Постанова № 28010206, 11.12.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.12.2012 р. справа №5009/3353/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.суддівБойченка К.І., Черноти Л.Ф. при секретарі Гриньовій О.В.від позивача:Ростовська Н.В. -за дов. б/н від 12.01.11 р.від відповідача:ОСОБА_5 - особисто, ОСОБА_6 -за договором № 2 від 10.12.12 р.Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-резерв", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької областівід24.10.2012 рокуу справі№ 5009/3353/12 (суддя Корсун В.Л.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-резерв", м. Запоріжжядо відповідачаФізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Запоріжжяпророзірвання договору підряду від 22.03.11 р. та стягнення 51621 грн. 00 коп.ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-резерв", м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Запоріжжя про розірвання договору підряду від 22.03.11 р. та стягнення грошових коштів у розмірі 51621 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.10.12 р. позовні вимоги були задоволені частково. Розірвано договір підряду від 22.03.11 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал-резерв" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5. В іншій частині позову відмовлено.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-резерв", м. Запоріжжя, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просив Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 24.10.12 р. скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 51621 грн. 00 коп. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив залишити рішення господарського суду Запорізької області без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні відповідач надав усне клопотання про долучення до матеріалів справи довідки-розрахунку та товарних чеків на підтвердження часткового виконання ним умов договору, яке судовою колегією розглянуто та задоволено.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 5009/3353/12 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, але за мотивами, викладеними в постанові суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.11 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал-резерв" (Замовник) та Приватним підприємцем ОСОБА_5 (Підрядник) було укладено договір б/н, за умовами якого Замовник замовив, а Підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати такі роботи за адресою: м. Запоріжжя, вул. Медична, житлові будинки № 3, 4 в житловому комплексі "Бородіно": облаштування газону -1766 квадратних метрів. Склад робіт з облаштування газону включає наступне: Чистове планування землі. Культивація та вирівнювання землі. Підживлення землі добривами за один раз. Посів, "мульчирование", "укатка" газону. Полив газону протягом 30 днів. Прополка від бур`яну за один раз. "Покос" газону за один раз та "подсев" трави (при необхідності). Передача газону Замовнику за актом приймання-передачі.

Розділом 2 договору сторони домовились, що сума договору складає 46071 грн. 00 коп. Строк виконання робіт до 30.06.11 р. Замовник сплачує Підряднику аванс на придбання посівного матеріалу в розмірі 14000 грн. 00 коп. до 15.04.11 р. Замовник сплачує Підряднику 18000 грн. 00 коп. після проведення посівних робіт по газону в строк до 15.05.11 р. Замовник сплачує Підряднику 14071 грн. 00 коп. після підписання акту приймання-передачі газону до 30.06.11 р. В ході виконання робіт за взаємною згодою сторони можуть змінювати умови оплати.

Згідно п. 4.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

24.06.11 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-резерв" (Замовник) та Приватний підприємець ОСОБА_5 (Підрядник) уклали додаткову угоду до договору від 22.03.11 р. б/н, якою сторони домовились продовжити строк виконання робіт до договору до 30.07.11 р. через погані погодні умови, що не дозволяють своєчасно та в повному обсязі виконати роботи, передбачені договором.

У відповідності до п. 2 додаткової угоди до договору від 22.03.11 р. б/н, сторони змінили вартість робіт за договором, а саме: п. 2.1. договору виклали у наступній редакції: "Вартість робіт за договором узгоджена сторонами в розмірі 51621,00 грн.".

Пунктом 3 додаткової угоди, сторони пункт 2.5. договору виклали у наступній редакції: «Замовник оплачує Підряднику 15550,00 грн. до 15.07.11 р. Остаточний розрахунок в розмірі 4071,00 грн. сплачується Замовником до 30.07.11 р., але в будь-якому випадку після підписання акту виконаних робіт».

Позивач на виконання умов спірного договору підряду від 22.03.11 р. перерахував ФОП ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 51621 грн. 00 коп. на благоустрій газонів, що підтверджено копіями платіжних доручень: від 14.04.11 р. № 12306 на суму 14000 грн. 00 коп., від 12.05.11 р. № 12423 на суму 18000 грн. 00 коп., від 24.06.11 р. № 8 на суму 3950 грн. 00 коп., від 15.07.11 р. № 112 на суму 11600 грн. 00 коп. та від 25.07.11 р. № 140 на суму 4071 грн. 00 коп.

Однак відповідач умови договору належним чином не виконав, у зв»язку з чим позивач звернувся із позовом до господарського суду Запорізької області про розірвання договору підряду від 22.03.11 р. та стягнення з відповідача збитків у розмірі 51621 грн. 00 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Як вбачається з умов укладеної між сторонами додаткової угоди до договору підряду від 22.03.11 р., а саме з п. 3, Замовник оплачує Підряднику 15550,00 грн. до 15.07.11 р. Остаточний розрахунок в розмірі 4071,00 грн. сплачується Замовником до 30.07.11 р., але в будь-якому випадку після підписання акту виконаних робіт. Втім, в матеріалах справи відсутній підписаний сторонами акт виконаних робіт і, як наслідок відсутні докази виконання відповідачем належним чином своїх договірних зобов»язань.

Згідно приписів ч.ч. 1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до ст. 852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно розірвано договір підряду від 22.03.11 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал-резерв" (Замовник) та Приватним підприємцем ОСОБА_5 (Підрядник), оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду від 22.03.11 р., а саме: належної передачі належного виконання робіт на умовах і в строк, визначений у договорі (з урахуванням змісту додаткової угоди від 24.06.11 р. до договору), що є істотним порушенням відповідачем умов договору.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки -це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б уразі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Згідно п. 2 додаткової угоди до договору від 22.03.11 р. б/н, сторони змінили вартість робіт за договором, а саме: п. 2.1. договору виклали у наступній редакції: "Вартість робіт за договором узгоджена сторонами в розмірі 51621,00 грн.".

Позивач на виконання умов договору перерахував ФОП ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 51621 грн. 00 коп. на благоустрій газонів, що підтверджено копіями платіжних доручень: від 14.04.11 р. № 12306 на суму 14000 грн. 00 коп., від 12.05.11 р. № 12423 на суму 18000 грн. 00 коп., від 24.06.11 р. № 8 на суму 3950 грн. 00 коп., від 15.07.11 р. № 112 на суму 11600 грн. 00 коп. та від 25.07.11 р. № 140 на суму 4071 грн. 00 коп.

Згідно предмету договору, до складу робіт з облаштування газону входить: Чистове планування землі. Культивація та вирівнювання землі. Підживлення землі добривами за один раз. Посів, "мульчирование", "укатка" газону. Полив газону протягом 30 днів. Прополка від бур`яну за один раз. "Покос" газону за один раз та "подсев" трави (при необхідності). Передача газону Замовнику за актом приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, самим позивачем зазначено про те, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов»язання в частині їх неналежної якості (акт обстеження від 25.08.11р.), тоді як відповідачем надані докази використання частини перерахованих коштів в якості авансу для купівлі необхідних матеріалів, як і було передбачено умовами договору.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму збитків, яка на його думку складається з повної суми перерахованих відповідачу грошових коштів, але сторонами в добровільному порядку узгоджено порядок виконання умов договору в частині перерахування авансу для придбання необхідних матеріалів (п.2.3 договору). Крім того, укладаючи додаткову угоду, позивач сам зазначив про збільшення обсягів робіт та їх вартості без заперечень в частині вже перерахованих сум в якості авансу.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно зроблено висновок про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми збитків, оскільки позивач не довів належними та допустимим доказами по справі факт спричинення відповідачем йому збитків саме у розмірі 51621 грн. 00 коп., в той час як відповідач довів суду відсутність своєї вини у спричиненні позивачу збитків на суму використаних грошових коштів при придбанні матеріалів.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-резерв", м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Запоріжжя в частині стягнення збитків у розмірі 51621 грн. 00 коп. з мотивів, що викладені апеляційною інстанцією.

В той же час, судова колегія вважає, що господарський суд у своєму рішенні помилково розглянув питання щодо застосування строку позовної давності, оскільки предметом спору в даному випадку не є якість виконаних відповідачем робіт, при тому, що відповідач взагалі не довів суду виконання ним належним чином умов договору. До того ж, розгляд клопотання щодо застосування строку позовної давності можливо лише у тому випадку, якщо суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог. У разі висновку суду про відсутність підстав про задоволення позовних вимог, питання застосування строку позовної давності взагалі не розглядається. Але помилкове зазначення судом першої інстанції питання про розгляд клопотання відповідача про застосування строку позовної давності не призвело до невірного висновку суду при прийнятті рішення по даній справі.

Згідно приписів ст. 811 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні, а також про огляд і дослідження письмових або речових доказів у місці їх знаходження складається протокол.

У протоколі судового засідання зазначаються:

1) рік, місяць, число і місце судового засідання;

2) найменування суду, що розглядає справу, та склад суду;

3) номер справи і найменування сторін;

4) відомості про явку в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу або про причини їх неявки;

5) відомості про роз'яснення господарським судом сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав і обов'язків, зокрема, права заявляти відводи, та попередження перекладача про відповідальність за завідомо неправильний переклад, судового експерта - за дачу завідомо неправильного висновку або відмові від дачі висновку;

6) усні заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

7) усні роз'яснення судовими експертами своїх висновків і відповіді на поставлені їм додаткові запитання.

Так, господарський суд в порушення приписів ст. 811 Господарського процесуального кодексу України, склав протокол судового засідання від 24.10.12 року, що містить в собі елементи рішення, втім це також не призвело до прийняття судом невірного рішення і не може бути підставою для його скасування відповідно до норм ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 24.10.2012 р. у справі № 5009/3353/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, але за мотивами суду апеляційної інстанції, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-резерв", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 24.10.2012 р. у справі № 5009/3353/12 залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 24.10.2012 р. у справі № 5009/3353/12 -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 -у справу;

2 -позивачу;

3 -відповідачу;

4 -ДАГС;

5-ГС Зап. обл.

Ложка Н.Л.