Рішення № 28006239, 11.12.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.12.12 Справа № 5021/1556/12.

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Сумисотрнасіннєовоч»,

м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальність Агрокомбінат «Маяк»,

с. Верхня Сироватка, Сумський район, Сумська область

про стягнення 1361 грн. 81 коп.,

Суддя Джепа Ю. А.

Представники:

Від позивача - Поляков С. М. (довіреність б/н від 12.11.12р).

Від відповідача - Лисенко В. М. (довіреність № 336 від 27.09.12 р.)

За участю секретаря судового засідання Сугоняко Н. В.

Суть спору: позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 1711 грн. 81 коп. заборгованості, з яких: 1050 грн. 00 коп. - основного боргу; 318 грн. 17 коп. пені; 95 грн. 56 коп. 3% річних, 248 грн. 08 коп. - інфляційні, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представник позивача надав заяву в який просить зменшити суму позовних вимог в частині суми основного боргу, а саме на 1050 грн. 00 коп., оскільки остання відповідачем сплачена.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не погоджується з сумою заявленого позову, оскільки розмір збитків не вірно розрахований позивачем, стосовно суми основного боргу зауважив, що сума основного боргу в розмірі 1050 грн. 00 коп. сплачена, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, господарський суд встановив:

27 квітня 2011 року між позивачем (Виконавець) та відповідачем (Замовник) було укладено договір підряду на обробітку грунту № 27/4-2011, відповідно до якого Виконавець зобов'язується на свій ризик виконати роботу-послуги з обробітку грунту (дискування) за завданням замовника, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 1.2. Договору виконавець виконує роботу власним екіпажем та власною технікою ( а.с. 13).

Факт надання послуг з обробітки грунту підтверджується актом здавання - приймання наданих послуг № 1 від 04.05.2011 року на суму 4050 грн. 00 коп., та актом здавання-приймання наданих робіт № 2 від 10.05.2011 року на суму 10200 грн. 00 коп.

Згідно з п. 3.1. Договору оплата за виконану роботу здійснюється Замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Виконавця суми, зазначеної в акті виконаних робіт, протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт Сторонами (а.с.13).

З матеріалів справи, а саме виписки по банківському рахунку позивача, вбачається, що відповідачем перераховано 10200 грн. 00 коп. ( а.с. 18).

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ними зобов'язання виконані в повному обсязі відповідно до умов договору, однак відповідачем не здійснено своєчасної оплати за надані послуги відповідно до акту здавання-приймання наданих послуг № 1 від 04.05.2011 року, а саме з порушенням терміну оплати було сплачено частково 3000 грн. 00 коп. 18.12.2011 року і сума заборгованості за договором, яка є не сплаченою становить 1050 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що остаточна оплата за надані послуги у сумі 1050 грн. 00 коп., яка є предметом спору в даній справі, відбулася після порушення провадження у даній справі, що підтверджується платіжними дорученнями № 3820 від 24.10.2012 р. та № 3885 від 04.12.2012 р. ( а.с. 33,39).

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки сума основного боргу у розмірі 1050 грн. 00 коп., яка є предметом спору в даній справі погашена відповідачем в повному обсязі, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до п. 4.3. договору № 27/4-2011, в разі прострочення платежів замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня, від суми заборгованості, за кожний день допущеного прострочення.

Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в сумі 318 грн. 17 коп. за період з 20.05.2011 року по 20.11.2011 року, що не суперечить нормам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 6 статті 232 Господарського Кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Згідно з поданим розрахунком 3% річних складають 95 грн. 56 коп., інфляційні збитки - 248 грн. 08 коп.

Відповідач заперечує проти суми нарахованих інфляційних збитків, зазначаючи, що з травня 2011 року по січень 2012 року дефляція в Україні склала -09%, а за 10 міс. 2012 року 0%.

В даному випадку, згідно з розрахунком суду сума інфляційних збитків становить -29 грн. 10 коп. (-36 грн. 45 коп. - інфляційні збитки за період з 20.05.2011 року по 18.12.2011року, 7 грн. 35 коп. - інфляційні збитки за період з 19.12.2011 року по 01.05.2012 року). Господарський суд не може прийняти до уваги розрахунок інфляційних збитків наданий позивачем, оскільки на відміну від розрахунку суду в якому розрахунок суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції здійснювався шляхом перемноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості, у розрахунку позивача було розраховано суму інфляційних збитків за кожний місяць прострочки окремо.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати наданих послуг, а також те, що право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене умовами укладеного між сторонами договору, право позивача щодо стягнення 3% річних передбачене ст. 625 Цивільного кодексу України, господарський суд вважає правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 318 грн. 17 коп. пені, 95 грн. 56 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, також якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що відповідач порушив умови оплати за отриманий товар і зобов'язання виконав лише після порушення провадження у справі, з нього на користь позивача підлягають стягненню 1609 грн. 50 коп. відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору.

Керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В частині стягнення основного боргу провадження в справі припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «Маяк», (42351, Сумська область, Сумський район, с. Верхня Сироватка, пл. Гагарина, 2, код 33362373) на користь Приватного акціонерного товариства «Сумисортнасіннєовоч» (40022, м. Суми, вул. Троїцька, 8Б, код 32024153) 318 грн. 17 коп. пені, 95 грн. 56 коп. 3 % річних, 1609 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.12.2012 року

СУДДЯ (підпис) Ю. А. ДЖЕПА