2012 року включно становить 8158грн. 53коп., 3 % річних за період з 14.11.2011р. по 02.11.2012р. -23590грн. 41коп. Розглянувши дані вимоги, суд вважає їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, враховуючи визнання відповідачем основного боргу, суд прийшов до висновку про те, що позов обгрнутований та підлягає частковму задоволенню в частині стягнення 812677грн. 87коп. заборгованості за спожитий природний газ, 12421грн. 26коп. пені, 56887грн. 45коп. 7% штрафу, 8158грн. 53коп. інфляційних втрат та 23590 грн. 41коп. 3 % річних. В частині стягнення решти суми пені в розмірі 49685грн. 05коп. -відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 549, 625, 627,638 ЦК України, ст. ст.193, 229 - 231, ст.233 ГК України та ст.ст. 33, 34, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Дрогобичтеплоенерго" Дрогобицької міської ради, м.Дрогобич, вул.Індустріальна, 1, корпус А ( ідентифікаційний код 05445563) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ, вул.Б. Хмельницького, 6 (ідентифікаційний код 20077720) 812677грн. 87коп. заборгованості за спожитий природний газ, 12421грн. 26коп. пені, 56887 грн. 45коп. 7% штраф, 8158 грн. 53коп. інфляційних втрат та 23590 грн. 41коп. 3 % річних, 19268грн. 41коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. В частині стягнення решти суми пені в розмірі 49685грн. 05коп. -відмовити.

Суддя Гоменюк З.П.

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 17.12.2012р.