Ухвала суду № 28013296, 07.12.2012, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

В І Л Ь Н О Г І Р С Ь К И Й М І С Ь К И Й С У Д Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 грудня 2012 року. Справа № 407/407/2012

п/с 2/407/409/2012

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.І.

з участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Тогоєвої О.М.

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, Комунального підприємства "Жилсервіс", Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, про захист прав споживача, треті особи у справі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства (УАКБ і ЖКГ) Вільногірської міської ради Дніпропетровської області,

У С Т А Н О В И В:

Згідно позову, що надійшов до суду 07.05.2012 р. та змінам до нього від 07.08.2012 р. (а.с.44), позивач, керуючись ст.ст.4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.3,109 ЦПК України, ст.ст. 1,7,13,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 11,15,16,23,509,525,1167,1190 ЦК України, прохає:

- захистити її права споживача, зобов'язавши Комунальне підприємство «Жилсервіс», виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, Вільногірську міську раду Дніпропетровської області в місячний строк після вступу рішення про це в законну силу, виконати капітальний ремонт квартири АДРЕСА_1;

- стягнути на її користь в солідарному порядку з Комунального підприємства «Жилсервіс», виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, Вільногірської ради Дніпропетровської області грошову компенсацію в розмірі 10000.00 гривень за спричинену їй моральну шкоду порушенням її прав споживача.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона та члени її родини (треті особи за цим позовом), згідно рішення та ордеру на вселення до кв. АДРЕСА_2, який був виданий виконкомом Вільногірської міської ради депутатів, в 2000 році, отримали в користування зазначену квартиру. Квартиру вона отримала у безстроковий найм для себе та членів її родини тому, що вони потребували поліпшення житлових умов.

Таким чином вселення до вищезазначеної квартири з її боку та з боку членів її родини було здійснено на підставі закону згідно Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, надання їм жилих приміщень в УРСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 11.12.84 р. № 470, та на підставі ст.ст. 51,58 Житлового кодексу України. Квартира на час їхнього вселення до неї - було вільна. Однак ця квартира була надана їм відповідачем-1, виконавчим комітетом Вільногірської міської ради, у дуже незадовільному технічному стані (вона була після пожару, та фактично за нею відповідні житлові служби не наглядали). Після отримання даної квартири вона та її чоловік витратили значні кошти для приведення спірної квартири у відповідність встановленим санітарно - технічним нормам. 21.02.01 року, вона та члени її родини згідно до Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду", придбали у власність спірну квартиру.

Однак як з'ясувалося у подальшому відповідач-1, виконавчий комітет Вільногірської міської ради не мав право надавати вищезазначену квартиру в найом їхній родині, оскільки право користування цією квартирою зберігалося за малолітнім на той час, ОСОБА_8 -1988 року народження. В лютому 2012 року, згідно рішення апеляційного суду Дніпропетровської області, було визнано за ОСОБА_8 право користування квартирою АДРЕСА_2, приватизація квартири була скасована, а їхня родина підлягала виселенню з наданням їм відповідачем -1, виконавчим комітетом Вільногірської міської ради, іншої такої самої квартири. Їхній родині відповідачем-1, виконавчим комітетом Вільногірської міської ради, був виданий ордер від 22.03.2012 року на вселення до квартири АДРЕСА_1, яка розташована на 1 поверсі п'ятиповерхового будинку, та складається з трьох житлових кімнат та підсобних приміщень, з житловою площею - 41,5 кв.м. Однак вселення у вищезазначену квартиру неможливе, приймаючи до уваги нижчезазначене. Згідно акту огляду квартири АДРЕСА_1 від 29.03.2012 року № 286, складеного депутатом Вільногірської міської ради, ОСОБА_9 за участю свідків, слідує, що зазначена квартира має суттєві недоліки: в залі підлога провалена, відсутні батареї опалення, стіна між залою та кімнатою просіла та нахилилася до зали, має тріщину. Одвірки з залу в спальню перекошені. Стіна між кухнею та залою просіла та має тріщину.

Згідно дефектної відомості від 03.04.2012 року, та протоколу договірної ціни № 2, складених атестованим інженером технічного нагляду ОСОБА_10, вартість ремонту квартири АДРЕСА_1 складає - 42 930 грн.

Тобто надана їй відповідачем-1 квартира потребує капітального ремонту, оскільки не відповідає санітарно - технічним нормам, і користуватися цією квартирою на цей час не можливо. У вищезазначеній квартирі вона та члені її родини були змушені зареєструватися та вона була вимушена укласти договір найму зазначеної квартири від 13.04.2012 року № 6279 з відповідачем - 2, КП «Жилсервіс».

Приймаючи до уваги необхідність проведення капітального ремонту зазначеної квартири, вона 03.04.2012 року, звернулась з письмовою заявою на ім'я Вільногірського міського голови, щодо необхідності проведення відповідачем-1, капітального ремонту квартири АДРЕСА_1

На її заяву спочатку вона отримала письмову відповідь від відповідача-2, датовану 11.04.2012 р. N 336, відповідно до якої було вказано, що надана їй в найм квартира дійсно потребує капітального ремонту, однак цей ремонт буде виконаний тільки при наявності бюджетного фінансування. В свою чергу відповідач-1, своєю письмовою відповіддю від 24.04.2012 року № 106/12, прямо вказав їй, що згідно рішення Вільногірської міської ради від 02.02.2009 року № 44, фінансування ремонту квартир громадян не передбачено. Таким чином якщо прийняти до уваги вищезазначені письмові відповіді відповідачів на її звернення щодо капітального ремонту наданої їй в найм квартири, слідує, що відповідачі відмовилися виконувати такий ремонт.

Вона вважає, що дії відповідачів у вигляді надання їй в найм квартири, яка потребує капітального ремонту, та відмови виконати такий ремонт, суперечать діючому законодавству, і відповідачі зобов'язані виконати капітальний ремонт квартири АДРЕСА_1, приймаючи до уваги наступне.

Квартира АДРЕСА_1, відноситься до комунальної (державної) власності, і належить відповідачу-3, представником якого є відповідач-1, та знаходиться на балансі відповідача-2. З відповідачем -2, у неї укладений договір найму.

Згідно ст.ст. 1, 13, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», та договору № 6279 від 13.04.2012 року «найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду», відповідач-2, КП «Жилсервіс»є стороною виконавцем послуг які надаються їй як споживачеві, за місцем розташування житлового будинку в якому знаходиться належна їй на праві найму квартира, і зобов'язаний надати їй квартиру в користування у технічно справному стані. В свою чергу відповідач-2, КП «Жилсервіс»порушує свої обов'язки передбачені договором та спеціальними нормативно-правовими актами, в тому числі порушує норми Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно ч.1 ст.5 ЖК України Державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Тобто квартира знаходиться у віданні відповідача-3.

Виходячи з пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 р. № 572 (з наступними змінами) передбачено, що власник (в даному випадку відповідач-3) повинний за власні кошти проводити ремонт квартири.

Відповідно до ч.1 ст.50 ЖК України, жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

Згідно ст.113 ЖК України, надаване громадянам у зв'язку з виселенням інше благоустроєне жиле приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати вимогам статті 50 цього Кодексу. Громадянам, які займали окрему квартиру, повинно бути надано окрему квартиру. Якщо наймач займав більш як одну кімнату, йому надається жиле приміщення, що складається з того ж числа кімнат.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», вона як споживач має право вимагати від відповідача-2, КП «Жилсервіс»щоб якість наданої їй послуги у вигляді санітарно-технічного стану переданої їй у найм квартири, відповідала нормативним документам, визначальним, що технічний стан квартири не повинний бути таким, що є непридатним для використання квартири за її за прямим призначенням (для проживання).

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації. Згідно п.2 ч.1 ст.15 ЖК України, виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад, на території району, міста, району в місті: керують житловим господарством, забезпечують належний технічний стан, капітальний і поточний ремонт житлового фонду, що є у віданні Ради. Відповідно до ст. ст. 175-177 ЖК України, встановлено, що державні і громадські органи, підприємства, установи, організації, службові особи зобов'язані дбати про схоронність житлового фонду та підвищення його благоустрою, наймодавець зобов'язаний своєчасно проводити ремонт жилих будинків, в т.ч. капітальний ремонт жилих будинків і поточний ремонт жилих приміщень (внутріквартирний поточний ремонт).

Відсутність необхідних коштів не може бути підставою для бездіяльності відповідачів по капітальному ремонту наданої їй квартири, оскільки відповідачі в силу договору, норм закону і підзаконних нормативно-правових актів, зобов'язані були надати їй в найм квартиру в технічно справному стані. Невиконання цього зобов'язання не може бути мотивовано безгрошів'ям боржників, як це передбачено ст.ст. 11, 509, 525 ЦК України, які забороняють односторонню відмову від виконання зобов'язання.

При цьому посилання відповідача-1, на наявність рішення міської ради від 02.02.2009 року № 44, (рішення відповідача -3) про відмову фінансування ремонтів належного цій раді житлового фонду є нікчемним, оскільки прямо суперечить нормам ЖК України, ЦК України та іншим нормативно - правовим актам.

В свою чергу відповідач-3 як власник будинку, відповідач-1, виконавчий комітет який представляє в силу закону власника будинку, в якому знаходиться належна їй квартира, на підставі ст.322 ЦК України, яка встановлює обов'язок власника утримувати належне йому майно, та ст. 319 ЦК України, яка встановлює, що власність зобов'язує, і власник не може використовувати право власності на шкоду інтересам громадян, не забезпечили належне утримання та капітальний ремонт квартири наданої їй в найм.

Внаслідок бездіяльності відповідачів щодо виконання покладеного на них законом обов'язку капітального ремонту наданої їй квартири, та прямої відмови виконати цей ремонт у майбутньому, їй заподіяна моральна шкода.

Таким чином відповідачі в силу ст.1190 ЦК України, зобов'язані нести солідарну відповідальність щодо проведення капітального ремонту квартири та відшкодування їй моральної шкоди (оскільки саме спільною неправомірною бездіяльністю з боку відповідачів їй спричинена моральна шкода), та повинні солідарно виконати капітальний ремонт наданої їй квартири, і відшкодувати їй моральну шкоду.

Так внаслідок не виконання відповідачами своїх обов'язків по ремонту квартири АДРЕСА_1, відповідачами завдано їй моральну шкоду, яка має вираз у тому, що вона відчуває душевні страждання від того, що відповідачі зневажають її права як споживача, і не виконують покладені на них обов'язки з належного утримання зазначеної квартири та її передачі в її найм у технічно справному стані.

Після отримання ордеру та укладення договору найму житла, вона не може скористатися своїм правом нормального користування житлом (взагалі користування наданим їй житлом), тому що умови проживання і користування квартирою не відповідають мінімальним нормам встановленим законодавством України, в тому числі побутовим (відсутність можливості використовувати житлове та підсобні приміщення в повному обсязі, як це передбачено для споживачів), санітарно - гігієнічним (користування квартирою де існує ризик отримання травм унаслідок обрушення конструктивних елементів квартири).

При цьому в квартиру в якій вона в цей час проживає, не може вселитися належним чином особа, якій ця квартира передана за рішенням суду, тобто ОСОБА_8, котрий вимагає від неї, щоб вона квартиру покинула як можна скоріше. Її моральні страждання зросли, коли вона отримала відповіді від відповідачів, що вони не збираються ремонтувати надане їй житло, і після чого вона була змушена змінити свій звичайний уклад життя, тобто звертатися до адвокатів, та до суду.

Моральну шкоду, завдану їй відповідачами, вона оцінює в грошовому вимірі в 10000 гривень, яку, вона вважає, відповідачі повинні відшкодувати їй в солідарному порядку, так як спільно спричинили їй цю шкоду, про що вона вже вказувала вище.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. При цьому вона вважає, що суд повинен встановити жорсткі, розумні строки на виконання відповідачами свого обов'язку щодо ремонту квартири після вступу рішення суду в законну силу. Таким розумним строком на виконання ремонту вона вважає строк один місяць. Згідно ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути: примусове виконання обов'язку в натурі.

Згідно ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», п.7 ст.5 Закону України «Про судовий збір», вона звільнена від сплати судового збору за подачу цього позову.

В судове засідання позивач не з'явилася, але надала заяву про розгляд справи за її відсутності, з участю її представника, ОСОБА_1 (а.с. 37,73)

Представник позивача, ОСОБА_1, який не обмежений в його повноваженнях, в судовому засіданні позовні вимоги та їх обґрунтування, що викладені в позовній заяві, підтримав в повному обсязі. Додатково пояснив, що до отримання спірної квартири позивачу не було відомо про її технічний стан. Тільки після отримання ордеру на квартиру позивачка змогла оглянути виділену їй квартиру, при цьому у вхідних дверях замка не було, двері були забиті, всередині стан квартири був такий, що не дозволяв там мешкати, що видно із фототаблиці, долученої до справи. В той же час, згідно ст. 50 Житлового Кодексу України, житло, яке надається громадянам, повинне відповідати певним вимогам благоустроєності та санітарним і технічним вимогам.

Представник відповідача, КП «Жилсервіс»Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, ОСОБА_13., яка не обмежена в її повноваженнях, в судовому засіданні позов не визнала, та пояснила, що, згідно договору про надання житлово-комунальних послуг, та Положення про КП «Жилсервіс», останнє не зобов'язане здійснювати поточні та капітальні ремонти квартир. Тому в задоволенні позову у відношенні КП «Жилсервіс» слід відмовити.

Представник відповідачів, виконкому Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області та Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, ОСОБА_11, яка не обмежена в її повноваженнях, в судове засідання не з'явилася, але надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Разом з тим, раніше, в судовому засідання вона позов не визнала, та пояснила, що позивачу було відомо про стан квартири до того, як вона її отримала. Спірна квартира включена до міської програми з утримання житла і на її ремонт заплановано кошти у розмірі 27 тис. грн. Ремонт квартири буде здійснено по мірі надходження коштів. Стосовно моральної шкоди, то ця вимога та розмір шкоди не обґрунтовані, оскільки не надано доказів.

Представник третьої особи, Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства, ОСОБА_3, в судовому засіданні позов визнав частково, та пояснив, що спірна квартира включена до Програми з утримання житлового фонду і на її ремонт в 2012 році було заплановано кошти у розмірі 27 тис. грн., але, за відсутності коштів в місцевому бюджеті, ремонт не було проведено. По мірі надходження коштів, ремонт квартири буде проведено. Стосовно строків проведення ремонту та стосовно моральної шкоди, ці вимоги він не визнає, оскільки строк проведення ремонту не обґрунтований з точки зору організаційної, моральна шкода не доведена.

Треті особи, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, в судове засідання не з'явилися, але надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, (а.с. 38,39,40).

Згідно копії сторінок паспорту громадянина України, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована по АДРЕСА_1 (а.с. 5,73)

Згідно копії рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.02.2012 року, вирішено:

«Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити.

Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15 2011року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_8 до Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_6, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, про захист права на житло, визнання ордеру