Постанова № 28005255, 10.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2012 р. Справа № 5017/2373/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.,

суддів Доповідач -Жаботина Г.В.

Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Іванов П.О.

від відповідача: не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2012р.

у справі № 5017/2373/2012 Господарського суду Одеської області

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"

про стягнення 18 713 618,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений природний газ в сумі 16 306 391,12 грн., пені в розмірі 1 227 055,93 грн., інфляційних втрат в розмірі 494 689,18 грн. та 3% річних в сумі 685 482,74 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.10.2012р. (суддя: Зайцева Ю.О.) позов задоволено частково, а саме: з відповідача на користь позивача стягнуто основного боргу - 16 306 391,12 грн., інфляційних втрат - 494 689,18 грн. та 3% річних - 685 482,74 грн., в решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з названим рішенням, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просила скасувати рішення в частині відмови стягнення суми пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2012р. згадана апеляційна скарга повернута апелянту без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", оскільки скаржником було сплачено судовий збір у недостатньому розмірі.

Не погодившись з названою ухвалою, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а справу направити на розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи оскарженою ухвалою апеляційну скаргу без розгляду відповідно до п.3 ст.97 ГПК України, суд апеляційної інстанції посилався на те, що Закон України "Про судовий збір" не передбачає можливості зменшення ставки судового збору у зв'язку з тим, що в апеляційному порядку оскаржується лише частина судового рішення, тому судовий збір повинен справлятися з урахуванням п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону. Оскільки предметом даного спору є майнова вимога в загальній сумі 18 713 618, 97 грн., то, за висновком суду апеляційної інстанції, апелянт мав сплатити судовий збір в розмірі 187136, 18 грн., тоді як скаржником сплачено лише 12 271 грн., тобто не в повному обсязі.

Судова колегія касаційної інстанції не погоджується з таким висновком апеляційного господарського суду з огляду на наступне.

Положеннями п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при подання позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Отже, названим Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду виходячи саме з оспорюваної суми. При цьому оспорюваною є та сума, із стягненням (відмовою у стягненні) якої не погоджується особа, що подає скаргу; ця сума може співпадати з ціною позову (якщо рішення оскаржується в повному обсязі) або не співпадати (якщо рішення оскаржується в певній частині майнових вимог).

Крім того, підпунктом 1 п. 2 ст. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено обмеження ставки судового збору за подання позовної заяви до господарського суду -60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Виходячи зі змісту наведених норм, у разі звернення з апеляційною скаргою на рішення господарського суду заявником сплачується 1%, тобто половина ставки, що сплачується за розгляд позовної заяви майнового характеру у першій інстанції, при цьому судовий збір в даному випадку обчислюється з оспорюваної суми.

Оспорювана скаржником сума, виходячи зі змісту апеляційної скарги, у даній справі становить 1 227 055,93 грн., тобто сума пені, у стягненні якої рішенням суду першої інстанції відмовлено.

Отже, сума судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 10.10.2012р. у справі №5017/2373/2012 обраховується наступним чином:

1 227 055,93 грн. (оспорювана сума) Ч 1% (50% ставки), що становить 12 270,55 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 554 від 18.10.2012р. скаржником було сплачено 12 271,00 грн., що становить 50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

З урахуванням викладеного, скаржник звертаючись до суду апеляційної інстанції вірно розрахував та сплатив суму судового збору, а висновок апеляційного суду про те, що скаржником не додано доказів сплати судового збору в установленому розмірі є такими, що не відповідають приписам вищенаведених правових норм.

Оскільки апеляційним господарським судом порушено вищенаведені правові норми, то прийнята ухвала підлягає скасуванню, а справа -направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 29.10.2012р. у справі № 5017/2373/2012 скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до апеляційного провадження.

Головуючий суддя Карабань В.Я. Суддя Жаботина Г.В. Суддя Ковтонюк Л.В.