Рішення № 28005602, 30.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/17 30.11.12

За позовом Приватного підприємства "ПРИВАТНА ФІРМА "СИЛУЕТ"

До Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Роза"

Про стягнення 36 095,03 грн.

За зустрічним

позовом Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Роза"

До Приватного підприємства "ПРИВАТНА ФІРМА "СИЛУЕТ"

Про стягнення 3 225,00 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача за первісним позовом Іщенко Д. А. -представник за довіреністю б/н від 17.10.2011

Від відповідача за первісним позовом Іорданов К.І. -представник за довіреністю № 33 від 07.02.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "ПРИВАТНА ФІРМА "СИЛУЕТ" звернулось до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Роза" про стягнення грошових коштів у розмірі 36 095,03 грн. внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № ДГ-Л031008 від 03.10.2008 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору позивачем було передано відповідачу двері та здійснено їх монтаж на загальну суму 46970 грн. 03 коп., в той час як відповідачем було здійснено лише часткову оплату на суму 10875 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 17.12.2010 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/17 та призначено розгляд справи на 14.01.2011.

В судовому засіданні 14.01.2011 представник позивача подав клопотання про призначення та проведення судової товарознавчої експертизи, запропонувавши поставити експерту таке питання: Яким підприємством виготовлені та змонтовані двері металеві протипожежні в будинку за адресою: м. Київ, вул. М. Грінченко, 2/1?

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вимоги ухвали суду від 17.12.2010 не виконав.

Ухвалою суду від 14.01.2011 відкладено розгляд справи на 04.02.2011.

14.01.2011 відділом діловодства суду отримано від представника відповідача зустрічний позов, відповідно до якого Закрите акціонерне товариство "Трикотажна фабрика "Роза" (далі -відповідач за первісним позовом) просить стягнути з Приватного підприємства "ПРИВАТНА ФІРМА "СИЛУЕТ" (далі -позивач за первісним позовом) 3 225,00 грн. попередньої оплати.

Ухвалою суду від 17.01.2011 прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву ЗАТ "Трикотажна фабрика "Роза" до ПП "ПРИВАТНА ФІРМА "СИЛУЕТ" про стягнення 3 225,00 грн. та призначено розгляд справи на 04.02.2011.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ЗАТ "Трикотажна фабрика "Роза" зазначає, що на виконання умов договору ним 17.12.2008 було здійснено оплату в розмірі 10 875,00 грн. 18.12.2008 відповідач за зустрічним позовом передав позивачу двері на загальну суму 7 650,00 грн., інша продукція відповідачем виготовлена не була, не доставлялась та не монтувалась. У зв'язку з викладеним, позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача 3225,00 грн. попередньої оплати.

В судове засідання 04.02.2011 представники сторін з'явились, представник відповідача за первісним позовом подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти первісних позовних вимог заперечує повністю, зазначаючи, що на виконання укладеного між сторонами договору № ДГ-Л031008 від 03.10.2008 позивачем за первісним позовом 18.12.2008 було передано відповідачу згідно видаткової накладної № РН-585 та на підставі довіреності № ЯПО 523940 двері в кількості 3 шт. на загальну суму 7 650,00 грн. Жодного іншого факту поставки позивачем за первісним позовом не доведено. Оскільки двері, що поставлені позивачем на суму 7 650,00 грн. не увійшли до специфікації підписаної сторонами (додаток № 1 до договору), а були додатково замовлені, специфікація стосовно цих дверей не складалась та сума монтажу не погоджувалась. В зв'язку з цим, суми визначені позивачем для оплати за монтаж є необґрунтованими та безпідставними.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав подане раніше клопотання про призначення та проведення судової товарознавчої експертизи.

Відповідач за первісним позовом заперечив проти задоволення клопотання позивача за первісним позовом.

Зі змісту позовної та зустрічної позовної заяв вбачається, що спірним питанням є оплата за виготовлений та поставлений товар, а саме: двері та надані послуги -їх встановлення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2011 суд, керуючись ст. ст. 41, 42, 79, 86 ГПК України, вирішив призначити по даній справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та у зв'язку з призначенням експертизи зупинив провадження у справі № 12/17.

02.06.2011 відділом діловодства суду отримано від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повідомлення про залишення ухвали суду про призначення судово-товарознавчої експертизи без виконання у зв'язку з неможливістю визначення питання "Яким підприємством виготовлені та змонтовані двері металеві протипожежні в будинку за адресою: м. Київ, вул. М. Грінченко, 2/1?", оскільки дане питання виходить за межі компетенції експертів з товарознавчих досліджень.

Ухвалою суду від 20.06.2011 провадження у справі № 12/17 поновлено, призначено розгляд справи на 22.07.2011, зобов'язано сторін надати суду письмові пояснення з урахуванням обставин, викладених у повідомленні Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

До початку судового засідання відділом діловодства суду отримано від представника відповідача за первісним позовом письмові пояснення, відповідно до яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у поясненнях.

В судовому засіданні 22.07.2011 представник позивача за первісним позовом подав клопотання про призначення та проведення судової товарознавчої експертизи, та просить на вирішення експертів поставити наступні запитання:

- Чи є на об'єкті ЗАТ "Трикотажна фабрика "Роза". а саме в будинку за адресою: м. Київ. вул. М. Грінченко, 2/1, двері з маркуванням ПП "ПФ "Силует"? (зразок маркування додається);

- Якщо в будинку за адресою: м. Київ, вул. М. Грінченко, 2/1, є двері з маркуванням ПП "ПФ "Силует". то скільки їх, та яка категорія цих дверей?

Суд задовольнив клопотання позивача про призначення судової експертизи, виходячи з наступного.

Для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд, у відповідності до ст. 41 ГПК України призначає судову експертизу.

Оскільки роз'яснення вищезазначених питань потребує спеціальних знань, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової товарознавчої експертизи, проведення якої суд вважає за доцільне доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 № 01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз"судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2011 призначено судову товарознавчу експертизу по справі № 12/17, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та у зв'язку з призначенням експертизи провадження у справі № 12/17 зупинено.

23.01.2012 до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист, відповідно до якого матеріали справи № 12/17 повернуто на адресу суду разом із актом здачі приймання Висновку судової будівельно-технічної експертизи та Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 10426/11-16 від 26.12.2011. У Висновку зазначено, що на об'єкті ЗАТ «Трикотажна фабрика «Роза», а саме в будинку за адресою м. Київ, вул. М. Грінченко, 2/1корпус Б, є двері з маркуванням виробника ПП ПФ «Силует»у кількості 55 штук та вони відносяться до категорії металевих дверей для внутрішніх приміщень у асортименті кількості полотен (однопільні або двопільні) та розмірів, але без виконання функції протипожежної перепони.

Ухвалою суду від 23.01.2012 провадження у справі № 12/17 поновлено, призначено розгляд справи на 15.02.2012.

15.02.2012 до початку судового засідання відділом діловодства суду отримано від представника ПП "ПФ "Силует" клопотання про призначення додаткової товарознавчої експертизи.

Відповідач за первісним позовом надав додаткові пояснення по справі, відповідно до яких зазначає, що висновок експертизи не підтверджує вимог позивача, оскільки 05.08.2008 між сторонами було укладено договір № ДГ-Л160708, згідно умов якого позивач зобов'язався встановити протипожежні двері на об'єкті відповідача в загальній кількості 60 шт. Як встановлено висновком експертизи, станом на момент вирішення спору, на об'єкті встановлено двері в кількості 55 шт. Згідно п.3.3 договору № ДГ-Л160708 від 05.08.2008, факт поставки дверей оформлюється видатковою накладною та довіреністю. Так, згідно видаткових накладних № РН-418 від 03.11.2008, № РН-418/1 від 01.12.2008 та довіреностей ЯПО № 523899 від 28.11.2008, ЯПО № 523833 від 03.11.2008, на виконання зазначеного договору позивач за первісним позовом передав відповідачу двері в кількості 60 шт. Таким чином, двері, що знаходяться на об'єкті та про які йдеться у висновку експерта, були встановлені позивачем на підставі договору № ДГ-Л160708 від 05.08.2008, а не на підставі договору № ДГ-Л031008 від 03.10.2008, на якому ґрунтуються позовні вимоги.

В судовому засіданні 15.02.2012 оголошено перерву до 17.02.2012.

16.02.2012 відділом діловодства суду отримано від представника ПП "ПФ "Силует" письмові пояснення по справі, клопотання про витребування доказів у відповідача за первісним позовом, а саме: просить витребувати технічний паспорт з планом всіх приміщень будівлі (будівель), що знаходяться за адресою м. Київ, вул. М. Грінченка, 2/1., а також клопотання про виклик експерта в судове засідання, для дачі пояснень стосовно висновку №10426/11-16 судово-товарознавчої експертизи по справі № 12/17 від 26.12.2011.

Клопотання про виклик експерта в судове засідання, для дачі пояснень стосовно висновку №10426/11-16 судово-товарознавчої експертизи по справі №12/17 від 26.12.2011 судом задоволено.

Ухвалою суду від 17.02.2012 відкладено розгляд справи на 28.03.2012, зобов'язано ЗАТ "Трикотажна фабрика" надати суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на дату винесення ухвали, викликано в судове засідання для дачі пояснень стосовно Висновку № 10426/11-16 судово-товарознавчої експертизи по справі №12/17 від 26.12.2011 експерта КНДІСЕ Желавську О.О.

В судове засідання 28.03.2012 експерт не з'явився, пояснень не надав, за таких обставин, суд вбачає за необхідне відкласти розгляд справи та повторно викликати експерта в судове засідання.

Ухвалою суду від 28.03.2012 відкладено розгляд справи на 27.04.2012, повторно викликано в судове засідання для дачі пояснень стосовно Висновку № 10426/11-16 судово-товарознавчої експертизи по справі № 12/17 від 26.12.2011 експерта КНДІСЕ (адреса: 03680, м. Київ-680, вул. Смоленська, 6) Желавську О.О.

В судове засідання 27.04.2012 з'явився експерт та надав суду пояснення стосовно Висновку № 10426/11-16 судової товарознавчої експертизи по справі № 12/17 від 26.12.2011.

В судовому засіданні 27.04.2012 оголошено перерву до 08.05.2012.

03.05.2012 відділом діловодства суду отримано від представника позивача (за первісним позовом) клопотання про призначення додаткової експертизи, проведення якої доручити КНДІСЕ, на вирішення експертів поставити наступні питання:

- Скільки за адресою м. Київ, вул. Грінченка, 2/1 (Корпуси "А", "Б", а також у всіх інших наявних корпусах) є дверей з маркуванням ПП "ПФ "Силует" або дверей із наявним маркуванням, подібним до маркування ПП "ПФ "Силует"?

- Якщо в будинку за адресою: м. Київ, вул. Грінченка, 2/1 (Корпуси "А", "Б", а також у всіх інших наявних корпусах), є двері з маркуванням ПП "ПФ "Силует" або двері із наявним маркуванням, подібним до маркування ПП "ПФ "Силует", то яка їх кількість, категорія, чітке місце встановлення та опис маркування?

В судовому засіданні 08.05.2012 представник позивача (за первісним позовом) підтримав клопотання про призначення додаткової експертизи.

Ухвалою суду від 08.05.2012 призначено у справі № 12/17 додаткову судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експерта поставлено питання запропоновані позивачем за первісним позовом, у зв'язку з призначенням експертизи провадження у справі № 12/17 зупинено.

01.08.2012 відділом діловодства суду отримано від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи № 12/17, а також Висновок додаткової судової товарознавчої експертизи № 5635/12-53 від 18.07.2012. У додатковому висновку експерт зазначив, що у приміщеннях корпусу Б ЗАТ «Трикотажна фабрика «Роза»за адресою м. Київ, вул. Грінченко, 2/1 встановлено наявність 55 дверей, на яких присутнє маркування ПП СФ «Силует». Категорія, зазначення місця встановлення та індивідуальні маркувальні позначення кожної з досліджуваних дверей (за винятком 14 дверей, що були надані для огляду у зачиненому на замок стані) зазначені у дослідницькій частині висновку. У всіх інших корпусах представниками сторін не були надані експерту для огляду двері з маркуванням ПП ПФ «Силует»або двері із наявним маркуванням, подібним до маркування ПП ПФ «Силует».

Ухвалою суду від 03.08.2012 провадження у справі № 12/17 поновлено, призначено розгляд справи на 29.08.2012.

28.08.2012 через загальний відділ діловодства суду позивач за первісним позовом надав письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких зазначає, що загальна кількість дверей категорії 24-9, виявлених за підсумками обох експертиз складає 4 шт.( ліві - 2шт. та праві - 2 шт.). Позивач за первісним позовом стверджує, що вказані двері поставлялись та монтувались виключно на підставі спірного договору № ДГ-Л031008 від 03.10.2008.

29.08.2012 через загальний відділ діловодства суду відповідач за первісним позовом надав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що додатковою експертизою не було виявлено дверей, які могли б підтвердити позовні вимоги позивача, зважаючи на викладене вважає первісні позовні вимоги не доведеними.

В судове засідання 29.08.2012 представники сторін з'явились, надали пояснення по суті спору з урахуванням результатів додаткової експертизи, викладених у висновку № 5635/12-53 від 18.07.12

В судовому засіданні 29.08.12 було оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Між Приватним підприємством "Приватна фірма "Силует" (далі - виконавець, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Закритим акціонерним товариством "Трикотажна фабрика "Роза" (далі - замовник, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) 03.10.2008 було укладено Договір № ДГ-Л031008, згідно умов якого виконавець зобов'язався виготовити двері металеві протипожежні (ДСТУ Б.В.2.6.-11-97, ТУ У В.2.6.-28.1-22866125-001-2004), доставити двері замовнику за адресою: м. Київ, вул. Грінченка, 2/1, та встановити двері у підготовлені замовником для цього отвори, а замовник зобов'язався прийняти виконані роботи, та оплатити їх на умовах, визначених договором.

Продукція виробляється відповідно до затвердженого замовником технічного завдання та відповідно до специфікації (додаток № 1 до договору) та рахунку-фактури (додаток № 2 до договору).

Загальна вартість робіт, згідно з п. 2.1 договору, складає 41 750,00 грн., в тому числі ПДВ та встановлена в додатку № 1 до договору.

Замовник зобов'язався (п. 2.2 договору) протягом п'яти банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від виконавця перерахувати йому в якості авансу 50% від вартості робіт і матеріалів по виготовленню дверей, що складає 20 875,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, замовник на виконання п. 2.2. договору, 17.12.2008 перерахував на розрахунковий рахунок виконавця 10 875,00 грн. в якості авансу за виготовлення дверей.

Відповідно до п. 3.4 договору виконавець передає, а замовник отримує продукцію (двері) на об'єкті на підставі видаткової накладної, відповідно довіреності суворої звітності. З моменту отримання дверей, згідно видатковим накладним, до замовника переходить право власності на двері, замовник несе всі ризики по забезпеченню їх збереження.

На виконання умов договору позивач за первісним позовом 18.12.2008 передав відповідачу на підставі видаткової накладної № РН-585 та довіреності № ЯПО 523940 від 18.12.2008 двері в кількості 3 штуки на загальну суму 7 650,00 грн. Факт отримання вказаної продукції відповідачем підтверджується.

За твердженням позивача за первісним позовом ним на виконання умов договору № ДГ-Л031008 було виготовлено продукції та виконано робіт на загальну суму 39 320,03 грн., про що складено відповідний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.06.2010 № ОУ-585, що був направлений на адресу відповідача за первісним позовом 15.06.2010.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням, на думку позивача за первісним позовом, відповідачем грошового зобов'язання за Договором № ДГ-Л031008 від 03.10.2008, у зв'язку з чим позивач вказує на існування підстав для стягнення заборгованості за виготовлену та передану відповідачу продукцію (двері) та виконані роботи з монтажу вказаної продукції в сумі 36 095,03 грн.

В свою чергу, відповідач за первісним позовом стверджує, що інша продукція, ніж та, що була передана відповідно до видаткової накладної № РН-585 та довіреності № ЯПО 523940 від 18.12.2008 двері в кількості 3 штуки на загальну суму 7 650,00 грн. на виконання умов договору № ДГ-Л031008 від 03.10.08, позивачем за первісним договором не виготовлялась та відповідачу не передавалась, жодних робіт з монтажу не виконувалось.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що первісні позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.4 договору № ДГ-Л031008 від 03.10.2008 виконавець передає, а замовник отримує продукцію (двері) на об'єкті на підставі видаткової накладної, відповідно довіреності суворої звітності. З моменту отримання дверей, згідно видатковим накладним, до замовника переходить право власності на двері, замовник несе всі ризики по забезпеченню їх збереження.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є, відповідно до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, цією ж статтею встановлено обов'язкові реквізити таких документів. Відповідно до ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів.

Тобто факт проведення позивачем у справі господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов'язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами (договором, накладними, рахунками).

Таким чином, видаткові накладні вважаються судом первинними документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення; фіксують факти здійснення господарських операцій.

Здійснивши оцінку наведених доказів, судом встановлено, що твердження позивача за первісним позовом про передачу відповідачу дверей та проведення робіт по їх монтажу на загальну суму 39320,03 грн. не підтверджено належними доказами, а саме відповідними видатковими накладними, довіреностями на отримання матеріальних цінностей, актами здачі-прийняття робіт, які б містили підписи уповноважених представників та печатки сторін.

Оскільки кожна сторона, відповідно до ст. 33 ГПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд, відповідно до ст. 34 ГПК України, приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд вважає недоведеним позивачем факт отримання відповідачем продукції (дверей) та виконання позивачем робіт по монтажу дверей на загальну суму 39 320,03 грн.

Судом не приймається посилання позивача за первісним позовом на акт № ОУ-585 здачі-прийняття робіт (надання послуг), оскільки останній не містить необхідних реквізитів (підпису представника відповідача та печатки підприємства замовника).

Крім того суд зазначає, що пунктом 1 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року передбачено, що вона поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Відповідно до п.2 вищезазначеної Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Згідно п.13 Інструкції довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

Позивачем за первісним позовом не було надано суду на підтвердження факту поставки відповідачу дверей (металоконструкцій) довіреності на отримання цінностей, за якими вказана продукція мала бути передана представнику відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення по купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Таким чином, позивачем за первісним позовом не надано належних доказів виконання свого обов'язку передачі відповідачеві товару по договору № ДГ-Л031008 від 03.10.08, а отже відсутні правові підстави для стягнення заборгованості за товар, поставка якого позивачем не доведена.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем не подано суду жодних доказів, на підтвердження того, що саме відповідачу було поставлено товар на суму 39 320,03 грн., що є підставою для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог.

Крім того, суд зазначає, що як встановлено Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 36/42 від 19.04.2010, що набрало законної сили, 05.08.2008, між сторонами було укладено Договір № ДГ-Л160708, за умовами якого виконавець зобов'язався виготовити двері металеві протипожежні (ТУ У В.2.6.-28.1-22866125-001-2004) в кількості шістдесят, доставити двері замовнику за адресою: м. Київ, вул. Грінченко, 2/1, та встановити двері у підготовлені замовником для цього отвори, а замовник зобов'язався прийняти виконані роботи, та оплатити їх на умовах, визначених договором. Вказаним судовим рішенням також встановлено, що на виконання умов договору позивач 03.11.2008 передав відповідачу на підставі видаткової накладної № РН-418 двері в кількості 36 штук на загальну суму 105 216,00 грн. В подальшому, 01.12.2008, позивач передав відповідачу на підставі видаткової накладної № РН-418/1 двері в кількості 24 штуки на загальну суму 109 440,00 грн. Таким чином, позивачем за первісним позовом було передано відповідачеві двері в загальній кількості 60 штук.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи викладене, беручи до уваги висновки судової будівельно-технічної експертизи № 10426/11-16 від 26.12.2011 та додаткової судової товарознавчої експертизи № 5635/12-53 від 18.07.2012, суд зазначає про неможливість дійти беззаперечного висновку про отримання відповідачем продукції (дверей) та виконання позивачем робіт по монтажу дверей на загальну суму 39 320,03 грн. за договором № ДГ-Л031008 від 03.10.2008, оскільки наявні на об'єкті відповідача за первісним позовом двері з маркуванням позивача могли бути передані відповідачу за договором № ДГ-Л160708 від 19.04.2010.

Зазначені висновки судових експертиз містять лише інформацію про кількість (55 штук) та категорію дверей з маркуванням позивача за первісним позовом на об'єкті відповідача, що не може вважатись доказом отримання відповідачем продукції (дверей) та виконання позивачем робіт по монтажу дверей на загальну суму 39 320,03 грн. саме за договором № ДГ-Л031008 від 03.10.2008.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Стосовно зустрічної позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, замовник на виконання п. 2.2. договору 17.12.2008 перерахував на розрахунковий рахунок виконавця 10 875,00 грн. в якості авансу за виготовлення дверей.

На виконання умов договору позивач за первісним позовом 18.12.2008 передав відповідачу на підставі видаткової накладної № РН-585 та довіреності № ЯПО 523940 від 18.12.2008 двері в кількості 3 штуки на загальну суму 7 650,00 грн. Факт отримання вказаної продукції відповідачем підтверджується.

Згідно п. 3.2 Договору № ДГ-Л031008 від 03.10.2008 строк виконання робіт виконавцем, визначених в п.1.1.1., 1.1.2 та 1.1.3 цього договору, складає 25 робочих днів з моменту надходження авансу, відповідно до п.2.2 цього договору на рахунок виконавця.

Позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача 3 225,00 грн. попередньої оплати.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 670 ЦК України, якщо продавець продав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений -вимагати сплаченої за нього грошової суми. Положення цієї статті застосовуються до договору поставки в силу ст. 712 ЦК України.

Згідно з ч. 3 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доказів повернення відповідачем позивачу авансового платежу суду не надано.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приймаючи до уваги, що, на відміну від зобов'язання здійснити постачання продукції згідно умов договору, зобов'язання із повернення попередньої оплати виникає не лише в силу укладання договору купівлі-продажу (поставки) і здійснення попередньої оплати, а і на підставі вимоги про таке повернення, заявленої після прострочення виконання постачання (передання товару) (сукупність юридичних фактів), суд дійшов висновку, що за відсутністю такої вимоги у Відповідача за зустрічним позовом не виникає обов'язку з повернення попередньої оплати, а у Позивача за зустрічним позовом - відповідного кореспондуючого права. Зазначений висновок у повній мірі узгоджується із закріпленої в ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України обов'язкової взаємообумовленості (кореспонденції) між правами та обов'язками учасників правовідносин.

В матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем за зустрічним позовом та отримання відповідачем за зустрічним позовом претензії (вимоги) про поставку оплаченого товару або повернення попередньої оплати.

Оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено звернення до відповідача з вимогою про поставку оплаченого товару, звернення з вимогою про повернення попередньої оплати і невиконання такої вимоги протягом встановленого строку до подання позовної заяви, остільки її (попередньої плати) неповернення не може вважатися порушенням, що зумовлює відсутність обов'язкової у розумінні ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та ст. 1 ГПК України підстави для застосування засобів судового захисту від неіснуючого порушення.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог через їх передчасність та недоведеність.

Оскільки первісний позов задоволенню не підлягає, судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються судом на ПП «ПФ «Силует».

Оскільки зустрічний позов задоволенню не підлягає, судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються судом на ЗАТ «ТФ «Роза».

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В.Прокопенко