Постанова № 28006633, 12.12.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.12 Справа № 5015/2527/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

за участю представників сторін :

прокуратури -Куцик В.Б.(посвідчення № 011165);

від позивача -Милян Ю.Я.(довіреність № 09-48 від 10.01.2012р.);

від відповідача -Бабух А.Б. (довіреність від 05.10.2012р.), Жишко Р. -голова правління.

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ЛьвівПокізол", м. Львів б/н від 05.09.2012 року

на рішення господарського суду Львівської області від 20.08.2012 року

у справі № 5015/2527/12, суддя Мазовіта А.Б.

за позовом Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "ЛьвівПокізол", м. Львів

про стягнення в сумі 103 707,12 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2012р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І. та суддів: Кордюк Г.Т. і Михалюк О.В. апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ЛьвівПокізол" прийнято до провадження та призначено до розгляду. Зважаючи на зайнятість судді Кордюк Г.Т. в іншому судовому засіданні, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 16.10.2012р. в склад колегії для розгляду справи № 5015/2527/12 введено суддю Новосад Д.Ф. Зважаючи на зайнятість судді Михалюк О.В. в іншому судовому засіданні, розпорядженням голови суду від 28.11.2012р. в склад колегії введено суддю Кордюк Г.Т. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2012р. для розгляду справи № 5015/2527/12 замість судді Кордюк Г.Т. введено суддю Михалюк О.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.08.2012р. у справі № 5015/2527/12 (суддя Мазовіта А.Б.) позов Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора заявлений в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області до Відкритого акціонерного товариства (надалі ВАТ) "ЛьвівПокізол" про стягнення 103 707,12 грн. збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства задоволено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано, зокрема тим, що шляхом проведення перевірки Державною екологічною інспекцією дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ "ЛьвівПокізол" було встановлено факт самовільного водокористування відповідачем в період з 08.08.2011р. по 11.11.2011р. Позивачем за порушення водного законодавства на підставі Акту перевірки Державної екологічної інспекції у Львівській області дотримання вимог природоохоронного законодавства № 369, ст. ст. 44,48 Водного кодексу України, ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за № 767/16783(з останніми змінами від 30.06.2011р.)(надалі -Методика № 389) нараховано відповідачу збитки в розмірі 103 707,12 грн. Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано факту правопорушення природоохоронного законодавства, а тому суд дійшов висновку про підставність заявленого позову.

Не погодившись з винесеним рішенням місцевого господарського суду Відкрите акціонерне товариство "ЛьвівПокізол" оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 05.09.2012р. та додатковими поясненнями від 15.10.2012р., в яких просить рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте за невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, аргументуючи свої доводи, зокрема, тим, що ВАТ "ЛьвівПокізол" звертався до Державного управління з охорони навколишнього природного середовища у Львівській області з клопотанням про видачу дозволу на спеціальне водокористування, однак таке звернення позивача не було розглянуте Держуправлінням, а відповідача листом повідомлено про необхідність доопрацювання документів, поданих для отримання дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування був виданий відповідачу лише 07.12.2011р. Поряд з цим, відповідач зазначає, що місцевим господарським судом неправомірно відмовлено в задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі № 5015/2527/12 до вирішення Львівським окружним адміністративним судом справи № 2а-1707/12/1370 за позовом ВАТ "ЛьвівПокізол" до Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, оскільки, на переконання відповідача, така пов'язана з даною справою. Крім того, апелянт вказує на невірне застосування місцевим господарським судом норм Закону України "Про державний бюджет України" та Бюджетного кодексу України, а саме невірне зазначення одержувача коштів в резолютивній частині рішення. Також апелянт зазначає про те, що ВАТ "ЛьвівПокізол" використовує такий об'єм підземних вод, який не перевищує ліміту водозабору, визначеного ст. 23 Кодексу України про надра, а відтак, на його думку, відповідний дозвіл на спеціальне водокористування ВАТ "ЛьвівПокізол" не потрібний.

Позивач вимоги ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2012р. не виконав, відзиву на апеляційну скаргу не подав, однак його представник в судовому засіданні заперечила проти доводів апелянта та зазначила про те, що водозабір відповідачем здійснюється із застосуванням технічних пристроїв, тобто ВАТ "ЛьвівПокізол" здійснює спеціальне водокористування, відтак, у відповідності до вимог ст. ст. 48,49 Водного кодексу України, відповідач зобов'язаний здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності відповідного дозволу.

11 грудня 2012 року представником позивача на розгляд суду подано клопотання із уточненням рахунків для зарахування до бюджету платежів за кодом класифікації доходів бюджету 24062400.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2012р., від 07.11.2012р., від 21.11.2012р. та від 28.11.2012р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2012р. строк вирішення спору продовжено в порядку ст. 69 ГПК України.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, та приймаючи до уваги пояснення представників сторін, надані у попередніх судових засіданнях, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ВАТ "ЛьвівПокізол" слід задоволити частково, рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2012р. у справі № 5015/2527/12 змінити в частині визначення набувача коштів, відшкодованих за порушення природоохоронного законодавства , виходячи з наступного.

В ході перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, аналізом матеріалів справи судовою колегією встановлено, що в період з 10 по 18 листопада 2011 року Державною екологічною інспекцією в Львівській області було проведено перевірку дотримання ВАТ "ЛьвівПокізол" вимог природоохоронного законодавства, в ході якої працівниками Держекоінспекції встановлено, що на балансі та території ВАТ "ЛьвівПокізол" знаходиться артезіанська свердловина 2-ре глибиною 50 м, яка експлуатує верхньокрейдовий водоносний горизонт. Статичний рівень 12м, динамічний -25м, дебіт -10м3/годину. Згідно паспорта марка насоса -ЭЦВ 6-6,3-80, даних про ремонт свердловини і марки насоса немає.

За результатами вказаної перевірки працівниками Державної екологічної інспекції в Львівській області було складено Акт № 369 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (надалі Акт), в якому зафіксовано факт забору води із артезіанської свердловини на території підприємства за період з 08.08.2011 р. по 11.11.2011 р. без дозволу на спеціальне водокористування, внаслідок чого відповідачем за цей період самовільно забрано та використано 2651 м3 підземних прісних вод.

Вказаний Акт було складено в присутності голови правління ВАТ "ЛьвівПокізол", а також підписано ним без будь-яких зауважень та заперечень.

Розмір збитків позивачем визначено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за № 767/16783(з останніми змінами та доповненнями) та складає 103 707,12 грн.

Документальним з'ясуванням доказів у справі судовою колегією встановлено, що позивач надіслав відповідачу претензію вих. №03-5917 від 24.11.2011 р. про відшкодування збитків в сумі 103 707 грн. 12 коп., яка залишена останнім без розгляду та задоволення.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Пунктом 9 ст. 44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно із ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Стаття 110 Водного кодексу України передбачає, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів (ч. 2 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи зі змісту ст. 1166 Цивільного кодексу України, підставою цивільно-правової (господарсько-правової) відповідальності за заподіяння шкоди, в тому числі внаслідок порушення водного законодавства, є склад цивільного (господарського) правопорушення, яке включає в себе протиправну поведінку заподіювача шкоди, наявність негативних наслідків (шкоди), причинновий зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками, а також вину правопорушника. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковими для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Факт відсутності дозволу на спеціальне водокористування відповідачем не заперечується, а необхідність наявності такого дозволу підтверджується, зокрема, неодноразовим зверненням відповідача до Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області з клопотанням про видачу дозволу на спеціальне водокористування. Поряд з цим, в матеріалах справи наявний дозвіл на спеціальне водокористування виданий ВАТ "ЛьвівПокізол" 07.12.2011р. З огляду на вище наведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність заявлення даного позову та стягнення з відповідача 103 707,12 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Щодо покликання апелянта на ту обставину, що дозвіл на спецводокористування ВАТ "ЛьвівПокізол" не потрібний, зважаючи на приписи ст. 23 Кодексу України про надра, судова колегія зазначає, що водним законодавством, зокрема ч. 3 ст. 48 Водного кодексу України передбачено вичерпний перелік видів використання води, які не належать до спеціального водокористування, а відтак не потребують отримання дозволу на спецводокористування. Більше того, спірні водні правовідносини, що пов'язані з обов'язковістю отримання дозволу на спеціальне водокористування, вичерпно врегульовані статтями 44, 48, 49 Водного кодексу України як нормами спеціального закону. В свою чергу стаття 23 Кодексу України про надра звільняє певних суб'єктів (землевласників та землекористувачів в межах наданих їм земельних ділянок) від отримання спеціальних дозволів на користування надрами, що не слід ототожнювати з дозволами на спеціальне водокористування. Крім цього, відповідач своїми діями спрямованими на отримання дозволу на спеціальне водокористування, про що свідчать неодноразові звернення до Державного управління охорони навколишнього природного середовища з клопотаннями про видачу дозволу на спеціальне водокористування та оскарженням дій Держуправління до адміністративного суду визнав факт спеціального водокористування.

Крім того, на переконання суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд правомірно відмовив в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 2а-1707/12/1370, яка розглядалась Львівським окружним адміністративним судом, оскільки до матеріалів справи № 5015/2527/12 представником позивача було долучено копію постанови Львівського окружного адміністративного суду від 24.07.2012 р. у справі №2а-1707/12/1370, якою у позові ВАТ "Львівпокізол" до Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області про визнання неправомірними дій щодо відмови у наданні дозволу на спеціальне водокористування та зобов'язання видати дозвіл на спеціальне водокористування з 24.07.2011 р. по 06.12.2011 р. включно відмовлено повністю. Відомості про оскарження даної постанови в апеляційному порядку в матеріалах справи відсутні.

Поряд з цим, судова колегія встановила, що місцевим господарським судом було допущено порушення природоохоронного та бюджетного законодавства щодо визначення набувача коштів, відшкодованих за вчинене відповідачем правопорушення в сфері природоохоронного законодавства.

Статтею 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено зокрема, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 47 вказаного закону для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.2 ст.47 вказаного закону).

Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.4 ст.47 вказаного закону).

Кошти місцевих, республіканського Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення (ч.6 ст.47 вказаного закону).

У статті 4 п.28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік у частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а в п.1 ст.11 вказаного закону установлено, з урахуванням положень ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2012 році є, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

В главі 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000р. №131 передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень ( ст.33 ГПК України).

Нормою ст.43 ГПК України передбачено що, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2012 року у справі № 5015/2527/12 змінити в частині визначення набувача коштів, відшкодованих за порушення природоохоронного законодавства, визначивши таким Державне казначейство України із зарахуванням вказаних коштів на відповідний аналітичний балансовий рахунок 3311, в решті оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на відповідача, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ЛьвівПокізол", м. Львів б/н від 05.09.2012 року задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2012 р. у справі № 5015/2527/12 в частині визначення набувача коштів, відшкодованих за порушення вимог природоохоронного законодавства змінити, виклавши п. 2 резолютивної частини рішення в такій редакції:

"Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Львівпокізол", м. Львів, вул. Підголоско, 4 (ідентифікаційний код 00292735) на користь Державного бюджету України та місцевого бюджету Шевченківського району м. Львова 103 707 (сто три тисячі сімсот сім) грн. 12 коп. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державного казначейства України у Львівській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій".

В решті рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2012р. у справі № 5015/2527/12 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на відповідача.

4. Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

повна постанова складена 14.12.2012р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В.