Постанова № 28006453, 13.12.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.12.2012 р. справа №5009/3438/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Татенко В.М., Черноти Л.Ф.при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.за участю представників: від позивача: Ясир А.І. за довіреністю №1 від 01.08.2012р.від відповідача:не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від03.10.2012р.по справі№5009/3438/12 (суддя Попова І.А.)за позовомПриватного підприємства «Декот», м. Запоріжжядо Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя простягнення 41508,00грн. основного боргу за договором №20/2011/1406 від 18.07.2011р., пені у сумі 1002,43грн., 3% річних у сумі 405,68грн.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Декот», м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя про стягнення 41508,00грн. основного боргу за договором №20/2011/1406 від 18.07.2011р., пені у сумі 1002,43грн., 3% річних у сумі 405,68грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.10.2012р. позов Приватного підприємства «Декот», м. Запоріжжя задоволено частково, стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, ЄДРПОУ 00191230) на користь приватного підприємства "Декот" (69002, м. Запоріжжя, вул. Червоноармійська, 27А/4, ЄДРПОУ 35842830) 41508 (сорок одна тисяча п'ятсот вісім) грн. основного боргу, 1002 (одна тисяча дві) грн. 43 коп. пені, 133 (сто тридцять три) грн. 29 коп. річних процентів, 1599 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 28 коп. судового збору, в іншій частині позову відмовлено.

Відповідач не погодившись з прийнятим судовим рішенням звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивачем не надано доказів виконання пункту 5.1 договору поставки №20/2011/1406 від 18.07.2011р., з урахуванням змісту пункту 4.3 зазначеного договору щодо вручення відкритому акціонерному товариству "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя відповідного повного пакету документів.

Представник позивача у судове засідання прибув, проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити буз змін.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, причини невиконання вимог ухвали суду не повідомив.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалою про порушення апеляційного провадження у справі від 25.10.2012р. сторін повідомлено про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого статтями 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважного представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

18.07.2011р. між приватним підприємством «Декот», м. Запоріжжя (постачальник) та відкритим акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя (покупець) укладено договір поставки № 20/2011/1406, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію, найменування, ціна та орієнтовна кількість якої вказуються в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Предметом позовних вимог є стягнення боргу за товар, який поставлений на підставі договору поставки №20/2011/1406 від 18.07.2011р.

Оцінивши зміст спірного договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що останній за правовою природою є договором поставки (купівлі-продажу), який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Порядок розрахунків узгоджено сторонами п. 5.1 договору, яким передбачено, що розрахунок здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 35 банківських днів з моменту поставки та приймання продукції у відповідності з розділом 6 на підставі наданих документів.

Відповідно до п. 4.3 договору при відсутності вказаних документів строк розрахунків починається з моменту отримання повного пакету документів. Пунктом 4.3 договору передбачений наступний перелік товаросупроводжувальних документів: накладна, сертифікат якості, рахунок, податкова накладна.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору № 20/2011/1406 від 18.07.2011р. за видатковими накладними № ДК 0000202 від 23.02.2012р., № ДК 0000251 від 06.03.2012р., № ДК 0000383 від 04.04.2012р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 41508 коп., який отримано відповідачем, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на зазначених накладних та довіреності серії ЯВЮ №090293/603 від 23.02.2012р., № 090105/782 від 05.03.2012р. №091177/1283 від 04.04.2012р.

Колегією суддів встановлено, що в порушення умов договору відповідач в узгоджені строки зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав. Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку за відповідачем склалася заборгованість в розмірі 41508 грн.

Стосовно доводів апелянта про відсутність доказів виконання пункту 5.1 договору поставки №20/2011/1406 від 18.07.2011р., з урахуванням змісту пункту 4.3 зазначеного договору щодо вручення відкритому акціонерному товариству "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя відповідного повного пакету документів колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 4.3 договору визначено перелік документів, якими супроводжується поставка і при відсутності яких строк розрахунків переноситься до моменту їх отримання. Цим пунктом визначено, що постачальник надає покупцю супровідні документи: накладну, сертифікат якості, рахунок та податкову накладну. Відповідачем заперечується факт надання постачальником рахунків.

Сторони в розділі 6 договору погодили, що поставка в рамках договору здійснюється з додержанням Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965р. № П-6 (надалі Інструкція П-6).

За вимогами пункту 12 Інструкції П-6 приймання продукції по кількості проводиться по транспортним та супровідним документам відправника, і в разі відсутності товаросупровідних документів складається акт, в якому вказується які документи відсутні.

Таким чином, не складення відповідачем за відповідними поставками згідно вимог Інструкції П-6 акту про відсутність рахунку-фактури в пакеті товаросупровідних документів є підтвердженням надання позивачем спірних рахунків.

Відповідач ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному суді не надав доказів на підтвердження обставин, про які зазначає та не довів факту порушення постачальником (позивачем по справі) строків передачі товаросупроводжувальних документів, зокрема, рахунку на оплату отриманої відповідачем продукції.

Більш того, на претензію позивача надано відповідь про можливість сплати заборгованості в серпні 2012 року.

Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару у обумовлений договором термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов пункту 5.1 договору. Відповідач не надав суду доказів сплати боргу позивачу.

Отже, вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 41508 грн. колегія суддів вважає обґрунтованими.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 1002 грн. 43 коп., нарахованої за період з 14.04.2012 р. по 10.09.2012 р., позивач обґрунтовує п. 8.4 договору № 20/2011/1406 від 18.07.2011 р., згідно до якого за прострочення оплати згідно п. 5.1 договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від несплаченої суми, але не більше облікової ставки НБУ, яка діє в період стягнення пені.

За приписами частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги про стягнення пені.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1 договору поставки № 20/2011/1406 передбачено, що за неправомірне користування чужими коштами нараховуються річні проценти в розмірі 1%.

Враховуючи умови договору та те, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті товару, колегія суддів вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги про стягнення річних процентів в розмірі 133 грн. 29 коп., нарахованих за період з 14.04.2012 р. по 10.09.2012 р.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу приписів частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що відповідач не обґрунтував відповідними доказами обставини, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 03.10.2012р. у справі №5009/3438/12 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 03.10.2012р. у справі №5009/3438/12 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.10.2012р. у справі №5009/3438/12 - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: В.М. Татенко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим.:

1. Позивачу;

2. Відповідачу;

3. У справу,

4. ДАГС,

5. ГСЗО