Рішення № 28005736, 06.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-8/14315-2012 06.12.12

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА»

до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»

про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу у розмірі 9735,96 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача:не з'явився,від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА»до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»про стягнення 9417,07 грн. страхового відшкодування у порядку регресу та 3% річних у розмірі 318,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв"язку із пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 порушено провадження у справі №5011-8/14315-2012 та призначено судовий розгляд на 01.11.2012 року.

30.10.2012 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) надійшла відповідь із інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ на виконання вимог ухвали про порушення провадження (а. с. 39-40).

Позивач 01.11.2012 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи (а. с. 41).

Відповідач не забезпечив явку свого представника для участі у судовому засіданні, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, вимоги ухвали від 17.10.2012 не виконав, у зв'язку із чим, враховуючи клопотання позивача, суд відклав розгляд справи на 15.11.2012, про що виніс відповідну ухвалу (а. с. 44).

15.11.2012 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 06.12.2012 у зв'язку із нез'явленням до судового засідання представників сторін, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

До судового засідання 06.12.2012 сторони не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

За таких оставин, згідно норм статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач -Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА»- є юридичною особою з присвоєним ідентифікаційним номером 19243047.

06.08.2009 між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА», яке змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА»(Страховик) та Бубновим Юрієм Григоровичем (Страхувальник) укладено Договір страхування наземного транспорту № 0034.0030-0270.0936, за яким позивач застрахував майнові інтереси, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «КІА», державний номер АА 3131 ІК (а. с. 5-6). Відповідно до п. 30.1. вказаного договору, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу.

Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду, складеної Управлінням Державної автомобільної інспекції в м. Києві Головного управління Міністерства внутрішніх справ України (а. с. 8), 05.07.2010 у місті Києві по пр-ту Червонозоряний, 35 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «КІА», державний номер АА 3131 ІК , що належить Страхувальнику, автомобіля марки «Хундай», державний номер АА 2731 НМ та автомобіля марки «Фольцваген», державний номер АА 5725 ІС, що на момент ДТП перебував під керуванням Семенова Романа Михайловича.

Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм Семеновим Романом Михайловичем Правил дорожнього руху України, якого постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 03.09.2010, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення (а. с. 22).

Вартість матеріального збитку та відновлювального ремонту автомобіля марки «КІА», державний номер АА 3131 ІК визначено у звіті про оцінку автомобіля № 0253 від 05.08.2010, складеного Фізичною особою-підприємцем Кузьменко О.Г., у розмірі 13374,41 грн. (а. с. 7-11) та калькуляції № 0253Е-10 від 04.08.2010 (а. с. 12-14).

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування Бубнова Ю.Г. від 02.08.2010 (а. с. 19) та страхового акту № СНТ/0034.0030.0270.0936/1 від 06.08.2010 (а. с. 20) позивач виплатив Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 9927,07 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок СТО «Універсал Авто».

Розмір суми страхового відшкодування встановлена позивачем відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування та Рішення про виплату страхового відшкодування (а. с. 21).

Фактична виплата суми страхового відшкодування підтверджена платіжним дорученням № 0012703 від 17.08.2010 року. (а.с. 23).

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія -Семенова Романа Михайловича, який на законних підставах керував транспортним засобом марки «Фольцваген», державний номер АА 5725 ІС на момент скоєння ДТП, застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» за полісом № ВЕ/3962452, що підтверджується інформаційною довідкою Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) (а. с. 40).

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач 18.08.2011 звертався до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» із заявою про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) № 16745 (а. с. 28).

Незважаючи на факт отримання відповідачем вказаної вимоги, що підтверджено поштовим повідомленням з відміткою про вручення поштового відправлення (а. с. 29), позивач на день розгляду справи відповіді або коштів від Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»не отримав.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що під час дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб - автомобіль марки «Фольцваген», державний номер АА 5725 ІС , знаходився під керуванням Семенова Р.М., вина якої доведена постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 03.09.2010 року.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «КІА», державний номер АА 31341 ІК.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором добровільного страхування транспортного засобу, до позивача -Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» - як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування наземного транспорту № 0034.0030-0270.0936, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Семенова Р.М., як особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається із матеріалів справи, франшиза за полісом ВЕ/3962452 складає 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок. (а.с. 40).

Судом встановлено, що страхове відшкодування позивачем -Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» виплачено страхувальнику у повному обсязі у розмірі 9927,07 грн., у відповідності до вище вказаних норм законодавства та підтверджується платіжним дорученням № 0012703 від 17.08.2010 року.

Разом з тим, в межах даної позовної заяви, позивачем заявлено в порядку регресу до відповідача суму відшкодування у розмірі 9417,07 грн., тобто за вирахуванням із суми сплаченого страхового відшкодування суми франшизи у розмірі 510,00 грн.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 9417,07 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму 3% річних у розмірі 318,89 грн.

Відповідно ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема, із завдання майнової шкоди.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілогоможе зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, способи відшкодування шкоди обирає потерпілий.

У даному випадку відшкодування позивачу в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування має здійснюватися в грошовому виразі, оскільки позивач обрав грошовий спосіб відшкодування шкоди.

При цьому, грошове зобов'язання у деліктних (регресних) правовідносинах не є окремим видом зобов'язання, а є способом виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму страхового відшкодування, яке підлягає до виплати позивачу в порядку регресу, застосовуються в разі порушення як договірних так і позадоговірних грошових зобов'язань, в тому числі і до зобов'язань відшкодування шкоди в порядку регресу, незалежно від підстав їх виникнення, визначених ст. 11 ЦК України.

За таких обставин, провівши розрахунки позивача, враховуючи, що суму основного боргу судом задоволено у повному обсязі у розмірі 9417,07 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 318,89 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»(04080, місто Київ, Подільський район, вулиця Фрунзе, будинок 13-Є; код ЄДРПОУ 31451838) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» (79044, місто Львів, вулиця Метрологічна, будинок 2; код ЄДРПОУ 19243047) страхове відшкодування у порядку регресу у розмірі 9417 (дев'ять тисяч чотириста сімнадцять) гривень 07 копійок, 318 (триста вісімнадцять) гривень 89 копійок -3 % річних та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) гривень 50 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та оголошено його вступну та результативну частини в судовому засіданні 06.12.2012 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова

Дата складання

Повного рішення: 11.12.12 року.