Рішення № 28006043, 11.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.12 Справа№ 5015/4076/12

За позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів, до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Шувар», м. Львів,про: Стягнення 1 110,58 грн.Суддя М. М. Синчук При секретарі Григорчук Н.В.За участю представників:позивача:Олійник Л.В. -довіреність б/н від 10.10.2012 р.відповідача:Рудницький О.І. -довіреність б/н від 30.08.2012 р. Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шувар»про стягнення 182'731,53 грн. Ухвалою від 28.09.2012 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 23.10.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №3682/А від 01.12.2002 р. не провів повної оплати за надані послуги внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 180'011,45 грн. Крім того, відповідачу нараховано 1'110,58 грн. -3% річних.

В судовому засіданні 23.10.2012 р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог. У зв'язку з проплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі 180'011,45 грн. в повному розмірі, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 1'110,58 грн.

В судовому засіданні 23.10.2012 р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю у зв'язку з відсутністю предмету спору. До відзиву долучив копії платіжних доручень та Витяг з ЄДРПОУ на відповідача.

В судовому засіданні оголошено перерву до 30.10.2012 р.

В судовому засіданні 30.10.2012 р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з проплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі 180 011,45 грн. у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача з 09.10.2012 р. по 19.10.2012 р. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1 110,58 грн. -3% річних та судовий збір в сумі 3 601,00 грн.

В судовому засіданні 30.10.2012 р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, просить суд у задоволені позову відмовити повністю, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

В судовому засіданні оголошено перерву до 13.11.2012 р.

09.11.2012 р. представник відповідача, через канцелярію суду, подав додаткові пояснення щодо суті позовних вимог.

В судовому засіданні 13.11.2012 р. оголошено перерву до 27.11.2012 р.

В судовому засіданні 27.11.2012 р. представником відповідача подано клопотання про продовження строку розгляду справи та відкласти її розгляд.

В судовому засіданні розгляд справи відкладено на 11.12.2012 р. Строк розгляду справи продовжено.

В судове засідання 11.12.2012 р. представник позивача з'явився, уточненні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 11.12.2012 р. представник відповідача з'явився, просить суд припинити провадження у справі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №3682/А від 01.12.2002 р. (надалі -Договір). Відповідно до умов якого енергопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідач у справі) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 2.1. Договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього Договору у вигляді гарячої води для опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону, для гарячого водопостачання -протягом року відповідно до графіка, затвердженого органами місцевої влади.

Зобов'язання відповідача щодо своєчасного та повного внесення плати за спожиту теплову енергію, відповідно до встановлених тарифів, є істотними умовами укладених між сторонами договорів на постачання теплової енергії в гарячій воді.

Порядок розрахунків за договором передбачено у розділах "Права та обов'язки споживача", "Порядок розрахунків", "Відповідальність сторін" договору.

Відповідно до п. 6.3. Договору споживач (відповідач у справі) до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації (позивач у справі) вартість фактично спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 3.2.2. Договору споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені даним Договором.

Відповідач, за твердженням позивача, свої договірні зобов'язання по оплаті теплової енергії не виконав. Всупереч вимогам чинного законодавства та умов Договору, відповідач допустив заборгованість перед позивачем за період з 01.03.2012 р. по 31.07.2012 р. у розмірі 180'011,45 грн.

В судовому засіданні 30.10.2012 р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з проплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі 180 011,45 грн. у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача з 09.10.2012 р. по 19.10.2012 р.

28.09.2012 р. позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 180'011,45 грн., 1'110,58 грн. -3% річних.

При винсененні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але, за аналогією, породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 6.3. Договору споживач (відповідач у справі) до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації (позивач у справі) вартість фактично спожитої теплової енергії.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено судом, після звернення позивача до суду -28.09.2012 р., відповідач проплатив суми основного боргу в розмірі 180 011,45 грн. у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача з 09.10.2012 р. по 19.10.2012 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовзання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прстроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин уточненні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1'110,58 грн. -3% річних є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру -2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шувар»(адреса: вул. Чукаріна, 6, м. Львів, 79070; ідентифікаційний код 20777340) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (адреса: вул. Д. Апостола, 1, м. Львів, 79040; ідентифікаційний код 05506460) 1 110,58 грн. -3% річних, 3'601,00 грн. судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шувар»адреса: вул. Чукаріна, 6, м. Львів, 79070; ідентифікаційний код 20777340) в доход Державного бюджету 21,44 грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.12.2012 р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.