Постанова № 28006602, 04.12.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Справа№ 05/5026/1151/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

Представники учасників судового процесу:

від позивача Тимошенко А.С. - за дов.,

Лонська Ю.В.- за дов.

від відповідача Алєксєєнко Б.М. - за дов.

від третьої особи 1) не з'явився

2) не з'явився

3) не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства „Нова Україна"

на рішення господарського суду Черкаської області від 07.09.2012

у справі № 05/5026/1151/2012 (суддя Швидкий В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія"

до Селянського (фермерського) господарства „Нова Україна"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Відділ Держкомзему у Монастирищенському районі;

2) Рихліцька Наталія Володимирівна;

3) Гавриленко Анелія Василівна

про визнання договорів суборенди земельних ділянок недійсними

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вікторія" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства „Нова Україна" про визнання недійсними договорів суборенди земельних ділянок від 27.12.2011, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю „Вікторія" (ТОВ „Вікторія") та Селянським (фермерським) господарством „Нова Україна" (СФГ „Нова Україна") щодо земельних ділянок, належних Рихліцькій Наталії Володимирівні та Гавриленко Анелії Василівні, отриманих позивачем в користування на підставі договорів оренди з вказаними громадянами від 02.08.2010.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.09.2012 у справі № 05/5026/1151/2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія" задоволено повністю.

Визнано недійсними з дати укладення Договори суборенди земельних ділянок, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю „Вікторія" та Селянським (фермерським) господарством „Нова Україна" від 27.12.2011 щодо земельних ділянок, належних гр.гр. Рихліцькій Наталії Володимирівні та Гавриленко Анелії Василівні (Гаврильченко), отриманих позивачем в користування на підставі договорів оренди від 02.08.2010 з вказаними громадянами.

Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства „Нова Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія" 1 073,00 судового збору.

Вищезазначене рішення суду мотивовано, зокрема, тим, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія" Сиротюк Р.М., на час укладення спірних договорів не займав вказаної посади та не був директором позивача, а тому не мав необхідної цивільної дієздатності і, як наслідок, не мав повноважень на укладення вказаних правочинів, отже спірні договори суборенди підписані особою з порушенням загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину (стаття 203 Цивільного кодексу України), тому підлягають визнанню недійсними з моменту їх укладення.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, Селянське (фермерське) господарство „Нова Україна" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 20.09.2012, відповідно до якої просить повністю скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія" у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства „Нова Україна" у справі № 05/5026/1151/2012 було передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Михальській Ю.Б.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2012 для розгляду апеляційної скарги у справі № 05/5026/1151/2012 було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2012 апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства „Нова Україна" прийнято до провадження, колегію суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І. та призначено розгляд справи.

Представники позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надали, однак у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, рішення господарського суду Черкаської області просили залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, а також строк розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третіх осіб.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

27.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Вікторія" (позивач у справі), в особі директора Сиротюка Р.М. та Селянським (фермерським) господарством „Нова Україна" (відповідач у справі), в особі голови Сивуна С.О. були укладені договори суборенди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, орендарем яких являється Товариство з обмеженою відповідальністю „Вікторія".

Предметом позовних вимог є визнання недійсними двох договорів суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 27.12.2011 (спірні договори), а саме:

- договору суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, згідно якого в суборенду передається земельна ділянка загальною площею 2,35 га, у тому числі ріллі 2,35 га, яка належить на праві власності Рихліцькій Наталії Володимирівні (третя особа-2 у справі) та надана в оренду ТОВ „Вікторія" згідно договору оренди земельної ділянки від 02.08.2010 за № 041079100006, зареєстрованого в Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП „Центр.ДЗК";

- договору суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, згідно якого передано в суборенду земельну ділянку площею 2,6331 га, у тому числі ріллі 2,6331 га, яка належить на праві власності Гавриленко Анелії Василівні (третя особа-3) та надана в оренду ТОВ „Вікторія" згідно договору оренди земельної ділянки від 02.08.2010 за № 041079100013, зареєстрованого в Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП „Центр.ДЗК".

Зазначені договори зареєстровані у відділі Держкомзему Монастирищенського району Черкаської області (третя особа -1 у справі).

Як вбачається з позовної заяви, позивач як на підставу своїх позовних вимог посилається на те, що 27.12.2012 між сторонами було укладено спірні договори суборенди, які від імені позивача підписані директором Сиротюком Р.М., від відповідача - головою Сивуном С.О. Позивач вважає, що спірні договори укладено з порушенням норм чинного законодавства, що є підставою для визнання їх недійсними, оскільки Сиротюк Р.М. не будучи поновленим на посаді ні судом, ні загальними зборами учасників товариства, не маючи на це повноважень, пославшись на рішення господарських судів, 27.12.2011 виніс наказ № 25-к, згідно якого уповноважив себе приступити до виконання обов'язків директора та звільнив з посади директора Турмана І.С. При цьому позивач послався на норми статті 235 КЗпП України, якою встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної правоздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 „Про судову практику розгляд цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням недійсності, передбачених законом.

Підставами позовних вимог у позовній заяві позивач зазначає, що правочини укладені з порушенням частини 2 та частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України, а саме підписані особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на підписання правочинів, укладені без волевиявлення учасника правочинів ТОВ „Вікторія", не відповідають його внутрішній волі, засвідчені недійсною печаткою, відсутня істотна умова договору, зміст правочинів не відповідає дійсності та вказані особи, які не є власниками землі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням загальних зборів учасників позивача, оформлених протоколом від 06.09.2011 № 6/9, Сиротюка Р.М. звільнено від обов'язків директора та призначено на цю посаду Турмана І.С.

07.09.2011 директор ТОВ „Вікторія" Турман І.С. видав наказ № 01/09, згідно якого приступив до виконання обов'язків директора ТОВ „Вікторія" з повноваженнями згідно Статуту та звільнив з посади директора товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія" гр. Сиротюка Р.М. Підстава - рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія" (протокол № 6/9 від 06.09.2011).

27.12.2011 постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 16/5026/2063/2011 залишено без змін рішення господарського суду Черкаської області від 03.11.2011 у справі № 16/5026/2063/2011, згідно якого рішення загальних зборів учасників ТОВ „Вікторія", оформлене протоколом від 06.09.2011 № 6/9 про звільнення Сиротюка Р.М. з посади директора ТОВ „Вікторія" та призначення директором Турмана І.С. визнані недійсними.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2011 у справі № 16/5026/2063/2011 залишено без змін.

27.12.2011 директор ТОВ „Вікторія" Р.М.Сиротюк видав наказ, згідно якого приступив до виконання обов'язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія" з 27.12.2011 та звільнив з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія" Турмана І.С. Підстава: рішення Господарського суду Черкаської області від 03.11.2011 у справі № 16/5026/2063/2011 та рішення Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2011.

Відповідно до частини 1 статті 145 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

У відповідності до частини 3 статті 99 Цивільного кодексу України, члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

Як вказано у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України від 12.01.2010, відповідно до положень законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частини першої статті 98, частини першої статті 99 Цивільного кодексу, частини першої статті 23, пункту "г" частини п'ятої статті 41, частини першої статті 59 Закону України "Про господарські товариства", підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) як вищого органу управління товариством. Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не приймає посилання позивача на те, що рішеннями судів не було вирішено питання про поновлення Сиротюка Р.М. на роботі та вважає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв посилання позивача на статтю 235 КЗпП України.

Рішення загальних зборів про звільнення Сиротюка Р.М. з посади директора ТОВ „Вікторія" визнано недійсним в судовому порядку, що не потребує прийняття загальними зборами рішення про поновлення на посаді, та на виконання вказаного рішення суду з дати набрання ним чинності наказом ТОВ „Вікторія" від 27.12.2011 № 25-к Сиротюк Р.М. як виконавчий орган приступив до виконання обов'язків.

Що стосується посилань сторін на інші судові рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.07.2012 у справі № 2а/2370/1578/2012 за позовом Селянського (фермерського) господарства „Нова Україна" до відділу Держкомзему у Монастирищенскому районі Черкаської області, третя особа ТОВ „Вікторія" визнано протиправною бездіяльність відділу Держкомзему у Монастирищенскому районі Черкаської області та зобов'язано останній здійснити державну реєстрацію 315 договорів суборенди земельних ділянок, укладених між ТОВ „Вікторія" та СФГ „Нова Україна", в тому числі і двох спірних. Суд під час розгляду даної справи дійшов висновку, що Сиротюк Р.М. на час підписання договорів суборенди 27.12.2011 був повноважним директором ТОВ „Вікторія", оскільки 27.12.2011 постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 165026/2063/2011 було залишено без змін рішення господарського суду Черкаської області від 03.11.2011, згідно якого рішення загальних зборів учасників ТОВ „Вікторія", оформлене протоколом від 06.09.2011 № 6/9 про звільнення Сиротюка Р.М. з посади директора ТОВ „Вікторія" та призначення директором Турмана І.С. визнано недійсним.

Позивач посилається на те, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02.07.2012 скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні вимог Селянському (фермерському) господарству „Нова Україна" до відділу Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області, третя особа ТОВ „Вікторія" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовлено.

Проте, як вказано в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 підставою для відмови в позові стало те, що колегією суддів встановлено, що фактично позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить вирішити спір, який виник між сторонами відносно договорів оренди земельних ділянок і просить суд зобов'язати реєстраційний орган (відповідача) вчинити дії, які направлені на вирішення спору, Однак, вирішення спору щодо укладення договорів не є компетенцією реєструючого органу, оскільки той лише перевіряє наявність необхідних документів та відсутність перешкод для реєстрації.

В матеріалах справи міститься рішення Монастирищенского районного суду Черкаської області від 17.10.2011 у справі № 2-488/11 за позовом Сиротюка Руслана Миколайовича до ТОВ „Вікторія" про визнання наказу про звільнення недійсним, поновлення на роботі, яким у задоволенні позову відмовлено (як зазначено у рішенні, ухвалою Монастирищенского районного суду від 15.09.2011 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Сиротюка Р.М. до ТОВ „Вікторія" про визнання рішення загальних зборів учасників товариства та наказу про звільнення недійсним, поновлення на роботі в частині визнання рішення загальних зборів учасників товариства недійсним). Підставою для відмови в задоволенні позову стало те, що на час прийняття судом рішення по суті спору, рішення про звільнення позивача з посади директора ТОВ „Вікторія", яке є предметом спору, скасовано в частині дати звільнення, а тому відсутній предмет спору в частині звільнення позивача з посади так як він даним наказом поновлений на посаді директора, та позивачем не надано доказів, що наказ № 01/09 від 07.09.2011 в іншій частині порушує його права.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 08.12.2011 у справі № 22ц-2744/2011 рішення Монастирищенского районного суду Черкаської області від 17.10.2011 залишено без змін, та зазначено, що законність рішення загальних зборів учасників ТОВ „Вікторія" і порушення прав позивача як учасника товариства не може бути предметом розгляду даного спору, оскільки відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України відноситься до підвідомчості господарських судів.

Отже, вказані рішення Монастирищенского районного суду Черкаської області від 17.10.2011 у справі № 2-488/11 та ухвала апеляційного суду Черкаської області від 08.12.2011 у справі № 22ц-2744/2011 не може бути прийняте до уваги під час розгляду та оцінці доказів по даній справи № 05/5026/1151/2012, оскільки вони були прийняті раніше, ніж набрало законної сили рішення господарського суду Черкаської області по справі № 16/5026/2063/2011 (27.12.2011 згідно частини 5 статті 85, статті 105 Господарського процесуального кодексу України), отже, на час прийняття рішення Монастирищенским районним судом Черкаської області у справі № 2-488/11 та ухвали апеляційним судом Черкаської області у справі № 22ц-2744/2011 рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „Вікторія" від 06.09.2011, оформлене протоколом № 6/9, ще не було визнано недійсним у судовому порядку.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що на дату підписанні спірних договорів суборенди земельних ділянок 27.12.2011 Сиротюк Р.М. був директором ТОВ „Вікторія", згідно пункту 9.16. Статуту ТОВ „Вікторія" директор має право без доручення виконувати дії від імені товариства, отже договори з боку ТОВ „Вікторія" підписано уповноваженою особою.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 у справі № 2а/2370/2266/2012 залишено без змін постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.10.2012, якою відмовлено в задоволенні позову ТОВ „Вікторія" до державного реєстратора Монастрищенської районної державної адміністрації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Сиротюка Р.М про визнання протиправними дії та визнання нечинним рішення щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу в частині зміни керівника ТОВ „Вікторія" з Турмана І.С. на Сиротюка Р.М.

Посилання позивача як на підставу визнання спірних договорів недійсними на те, що договори укладені без волевиявлення учасника правочинів ТОВ „Вікторія", не відповідає його внутрішньої волі (частина 3 статті 203 Цивільного кодексу України) колегією суддів не приймається з огляду на наступне.

Щодо відсутності волевиявлення учасника правочинів ТОВ „Вікторія" на укладення спірних договорів колегія суддів зазначає наступне: Пунктом 9.14. Статуту ТОВ „Вікторія" передбачено, що директор розв'язує всі питання діяльності товариства, крім тих, що становлять виняткову компетенцію зборів учасників, згідно пункту 9.16. Статуту директор має право без доручення виконувати дії від імені товариства, отже згідно статуту директор наділений повноваженнями визначати та організовувати господарську діяльність товариства.

Щодо невідповідності волевиявлення учасника правочину його внутрішньої волі слід зазначити, що наявність правочину свідчить про єдність внутрішньої волі і волевиявлення суб'єкта правочину. У випадку, коли воля суб'єкта правочину формувалася не вільно і не відповідала його внутрішній волі, такій правочин визнається недійсним із застосуванням наслідків відповідно до статей 229-233 Цивільного кодексу України. Отже, позивачем не надано будь-яких доказів щодо наявності підстав для визнання недійсними спірних правочинів відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України внаслідок недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, встановлених частиною 3 статті 203 Цивільного кодексу України.

Посилання позивача, викладені у позовній заяві, про те, що спірні договори засвідчені недійсною печаткою; підпис Сиротюка Р.М. викликає сумнів; відсутня істотна умова (строк дії договорів); договір суборенди земельної ділянки суперечить договору оренди щодо земельної ділянки, власником якої є Рихліцька Н.В.; в договорі вказані особи, що не є власниками землі щодо земельної ділянки площею 2,6331 га, не приймаються колегією суддів до уваги як такі, що не підтверджені належними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів не приймає заперечення позивача про те, що спірні договори засвідчені недійсною печаткою ТОВ „Вікторія", оскільки наказ № 8 від 09.09.2011 щодо користування в фінансово-господарській діяльності позивача круглою та кутовою печаткою з літерою "Д", був підписаний Турманом І.С. як директором ТОВ „Вікторія", проте, рішенням господарського суду у справі № 16/5026/2063/2011 визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ „Вікторія" від 06.09.2011, оформлене протоколом № 6/9, про призначення Турмана І.С. на посаду директора. Інших належних доказів щодо втрати або недійсності печатки, якою засвідчені спірні договори, матеріали справи не містять.

Колегія суддів не приймає як належний доказ висновок експертного дослідження № 6540/6541/12-32 від 02.07.2012, оскільки він містить лише припущення щодо належності підпису Сиротюку Р.М. Крім того, позивач оспорює договори суборенди земельних ділянок саме з підстав підписання їх Сиротюком Р.М., проте у зв'язку з відсутністю у нього повноважень на вчинення таких дій.

Не підтверджується матеріалами справи посилання позивача на відсутність у спірних договорах суборенди строку їх дії.

Стаття 15 Закону України „Про оренду землі" встановлює, що строк дії договору є істотною умовою договору оренди землі.

Згідно статті 8 Закону України „Про оренду землі" умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій договорів оренди земельних ділянок, наданих відділом Держкомзему у Монастрищенському районі Черкаської області, строк дії договорів оренди, укладених між ТОВ „Вікторія" та власниками земельних ділянок, встановлений в пунктах 3.1. договорів з правом пролонгації.

В пункті 3.1. спірних договорів суборенди від 27.12.2011 вказано, що договір укладений на строк дії відповідних договорів оренди, зареєстрованих 02.08.2010.

Щодо прізвища власниці земельної ділянки площею 2,6331 га (Гавриленко А.В. в договорі суборенди від 27.12.2011, Гаврилко А.В. в договорі оренди, зареєстрованого 02.08.2010), колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 15 Закону України „Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є об'єкт оренди, у спірному договорі суборенди та договорі оренди зазначена земельна ділянка площею 2,6331 га, у тому числі ріллі 2,6331 га, з посиланням на державний акт на право власності на земельну ділянку № 466859 від 15.03.2006, в договорі суборенди міститься послання на договір оренди, зареєстрований 02.08.2010 за № 041079100013.

Що стосується площі земельної ділянки, яка передана в суборенду СФГ „Нова Україна", власницею якої є Рихліцька Н.В., то з наявної в матеріалах справи копії договору оренди землі, наданій відділом Держкомзему у Монастрищенському районі Черкаської області вбачається, що ТОВ „Вікторія" передано в оренду земельна ділянка площею 2,35 га, в т.ч. ріллі 2,35 га. Крім того, надання в суборенду меншої площі (2,35 га), ніж та, яка передана в оренду (як вказує позивач, 2,3776 га), не суперечить нормам статті 8 Закону України „Про оренду землі").

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що, як зазначено у рішенні, передачі в суборенду всіх наявних у позивача 314 земельних ділянок, що знаходяться у нього в оренді та використовуються у галузі рослинництва, є зміною одного із видів діяльності, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження зазначених обставин, крім того, суд першої інстанції фактично вийшов за межі позовних вимог, оскільки послався та надав оцінку 314 правочинам, тоді як предметом позовних вимог були лише два з них.

Крім того, судом першої інстанції зроблений висновок, що спірні правочини не можуть вважатися направленими на реальне настання правових наслідків.

Згідно частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. Недодержання цієї вимоги є підставою недійсності правочину згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України. Правочин, вчинений без наміру створити правові наслідки, є недійсним як фіктивний згідно статті 234 Цивільного кодексу України. Колегія суддів зазначає, що судом у рішенні не наведено підстав для визнання правочинів фіктивними, тобто укладеними без наміру створення правових наслідків, згідно статті 234 Цивільного кодексу України, крім того, зазначена підстава для визнання правочинів недійсними не заявлялась позивачем.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду у даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга Селянського (фермерського) господарства «Нова Україна» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Нова Україна» на рішення господарського суду Черкаської області від 07.09.2012 у справі № 05/5026/1151/2012 задовольнити.

Рішення господарського суду Черкаської області від 07.09.2012 у справі № 05/5026/1151/2012 скасувати.

У задоволенні повних вимог відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» (19140, Черкаська область, Монастирищенський район, с Копіювата, вул. Леніна, буд.58, код 32860788) на користь Селянського (фермерського) господарства «Нова Україна» (19141, Черкаська область, м. Монастирище, вул. Леніна, буд.125, код 32033545) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Черкаської області.

Матеріали справи № 05/5026/1151/2012 повернути господарському суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Михальська Ю.Б.

Судді Отрюх Б.В.

Тищенко А.І.