Окрема ухвала № 28010454, 13.12.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

13 грудня 2012 року справа № 5020-5/070

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали скарги Севастопольської міської Ради на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання дій незаконними та визнання недійсними постанови Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби ВП №33484522 від 17.07.2012 про відкриття виконавчого провадження по виконанню постанови №10165809 від 25.09.2009 та постанови Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби від 26.06.2012 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн у справі № 5020-5/070

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 99007)

до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011),

Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, буд. 3, м. Севастополь, 99011),

за участю

третьої особи Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради

"Аррікон"

(вул. Адм. Октябрьського, б. 8, кв. 2, м. Севастополь, 99011)

про визнання дій незаконними, визнання права на приватизацію та

зобов'язання вчинити певні дії

встановив:

23.10.2012 на адресу господарського суду міста Севастополя надійшла скарга Севастопольської міської Ради № 04-01/137 від 19.09.2012, в якій скаржник просить визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України та скасувати постанови державного виконавця від 26.06.2012 про стягнення з боржника виконавчого збору за ВП № 10165809 та від 17.07.2012 про відкриття виконавчого провадження за ВП № 33484522 щодо стягнення штрафу.

Ухвалою суду від 10.12.2012 скаргу Севастопольської міської Ради задоволено, визнано незаконними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови ВП №10165809 від 26.06.2012 та постанови ВП №33484522 від 17.07.2012, зазначені постанови визнано недійсними.

21.11.2008 Відділом примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби (далі - ВПВР ДДВС) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 10165809 з виконання наказу №5020-5/070 від 27.10.2008. (том 3 арк. с. 103 ).

Відповідно до статті Стаття 27 Закону України "Про виконавче провадження", що діяла на час винесення ВПВР ДДВС постанови про відкриття виконавчого провадження, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Статтею 30 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, що діяла на час винесення ВПВР ДДВС постанови про відкриття виконавчого провадження, встановлено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.

Судом встановлено, що боржником не отримано копію постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 10165809 від 21.11.2008. Доказів протилежного з боку ВПВР ДДВС суду не надано.

Ухвалою суду від 17.11.2009 по справі № 5020-5/070 та під час розгляду скарги встановлено, що ще 20.01.2009 Севастопольською міською Радою фактично було виконано вимоги рішення суду у добровільному порядку шляхом прийняття рішення № 6150 від 20.01.2009 (том 3 арк. с. 112-113).

Згідно матеріалів виконавчого провадження, не пересвідчившись у тому, чи здійснені боржником дії, спрямовані на добровільне виконання рішення, 21.07.2009 на адресу Севастопольської міської Ради супровідним листом було надіслано вимогу державного виконавця від 21.07.2009 про негайне виконання наказу суду (том 3 арк. с. 104,105).

Проте, ухвалою суду від 17.11.2009 по справі №5020-5/070 встановлено, що вимога державного виконавця від 21.07.2009 до боржника - Севастопольської міської Ради не надсилалася. Вимога державного виконавця від 21.07.2009 боржником не отримана, у тому числі ні простою кореспонденцією, ні іншими засобами зв'язку.

Таким чином, невиконання державним виконавцем ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" (що діяла на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) про направлення до боржника виконавчих документів -постанови про відкриття виконавчого провадження та вимоги державного виконавця від 21.07.2009 - є поважною причиною того, що боржник не міг виконати вимоги державного виконавця належним чином та повідомити державного виконавця, що рішення суду вже виконано боржником у встановленому законом порядку.

16.12.2009 не пересвідчившись у тому, чи здійснені боржником дії, спрямовані на добровільне виконання рішення, супровідним листом за вих №.13593-0-33-08-25/13 на адресу боржника ВПВР ДДВС було направлено вимогу від 27.11.2009 про негайне виконання наказу (том 3 арк. с. 108-109).

Листом від 26.01.2010 за вих. № 03-15/281 Севастопольська міська рада повідомила ВПВР ДДВС про виконання рішення суду (том 3 арк. с. 110).

Незважаючи на зазначене та на те, що ухвалою суду від 17.11.2009 по справі №5020-5/070 встановлено, що рішення суду виконано боржником у добровільному порядку ще 20.01.2009, ВПВР ДДВС було винесено постанову від 26.06.2012 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн у зв'язку з невиконанням боржником судового рішення у добровільному порядку у строк, встановлений державним виконавцем при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження (том 3 арк. с 114 зворотній бік).

Суд вважає, що стягнення державним виконавцем з боржника виконавчого збору з підстав того, що рішення суду не виконано у строк до семі днів з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження не відповідає обставинам справи.

Таким чином, на час добровільного виконання рішення, виконавець не виконав вимоги статей 27, 30 Закону України "Про виконавче провадження" ( в редакції, що діяла на час виконання рішення), що призвело до безпідставного стягнення виконавчого збору в подальшому.

Окрім цього, 17.07.2012 ВПВР ДДВС було винесено постанову ВП №33484522 про відкриття виконавчого провадження по виконанню постанови ВПВР ДДВС №10165809 від 25.09.2009 (том 3 арк. с 114 зворотний бік, 121).

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання.

Але, суд звертає увагу на те, що ухвалою суду від 17.11.2009 по справі №5020-5/070 скасовано постанову ВПВР ДДВС від 25.09.2009 про накладення штрафу, яка є підставою винесення постанови ВПВР ДДВС ВП №33484522 від 17.07.2012 про відкриття виконавчого провадження по виконанню постанови ВПВР ДДВС №10165809 від 25.09.2009. Зазначену ухвалу суду від 17.11.2009 по справі №5020-5/070 оскаржено не було.

Таким чином, в порушення вимог статей 17, 25 Закону України "Про виконавче провадження" постанову ВПВР ДДВС від 17.07.2012 ВП №33484522 винесено на підставі неіснуючого на час її винесення виконавчого документа.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця з прийняття постанови від 26.06.2012 про стягнення з боржника виконавчого збору та постанови від 17.07.2012 р. про відкриття виконавчого провадження щодо накладення штрафу у зв'язку з невиконанням рішення суду в добровільному порядку були здійснені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», що підриває авторитет Державної виконавчої служби України.

Відповідно до статті 90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтею статтею 90 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Винести окрему ухвалу на адресу Керівництва Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України для розгляду та вжиття заходів яки б виключали подальші факти порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження".

2. Відповідно до вимог частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" про результати розгляду окремої ухвали потрібно повідомити господарський суд міста Севастополя в строк до 13 січня 2013 року.

Суддя І.А. Харченко