Вирок № 28015497, 06.12.2012, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 1-742/12

В И Р О К

іменем України

06.12.2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської областів складі:

головуючого Омельченко М. М.,

при секретарі Комендат М.Р.

за участю прокурора Шейко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біла Церква Київської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, українця, громадянина України, що має повну загальну середню освіту, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця смт. Звєрєво, Ростовської області, Росії, ідентифікаційний код НОМЕР_2, росіянина, громадянина Росії, що має середньо-спеціальну освіту, офіційно не працюючого, який перебуває в цивільному шлюбі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ст. 198 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1 25.07.2012 року близько 12 години 30 хвилин, перебуваючи в Свято-Покровському храмі Української Православної Автокефальної Церкви, який знаходиться за адресою: Київська область Києво-Святошинський район м. Боярка, вул. Білогородська, 11-б, скориставшись відсутністю поблизу сторонніх осіб, таємно викрав золотий ланцюг вагою 0,98 г. вартістю 344,17 грн. та золотий хрестик загальною вагою 0,82 г. вартістю 354,65 грн., які знаходились біля ікони Володимирської Божої матері, з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши Свято-Покровському храму Української Православної Автокефальної Церкви матеріального збитку на суму 698,82 грн.

ОСОБА_2 25.07.2012 року близько 13 години, перебуваючи поряд з ломбардом «Скарбниця», розташованому у будинку № 50/61 по вул. Дежньова в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, в розмові з ОСОБА_1 дізнався, що останній напередодні таємно викрав чуже майно, а саме золотий хрестик і золотий ланцюжок, з приміщення Свято-Покровського храму Української Православної Автокефальної церкви в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області по вул. Білогородській, 11-Б, незаконно та безоплатно отримав вказані золоті вироби від ОСОБА_1 та заклав їх до Боярського відділення ПТ «Ломбард-Скарбниця», що по вул. Дежньова 50/61 в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області.

Окрім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 28.07.2012 року близько 15 годин, перебуваючи в приміщенні в Свято-Покровського храму Української Православної Автокефальної Церкви по вул. Білогородській, 11-б в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, скориставшись відсутністю поряд сторонніх осіб, таємно викрав золоту каблучку вагою 1,17 г, чим завдав майнової шкоди Свято-Покровському храму Української Православної Автокефальної Церкви на суму 460,68 грн., з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому діяння визнав повністю та суду пояснив, що в даний час безробітний, має тяжке фінансове становище, через що і вчинив крадіжку. 25.07.2012 року він приїхав до м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, з метою позичити грошові кошти. Отримавши відмову у своїх друзів, він направився до Свято-Покровського храму, що розташований по вул. Білогородська 11-б в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, де побачив свого знайомого ОСОБА_2 ОСОБА_1 зайшов до храму, де викрав золотий ланцюжок і золотий хрестик. В цей час ОСОБА_2 був на вулиці і розмовляв з ОСОБА_4 Після чого, ОСОБА_2 здав викрадені з храму ОСОБА_1 золоті прикраси до ПТ «Ломбард-Скарбниця», за що отримав 370 гривень, з них 170 гривень віддав йому, а 200 гривень залишив собі.

У вчиненому підсудний ОСОБА_1 щиро розкаявся, просив його суворо не карати, при призначенні покарання врахувати, що завдана його діями шкода повністю відшкодована.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому діяння визнав повністю та суду пояснив, що не має офіційного місця роботи, живе за рахунок тимчасових підробітків, проживає у цивільному шлюбі, виховую дворічну доньку, має скрутне матеріальне становище, через що і вчинив злочини. 25.07.2012 року близько 12 години 30 хвилин він проходив поруч зі Свято-Покровським храмом, що розташований по вул. Білогородській, 11-б в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, де випадково зустрів ОСОБА_1 і його батька ОСОБА_4 Коли ОСОБА_1 зайшов до храму, він з ОСОБА_4 залишився біля входу та розмовляли. Коли ОСОБА_1 вийшов з храму, вони вдвох пішли до нього, ОСОБА_2, додому. Проходячи повз «Ломбард-Скарбниця» ОСОБА_1 розповів про крадіжку і запропонував йому закласти золоті вироби на тиждень, на що він погодився. За золоті вироби в ломбарді він отримав 370 гривень, з них 170 гривень віддав ОСОБА_5, а решту 200 гривень залишив собі. 28.07.2012 року близько 15 години він знов прийшов до Свято-Покровського храму, що по вул. Білогородській, 11-б в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області. Знаючи, що біля ікони Покровської Божої матері знаходяться золоті вироби, він скористався відсутністю інших осіб в храмі, і викрав золоту каблучку, яку пізніше заклав до Боярського відділення ПТ «Ломбард-Скарбниця», за що отримав 260 гривень, які він витратив на продукти харчування.

У вчиненому підсудний ОСОБА_2 щиро розкаявся, просив його суворо не карати, запевнив, що в подальшому не допустить протиправної поведінки, під час розгляду справи відшкодував завдану його діями матеріальної шкоди.

Крім визнання підсудними вини у пред'явленому їм обвинуваченні, вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ст. 198 КК України підтверджується також іншими доказами, які були досліджені в ході судового слідства, а саме:

- постановою від 01.09.2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України (а.с. 1); постановою від 25.09.2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 198 КК України (а.с. 5); постановою про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185 КК України (а.с. 7); постановою про об'єднання кримінальних справ відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 та ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185, 198 КК України в одне провадження (а.с. 10); заявою ОСОБА_6 на ім'я начальника Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області з проханням прийняти міри до невідомої особи, яка 25.07.2012 року шляхом вільного доступу, вчинила крадіжку золотих виробів, а саме: ланцюжка, хрестика, каблучки, в приміщенні Свято-Покровського храму в м. Боярці по вул. Білогородська (а.с. 13); протоколом огляду місця події від 23.08.2012 року, під час якого було оглянуто приміщення церкви, розташованої по вул. Білогородській, 11-Б в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області (а.с. 16); явкою з повинною від 23.08.2012 року ОСОБА_1, в якій він зізнався у крадіжці золотого ланцюжка та золотого хрестика з приміщення Свято-Покровського храму по вул. Білогородській, 11-б в м. Боярці Києво-Святошинського району Київської області (а.с. 19); протоколом явки з повинною від 23.08.2012 року ОСОБА_2, в якому він зізнається у викраденні золотої каблучки з приміщення Свято-Покровського храму по вул. Білогородській, 11-б в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області та продажу викраденого до ломбарду «Скарбниця» в м. Боярка (а.с. 23); довідкою № 4251 від 17.08.2012 року від ТМ «Ломбард Скарбниця» (а.с. 28); звітом про проведення експертної оцінки рухомого майна, відповідно до висновку якого ринкова вартість станом на 25.07.2012 року золотого ланцюжка вагою 0,98 грам, становить 344,17 грн., золотого хрестика вагою 0,82 грами - 354,65 грн., золотої каблучки 1,17 грами - 460,68 грн. (а.с. 29-33); протоколом виїмки від 10.09.2012 року, під час якого в ТМ «Ломбард Скарбниця» було вилучено договори № 157-12027126 від 25.07.2012 року та № 157-12027127 від 25.07.2012 року (а.с. 57-60); протоколом огляду предметів від 10.09.2012 року (а.с. 61,62); постановою від 10.09.2012 року про визнання і приєднання до справи речових доказів (а.с. 63); постановою від 06.11.2012 року про уточнення дати вчинення та виявлення злочину (а.с. 139,140).

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час розгляду справи в суді давали правдиві послідовні покази, які підтверджуються дослідженими у справі письмовими доказами.

Суд визнає, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, доведена повністю, його дії кваліфікуються судом як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу підсудного ОСОБА_1

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує, що злочин за ч. 1 ст. 185 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, підсудний за місцем проживання характеризується посередньо (а.с. 64), на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 65), раніше не судимий (а.с. 66), обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у критичній оцінці ОСОБА_1 своєї протиправної поведінки, а також добровільне повне відшкодування завданої матеріальної шкоди (а.с. 176), обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено, а тому, з урахуванням обставин вчиненого, особи підсудного, встановлених судом пом'якшуючих обставин, вважає можливим призначити покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, оскільки приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1, який довів суду, що став на шлях виправлення, можливе без ізоляції від суспільства.

Суд визнає, що вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ст. 198 КК України, доведена повністю, його дії кваліфікуються судом за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), та за ст. 198 КК України як заздалегідь не обіцяне отримання та збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів та особу підсудного ОСОБА_2

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує, що злочини за ч. 1 ст. 185, ст. 198 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується посередньо (а.с. 92), раніше не судимий (а.с. 93), на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 91), має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 178), обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у критичній оцінці ОСОБА_2 своєї протиправної поведінки, щирому осуді цієї поведінки, готовності нести кримінальну відповідальність за вчинене, добровільне повне відшкодування завданого збитку (а.с. 176), обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено, а тому, з урахуванням обставин вчиненого, особи підсудного, встановлених судом пом'якшуючих обставин вважає можливим призначити покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті за ст. 198 КК України у виді обмеження волі в межах санкції відповідної статті, з урахуванням положень ст. 70 КК України, на підставі ст. 75 КК України з випробувальним терміном, оскільки приходить до переконання, що перевиховання підсудного ОСОБА_2, який довів суду, що став на шлях виправлення, можливе без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 КПК України 1960 року постановляючи вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

З огляду на вказане, цивільний позов Свято-Покровського храму Української Автокефальної Православної Церкви про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1159 грн. завданої шкоди задоволенню не підлягає, оскільки завдана підсудними матеріальна шкода у розмірі 1159,50 грн. була повністю відшкодована під час судового слідства.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ст.ст. 81, 330 КПК України 1960 року.

Судові витрати на підставі ст. 91, 93, 331 КПК України 1960 року підлягають стягненню з підсудних в рівних частинах.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324, 328 КПК України 1960 року, п. 11 розділу «Перехідні положення» КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біла Церква Київської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПП «Юридична контора Малецького», код ЄДРПОУ 33950311, розрахунковий рахунок 26009030043426, МФО 811039, банк одержувача ГУ ДКСУ у Житомирській області, призначення платежу: «за проведення експертизи», 232 грн. 40 коп. за проведення експертної оцінки рухомого майна.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ст.198 КК України, і призначити йому покарання

за ч.1 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року і 6 (шести) місяців позбавлення волі;

за ст. 198 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік і 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця смт. Звєрєво Ростовської області, Росії, ідентифікаційний код НОМЕР_2, росіянина, громадянина Росії, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ПП «Юридична контора Малецького», код ЄДРПОУ 33950311, розрахунковий рахунок 26009030043426, МФО 811039, банк одержувача ГУ ДКСУ у Житомирській області, призначення платежу: «за проведення експертизи», 232 грн. 40 коп. за проведення експертної оцінки рухомого майна.

Речові докази у справі: договір №157-12027126 від 25.07.2012 року та договір № 157-12027127 від 25.07.2012 року, які зберігаються в матеріалах кримінальної справи (а.с. 59, 60), - залишити при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 15 діб з часу його проголошення прокурором, та представником цивільного позивача, а засудженими - в той же строк, з часу отримання ними копії вироку.

Суддя