Вирок № 28026492, 13.12.2012, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 1-751/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.12.2012 Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Медушевської А.О.

секретаря Крохмальової Я.Е.

за участю прокурора Захаричевої О.О.

захисника ОСОБА_1,

представника цивільного позивача ОСОБА_2

підсудного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Самгородок, Козятинського району, Вінницької області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, працюючого менеджером ТОВ «Агрофірма «Вільхівська», одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1, 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3, в березні 2007 року, перебуваючи у громадському туалеті Центрального залізничного вокзалу, що по вул. Вокзальна, 1 в м. Києві, знайшов паспорт громадянина України, НОМЕР_3, виданий 04.04.2000 року Малинським РВ УМВС України в Житомирській області та картку фізичної особи - платника податків, і/н НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6. В подальшому, приблизно у двадцятих числах березня 2007 року, в м. Києві у невстановленому слідством місці, ОСОБА_3 підробив паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4, який є документом і видається та посвідчується установою, і який надає права або звільняє від обов'язків, шляхом внесення в нього неправдивих відомостей, а саме - переклеївши в паспорті фотокартку власника на особисту фотокартку, з метою подальшого використання завідомо підробленого паспорту для заволодіння чужим майном - оформлення кредиту ПАТ КБ «ПриватБанк».

Крім того, ОСОБА_3, 23.03.2007, приблизно о 12 год. 00 хв., знаходячись в інформаційно - консультативному центрі ПАТ КБ «ПриватБанк», розміщеного в магазині «Фокстрот», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 45, достовірно знаючи, що паспорт громадянина України НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, виданого 04.04.2000 року Малинським РВ УМВС України в Житомирській області, з вклеєною в ньому його фотокарткою є завідомо підробленим, використав його, пред'явивши працівнику ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_5 для оформлення кредитного договору № к3хrF 102860353 на суму 6684 грн. 20 коп.

Крім того, ОСОБА_3 23.03.2007, приблизно о 12 год. 00 хв., знаходячись в інформаційно - консультативному центрі ПАТ КБ «ПриватБанк», розміщеного в магазині «Фокстрот», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 45, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, представившись ОСОБА_4, і надавши завідомо підроблений паспорт та ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_4, заповнив необхідну для одержання кредиту документацію. 23.03.2007 Печерським філіалом «ПриватБанку», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 19, був оформлений кредитний договір № к3хrF 102860353 на купівлю побутової техніки по програмі «Експрес-Розстрочка» на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, в сумі 6684 грн. 20 коп., якою ОСОБА_3 заволодів шляхом обману, чим завдав матеріальної шкоди ПАТ КБ «ПриватБанк» на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину в скоєнні злочину визнав повністю та пояснив, що він в березні 2007 року поїхав до міста Києва, з метою пошуку роботи. В подальшому влаштувався «різноробочим» до будівельної бригади в Святошинському районі міста Києва. Попрацювавши близько місяця, у зв'язку з тим, що йому так і не виплатили раніше обумовлену заробітну плату, ОСОБА_3 звільнився та почав шукати іншу роботу. В пошуках останній відправився до Центрального залізничного вокзалу м. Києва, так як знав, що там є люди, які наймають на роботу в будівельні бригади. На вокзалі, в громадському туалеті Центрального залізничного вокзалу м. Києва він знайшов паспорт громадянина України, а також в його обкладинці ідентифікаційний код на ім'я ОСОБА_4 та поклав цей паспорт до кишені своїх брюк. В подальшому, він вирішив скористатись знайденими документами та отримати на них кредит, а згодом, за виручені від продажі техніки гроші, поїхати додому. З метою одержання кредиту, ОСОБА_3 переклеїв свої фотокартки до паспорту, замість фото власника документів - ОСОБА_4, та 23.03.2007 відправився до магазину «Фокстрот». Так, приблизно о 12 год. 00 хв. в приміщенні магазину «Фокстрот», що по вул. Червоноармійська, 45 в м. Києві він звернувся до представника «ПриватБанку» та оформив кредит на суму приблизно 7000 грн., при цьому використав паспорт та ідентифікаційний код ОСОБА_4, і виконав підписи, на зразок підпису, який був у паспорті громадянина України на ім'я ОСОБА_4 Відповідаючи на анкетні питання щодо адреси місця проживання, ОСОБА_3 навмання вказав вулицю Волкова в м. Києві. Після цього за кошти, наданого кредиту, у вищевказаному магазині він придбав побутову техніку - телевізор «Панасонік» та телефон «Самсунг», загальною сумою вартості 6684 грн. 20 коп. В подальшому придбану техніку він продав і на отримані гроші, цього ж дня він поїхав додому у Вінницьку область, а паспорт на ім'я ОСОБА_4 викинув. Десь в кінці квітня 2010 року ОСОБА_3 зателефонували з «ПриватБанку» та повідомили, що їм відомо, що він, скориставшись підробленим паспортом, отримав кошти «ПриватБанку» для придбання техніки в магазині «Фокстрот». З метою розібратись у ситуації ОСОБА_3 поїхав до Печерської філії «ПриватБанку», що по вул. Предславинська, 19 в м. Києві, де зустрівся з начальником служби безпеки та дільничним інспектором міліції, який відібрав у нього пояснення. На даний час повернув основну суму боргу, в іншій частині позову просив відмовити.

Підсудний ОСОБА_3 згідний на скорочене судове слідство та вважає недоцільним, у відповідності до ст. 299 КПК України, досліджувати докази відносно фактичних обставин вчиненого ним діяння. Розуміє, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку. У вчиненому щиро кається, цивільні позови визнає та бажає їх відшкодовувати.

За згодою осіб, які беруть участь у справі постановою головуючого було визнано недоцільним дослідження доказів по справі в повному обсязі, а саме: таких доказів, як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході дізнання по справі, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміє підсудний та інші особи, які беруть участь у справі, і які ніким не оспорювались та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції підсудного.

Винність підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину повністю доказана, крім повного визнання ним своєї вини, зібраними в ході досудового слідства допустимими та достатніми доказами, які не суперечать один одному та які не оспорює підсудний, і які підтверджують фактичні обставини вчиненого ним діяння.

Діяння, вчинене підсудним ОСОБА_3, є суспільно небезпечним і підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 190, ч. 1,4 ст. 358 КК України, як умисні дії безпосередньо спрямовані на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно.

При призначенні міри покарання підсудному суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним діяння, обставини вчинення злочину, особу підсудного, обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3, в якості пом'якшуючих покарання обставин, суд враховує, що підсудний повністю визнав свою вину, у скоєному щиро кається, виплатив основну суму боргу в розмірі 6685 грн.

В якості ознак, що характеризують його особу, суд враховує, що він має постійне місце проживання, де позитивно характеризується, працює, де характеризується позитивно, одружений, згідно довідки №784 від 24.09.2012 дружина - ОСОБА_6, перебуває на обліку з терміном вагітності 26-27 тижнів, зі слів підсудного 12.12.2012 року народилась дитина, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставин, що обтяжують покарання винної згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, з урахуванням особи підсудного, суд вважає за необхідне обрати йому міру покарання у виді штрафу, оскільки саме такий вид покарання буде достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження нових злочинів у майбутньому.

По справі представником ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 заявлено позови про відшкодування матеріальної шкоди.

Положення ст. 10 ЦПК України вказують на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Вирішуючи заявлений ПАТ КБ «ПриватБанк» цивільний позов в розмірі 41 193 грн. 91 коп., то суд приходить до висновку, що в заявлених вимогах слід вимогах слід відмовити, оскільки отримана сума в розмірі 6684 грн. 20 коп. підсудним сплачена під час досудового слідства (а.с. 186), у зв`язку з чим представник ПАТ КБ «ПриватБанк» у справі відмовився від підтримання в цій частині позову в ході судового слідства. В решті заявлених позовних вимог суд вважає необхідним відмовити, як у таких, що не доведені у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню цивільному позивачу, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи відповідно, яка встановлена судом і становить 6684 грн. 20 коп., а зазначені вимоги потерпілого не врегульовані відповідними договірними відносинами із підсудним. Посилання представника ПАТ КБ «ПриватБанк» на необхідність відшкодування заборгованості по відсотках за користування кредитом в розмірі - 16646,43 грн., заборгованості з комісії - 3843,53 грн., пені в сумі 10106,99 грн. та нарахування на прострочену комісію - 3912 грн. 76 коп., є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не доведені в ході судового слідства, так як зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди, належать до позадоговірних зобов'язань, оскільки договір не був укладений з підсудним ОСОБА_3, а укладений від імені іншої особи, тому суд вважає, що підстави для задоволення цивільного позову відсутні.

Судових витрат по справі стягнути з підсудного.

Питання речових доказів по справі вирішується в порядки ст. 81 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 321, 322, 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1, 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ч. 1 ст. 358 КК України у виді 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України покарання ОСОБА_3 призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та призначити остаточну міру покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити без змін підписку про невиїзд.

В задоволенні цивільного позову ПАТ КБ «ПриватБанк» - відмовити.

Речові докази по справі (а.с. 93) - залишити на зберіганні при матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_3 вартість проведеної у справі експертизи в розмірі 1176 грн. 00 коп. відповідно до висновку спеціаліста № 385 від 26.10.2012 року, на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, р\р 31253272210699 в ГУДК у Київській області, код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (послуги експерта код послуги 10110).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва, протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим-в той же строк з моменту вручення йому копій вироку.

Суддя А.О. Медушевська