Рішення № 28005810, 10.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/15326-2012 10.12.12За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО"

до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ"

про стягнення 18 443,50 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Шуплякова С. Б. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" в порядку регресу 18 443,50 грн., в тому числі 18033,50 грн. страхового відшкодування та 410,00 грн. витрат на автотоварознавче дослідження.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування автотранспорту № 19_20071129_1210-24060-24 від 29.11.2007 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки Форд д/н СА1216АО, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу Дачія д/н СА9164АМ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2012 порушено провадження по справі № 5011-53/15326-2012, розгляд справи призначено на 10.12.2012.

Представник позивача в судове засідання 10.12.2012 не з'явився, про причини неявки суду невідомо.

Представник відповідача в судове засідання 10.12.2012 з'явився та надав відзив на позов в якому зазначив, що: 27.0.2011 відповідач направив позивачу заяву про зарахування зустрічних вимог на суму 10368,94 грн., у зв'язку з чим зобов'язання відповідача перед позивачем в цій частині припинилися; страхова виплата була проведена позивачем на рахунок Сироватської М. В., яка не є ані страхувальником, ані вигодонабувачем по Договору добровільного страхування автотранспорту № 19_20071129_1210-24060-24 від 29.11.2007; відповідач додатково звернув увагу не те, що полісом № ВС/2527395 передбачено франшизу в сумі 510,00 грн., а тому сума позовних вимог становить 7564, 56 грн.; відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині 10878,94 грн. страхового відшкодування.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 03.12.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.11.2007 між ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»(правонаступником є ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО») та Грищенком Г. В. укладено Договір добровільного страхування автотранспорту № 19_20071129_1210-24060-24 (надалі - договір страхування) за яким був застрахований автомобіль Форд д/н СА1216АО.

06.09.2009 о 19:00 год. Іксаров Р. Л. керуючи автомобілем Дачіа д/н СА9164АМ, не вибрав безпечної швидкості та дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Форд д/н СА1216АО, який знаходився попереду.

Як вбачається з матеріалів справи, ДТП сталася в результаті порушення Іксаровим Р. Л. вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Придніпрвського районного суду м. Черкаси № 3-3060/09 від 17.09.2009.

Відповідно до висновку № 1632/09 експертного автотоварознавчого дослідження з питань про збиток, завданий власнику транспортного засобу від 18.09.2009, матеріальний збиток завданий власнику автомобіля Форд д/н СА1216АО складає 24375,70 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт № 90112 від 15.10.2009 на суму 18033,50 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 18033,50 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 1116 від 05.11.2009.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 18033,50 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Дачіа д/н СА9164АМ, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність осіб, які експлуатують автомобіль Дачіа д/н СА9164АМ на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № ВС/2527395 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3). Вказаним договором (полісом № ВС/2527395) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500,00 грн. та встановлена франшиза в розмірі 510,00 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВС/2527395 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий -МТСБУ) відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з регресною вимогою № 2150 від 21.12.2009 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 18443,50 грн.

У відповідь на вимогу відповідач просив надати йому додаткові документи на прийняття рішення про виплату стразового відшкодування в порядку регресу (лист № 49 від 22.03.2010).

Позивач листом № 0278 від 14.04.2010 надіслав на адресу відповідача запрошувані документи.

27.04.2011 року ВАТ «СТ «Гарантія»звернулось до ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»зі заявою (вих. № 89) про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 10368,94 грн. На доказ отримання вказаної заяви позивачем відповідач надав суду заяву № 89 від 27.04.2011 з відміткою позивача про отримання (вхідний № 307 від 27.04.2011).

Позивач заперечень на заяву відповідача № 89 від 27.04.2011 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог не надав.

В силу ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Дослідивши заяву відповідача про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог та надані до неї докази, суд приймає вказану заяву в якості погашення заборгованості перед позивачем на суму в розмірі 10368,94 грн.

Таким чином, несплаченим залишається 7664,56 грн. страхового відшкодування.

Щодо зазначеного відповідачем, що страхова виплата була проведена позивачем на рахунок Сироватської М. В., яка не є ані страхувальником, ані вигодонабувачем по Договору добровільного страхування автотранспорту № 19_20071129_1210-24060-24 від 29.11.2007, то необхідно вказати наступне.

Як вбачається з заяви від 28.10.2009, Грищенко Г. В. просив суму страхового відшкодування по події від 06.09.2009 перерахувати на рахунок Сироватської М. В.

Також в матеріалах справи наявна службова записка головного фахівця позивача з проханням сплатити страхове відшкодування, відповідно до заяви Грищенка Г. В., в розмірі 18033,50 грн. на рахунок Сироватської М. В.

З огляду на зазначене, позивач виплатив страхове відшкодування в розмірі 18033,50 грн. по страховому випадку на підставі Договору добровільного страхування автотранспорту № 19_20071129_1210-24060-24 від 29.11.2007 без порушень умов вказаного договору та без порушення прав сторін в договорі.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 7154,56 грн. (7664,56 грн. - 510,00 грн. франшизи за Полісом № ВС/2527395).

Також позивач заявив про стягнення з відповідача витрат на автотоварознавче дослідження в розмірі 410,00 грн.

Витрати по відшкодуванню страховиком винної особи вартості автотоварознавчого дослідження не передбачені положеннями закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з чим в цій частині заявлені позовні вимоги до відповідача є безпідставними.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частково задоволенні позову покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам (частина 5 статті 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "ГАРАНТІЯ" (01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3, ідентифікаційний код 14229456, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, ідентифікаційний номер 16467237) 7154,56 грн. (сім тисяч сто п'ятдесят чотири гривні 56 коп.) страхового відшкодування, 624,35 грн. (шістсот двадцять чотири гривні 35 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили - видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.12.2012

Суддя Грєхова О.А.