Ухвала суду № 28004990, 11.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2012 року м. Київ К-5682/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області

на постанову господарського суду Полтавської області від 14.08.2008 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2008 року

у справі №3/3-08 (22-а-7189/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метекс-плюс"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метекс-плюс" (далі по тексту -позивач, ТОВ "Метекс-плюс") звернулося до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (далі по тексту -відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Постановою господарського суду Полтавської області від 14.08.2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2008 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

У касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 14.08.2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2008 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Метекс-плюс", посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу Кременчуцької ОДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Кременчуцькою ОДПІ проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Метекс-плюс" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період: листопад, грудень 2006 року, за результатами якої складено акт від 13.03.2007 року № 155/23-312/33672366.

В акті перевірки зазначено, що на порушення п.п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.4 та пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7, п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.97р. призупинення ТОВ "Метекс-плюс" на суму бюджетного відшкодування:- за листопад 2006 р. в сумі 94141грн.; - за грудень 2006р. в сумі 75802 грн.".

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.03.2007 року №0000162302/0/49, яким визначено позивачу до зменшення суму бюджетного відшкодування в загальній сумі 169 943,00 грн.,

За результатами адміністративного оскарження, зазначене податкове повідомлення-рішення податковими органами залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право платника податку на податковий кредит виникає, у відповідності з вимогами пп. 7. 5. 1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з дати першої події: списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" забороняється включення до податкового кредиту лише тих витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, як позивач, так і його контрагент -ТОВ "Енергопром", м. Кременчук в період листопада-грудня 2006 року мали статус платників податку на додану вартість.

Акт анулювання №44 свідоцтва платника ПДВ ТОВ "Енергопром", на який посилається ОДПІ, датується 13 лютого 2007 року і в силу приписів п. 9.8 ст. 9 ЗУ "Про ПДВ" реєстрація останнього як платника податку на додану вартість діє саме до цієї дати -13.02.2007р. З огляду на останнє в листопаді -грудні 2006 року ТОВ "Енергопром"мав статус платника ПДВ і міг виписувати податкові накладні позивачу -ТОВ "Метекс-плюс", поставляючи останньому труби сталеві нафтогазові, які були у використанні.

Акт Кременчуцької ОДПІ №72 від 13.02.2007р. про анулювання реєстрації ТОВ "Метекс-плюс" як платника податку на додану вартість за постановою господарського суду Полтавської області від 17.04.2007р., яка набрала законної сили відповідно до ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2007р., був визнаний недійсним з поновленням в Реєстрі платників ПДВ.

Крім того, судами попередніх інстанцій вірно встановлено здійснення платником податку самої господарської операції, що підтверджується видатковою накладною, що не спростовується відповідачем, оригіналами податкових накладних, платіжними документами.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Полтавської області від 14.08.2008 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2008 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області відхилити.

2. Постанову господарського суду Полтавської області від 14.08.2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2008 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов