Постанова № 28010654, 10.12.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 року Справа №5023/3851/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

прокурор -Кондратюк Н.А.;

позивач -Сосіна І.О.;

відповідач -Бондаренко І.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3565Х/1-35) на рішення господарського суду Харківської області від 25 жовтня 2012 року по справі №5023/3851/12

за позовом В.о. прокурора Орджонікідзевського району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ульяна", м. Харків

про стягнення 5 292,33 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 25 жовтня 2012 року по справі №5023/3851/12 (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Ульяна" на користь державного та місцевого бюджетів "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" шкоду, заподіяну державі внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу в розмірі 5 292,33 грн.; стягнуто з ТОВ "Ульяна" на користь держбюджету України 1 609,50 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить його скасувати та припинити провадження у справі.

У судовому засіданні відповідач вимоги скарги підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Прокурор проти задоволення скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, рішення -без змін.

Позивач 03.12.12 надав заперечення на скаргу, в яких просив її залишити без задоволення, рішення без змін.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджено господарським судом, Державною екологічною інспекцією в Харківській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ТОВ "Ульяна" при здійсненні будівництва об'єкту підвищеної небезпеки стаціонарних АЗС з офісом, магазином, кафе "Бістро" та ПТО автомобілів на земельній ділянці, розташованій за адресою: Ростовське шосе, 517 км + 500 м автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський.

За результатами перевірки встановлено, що згідно рішення 5 сесії Харківської міської Ради 6 скликання "Про внесення змін до рішень Харківської міської ради з містобудівних питань" від 23.02.2011 р. за №159/11, ТОВ "Ульяна" надано земельну ділянку загальною площею 0,8275 га по Ростовському шосе в оренду, для будівництва стаціонарних АЗС та АГЗП з офісом, магазином "Бістро" та ПТО для автомобілів строком до 01.06.2012 р., але не пізніше прийняття об'єкту в експлуатацію.

Про що складено відповідний акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №840/07-46 від 17-19.08,22.08.2011 року.

Акт перевірки був отриманий та підписаний директором ТОВ "Ульяна" Кукурики М.М. без зауважень, про що свідчить його підпис та печатка.

За результатами обстеження території відповідача було встановлено факт зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) на 3 земельних ділянках площею 0,01155 га, 0,264 га та 0,045 га без відповідного дозволу, в порушення ст. 168 Земельного кодексу України.

Для усунення порушень, виявлених під час перевірки, було винесено припис №04-22-17 від 23.08.2012 року, яким було зобов'язано директора підприємства отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки за адресою: Ростовське шосе, 517 км + 500 м автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський.

Припис також був прийнятий до виконання директором підприємства, про що свідчить його особистий підпис та печатка установи.

На підставі встановлених порушень та керуючись "Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту)", затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25 липня 2007 p. розраховано шкоду, зумовлену зняттям ґрунтового покриву без відповідного дозволу на загальну суму 5 292,33 грн. та пред'явлено претензії за №№ 16-163 від 30.08.2011 року.

Приписами статті 168 Земельного кодексу України встановлено, що ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель. При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну для підвищення її продуктивності та інших якостей.

Статтею 35 Закону України "Про охорону земель" встановлений обов'язок власників та землекористувачів, в тому числі орендарів земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України та забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Відповідно до наказу Держкомзему України „Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок" №1 від 04.01.2005 року власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву, якщо це призводить до порушення поверхневого шару ґрунту.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель", юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосовування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що внаслідок протиправної діяльності відповідача державі заподіяно шкоду шляхом зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, у результаті чого заподіяно шкоду, розмір якої становить 5292,33 грн.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно ст. 69 даного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Нормами статті 1166 Цивільного кодексу України узгоджено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи з положень ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006р., до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Положення цього ЦК України застосовуються, зокрема, до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства (ст. 9 ЦК України). Законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Так, відповідно статей 166 та 168 Земельного кодексу України, статей 2, 3 та 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Закону України "Про охорону земель", Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 N 1958, та відповідно до Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 N 1, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 р. за N 70/10350 "Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок"(надалі Порядок) останній визначає процедуру видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, а вимоги Порядку щодо отримання дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок є обов'язковими для власників земельних ділянок та землекористувачів, діяльність яких пов'язана з порушенням поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Так, згідно п.п.3.1. -3.5. Порядку, власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Дозвіл не вимагається у випадках, якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї й тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів. Дозвіл видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою, у якому повинні бути визначені умови зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту та порядок проведення рекультивації порушених земель. Якщо в проекті ці умови не визначені чи визначені в неповному обсязі, відповідний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (Держкомзему України /далі -Держкомзему/) відмовляє у видачі дозволу. Відповідно до пункту "з" статті 25, статті 26 Закону України "Про землеустрій" робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель мають право розробляти юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою. Проект землеустрою повинен бути розроблений відповідно до вимог законодавчих та нормативно-правових актів, які регламентують порядок розробки, розгляду, погодження, затвердження та внесення змін до проектів землеустрою.

Для отримання дозволу (п.п. 41.- 4.10 Порядку) власник земельної ділянки, землекористувач або їх представник (далі -заявник) звертається із письмовою заявою до відповідного органу Держкомзему (далі -інспекційного органу Держкомзему).

За результатами розгляду матеріалів інспекційний орган Держкомзему видає дозвіл чи відмовляє у його видачі. У разі відмови у видачі дозволу інспекційний орган Держкомзему письмово повідомляє про це заявника із зазначенням причин відмови. Дозвіл (додаток 2) оформляється у двох примірниках. Перший примірник дозволу вручається під підпис або надсилається рекомендованим листом заявнику, другий -залишається в органі, що його видав.

При цьому, облік виданих дозволів ведеться у Журналі реєстрації дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (далі -Журнал) (додаток 3), який ведеться в інспекційних органах Держкомзему (п.п. 5.1.-5.3 Порядку). Дозвіл повинен бути зареєстрований у день його видачі.

Цей дозвіл видається згідно заяви юридичної чи фізичної особи на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту, у якому повинні бути визначені умови зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту та порядок проведення рекультивації порушених земель. Якщо в проекті ці умови не визначені чи визначені в неповному обсязі, відповідний інспекційний орган Держкомзему України відмовляє у видачі дозволу.

За п. 7.2. Порядку після проведення рекультивації порушених земель проводиться обстеження земельної ділянки і складається акт, який підписується представниками інспекційного органу Держкомзему, територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та заявником. В акті зазначається відповідність виконаних робіт умовам, визначеним у проекті землеустрою, фіксуються показники агрохімічного паспорта земельної ділянки, з якої було знято родючий шар ґрунту, а також показники агрохімічного паспорта рекультивованої земельної ділянки.

Відповідно до пункту "з" статті 25, статті 26 Закону України "Про землеустрій" робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель мають право розробляти юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою. Проект землеустрою повинен бути розроблений відповідно до вимог законодавчих та нормативно-правових актів, які регламентують порядок розробки, розгляду, погодження, затвердження та внесення змін до проектів землеустрою.

Перед видачею дозволу (п.п. 3.1. -3.4. Листа) на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки інспекційний орган Держкомзему України повинен обстежити земельну ділянку, на якій планується здійснити зняття родючого шару ґрунту. При обстеженні земельної ділянки, державний інспектор вивчає можливість виконання умов зняття та збереження родючого шару ґрунту, які визначені у проекті (наявність місць для складування родючого шару ґрунту, передбачувані способи його зберігання, транспортування до місця складування чи тимчасового зберігання).

Після проведення рекультивації порушених земель інспекційний орган Держкомзему України, який видав дозвіл, за участю представника територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та заявника проводять обстеження земельної ділянки і складають акт, в якому зазначається відповідність виконаних робіт умовам, визначеним у проекті, фіксуються показники агрохімічного паспорта земельної ділянки, з якої було знято родючий шар ґрунту, а також показники агрохімічного паспорта рекультивованої земельної ділянки.

Якщо рекультивація порушених земель проводилась за кошти державного (місцевого) бюджету, приймання рекультивованих земельних ділянок та інших робіт, пов'язаних з охороною земель, здійснюється відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (протиерозійні гідротехнічні споруди, рекультивація порушених земель) державного замовлення, який затверджено наказом Держкомзему України від 09.12.96 N 112.

Також зазначені позиції викладені і у Листі Державного агенства земельних ресурсів та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 01.11.2007 N 6-8-1982/1049, Листі від 31.03.2008 N 6-8-804.

Додатково суд зазначає, що відповідно до Листа Державного агенства земельних ресурсів та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 27.11.2008 N 6-8-3923 однією із умов отримання дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки на землях сільськогосподарського призначення є наявність агрохімічного паспорта земельної ділянки, що є єдиним документом, який підтверджує наявність чи відсутність родючого шару ґрунту, а не довідка про стан родючості ґрунтів земельної ділянки тощо. Органами, які видають агрохімічні паспорти на земельні ділянки, є обласні державні проектно-технологічні центри охорони родючості ґрунтів та якості продукції і організації, які мають відповідні ліцензії. Для визначення якісного стану земель (наявності чи відсутності родючого шару ґрунту на землях несільськогосподарського призначення необхідно проводити ґрунтове обстеження земельної ділянки, на якій планується проведення земляних робіт. Відповідно до пункту "і" статті 184 Земельного кодексу України, статей 25 та 36 Закону України "Про землеустрій" проведення ґрунтових обстежень чи оновлення матеріалів ґрунтових обстежень земельних ділянок є одним із заходів землеустрою. Технічна документація щодо проведення (оновлення матеріалів) ґрунтових обстежень земель розробляється фізичними та юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт за відповідним кодом Єдиного ліцензійного реєстру кодів, робіт (операцій, послуг).

Також зазначені позиції викладені і у Листі Державного агентства земельних ресурсів та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 08.09.2008 N 6-8-2857/1272.

Таким чином, відповідачем не доведено вчинення з його боку дій передбачених ст.ст. 166 та 168 ЗК України, ст.ст. 2, 3 та 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Законом України "Про охорону земель", Положенням Про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 N 1958, Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 N 1, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня 2005 р. за N 70/10350 "Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок", Листами Державного комітету України по земельних ресурсах і Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 10.03.2005 N 6-8-199, від 01.11.2007 N 6-8-1982/1049, від 31.03.2008 N 6-8-804, від 27.11.2008 N 6-8-3923, а тому правова позиція Позивача не спростовується доводами Відповідача.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлено статтею 1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відшкодування шкоди на підставі цієї норми здійснюється у разі, наявності у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення у їх сукупності: неправомірної поведінки особи, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини завдавача шкоди.

При цьому причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише через неправомірну поведінку відповідача а не іншої особи, оскільки сама лише неправомірна поведінка особи, яка не пов'язана із наслідками у вигляді шкоди, не тягне за собою її відшкодування.

На підставі цього, колегія суддів вважає, що господарський суд повно дослідив обставини справи та прийняв рішення, що відповідає вимогам закону та обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 25 жовтня 2012 року по справі №5023/3851/12 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 10 грудня 2012 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.