Ухвала суду № 28004489, 20.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/78096/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року

у справі №2а-7236/10/0870

за позовом Комунального підприємства Бердянської міської ради «Міськліфт» (надалі -КП БМР «Міськліфт»)

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (надалі -Бердянська ОДПІ Запорізької області)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання скасування податкового повідомлення-рішення Бердянської ОДПІ Запорізької області №0001382310/0 від 06.09.2010р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011р., позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Бердянської ОДПІ Запорізької області №0001382310/0 від 06.09.2010р.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу КП БМР «Міськліфт» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено планову виїзну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.03.2010р., про що складено акт №135/23-108/30375290 від 18.08.2010р.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення вимог п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.6, п.п.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

А саме, під час перевірки податковий орган вказав на завищення валових витрат за рахунок включення до їх складу сум збитків, понесених у зв'язку з продажем послуг за цінами, нижчими за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам - Комунальним підприємствам Бердянської міської ради: «Житлосервіс-2А», «Житлосервіс-3», «Житлосервіс-6», «Житлосервіс-7», «Житлосервіс-9».

За наслідками перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001382310/0, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 111898,32грн.

Так, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Таким чином, правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. У протилежному випадку відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

При чому, згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.п.1.20.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до статуту позивача, метою та предметом діяльності КП БМР «Міськліфт»є надання на договірних засадах майстерних, високопрофесійних послуг з монтажу, ремонту, налагодження, поточного експлуатаційного обслуговування та технічного утримання ліфтів та підйомників усіх типів, змонтованих на об'єктах комунальної власності Бердянської територіальної громади та інших замовників, а також отримання прибутку шляхом досягнення найвищих показників господарської діяльності від здійснення послуг, визначених предметом діяльності підприємства, за наслідками яких відбуватиметься задоволення відповідних соціально-економічних інтересів і потреб найманих працівників підприємства.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету; підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів; встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги; встановлення за узгодженим рішенням відповідних рад порядку використання коштів та іншого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад; здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету; залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища; об'єднання на договірних засадах коштів відповідного місцевого бюджету та інших місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування комунальних підприємств, установ та організацій, вирішення інших питань, що стосуються спільних інтересів територіальних громад; делеговані повноваження: здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням зобов'язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності; здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням цін і тарифів; сприяння здійсненню інвестиційної діяльності на відповідній території.

Отже, на виконання вищевказаної норми Виконавчим комітетом Бердянської міської ради Запорізької області 21.09.2006р. прийнято рішення №518, яким встановлено тарифи на утримання ліфтів та 23.08.2006р. прийнято рішення №477 про встановлення тарифів для населення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на принципах регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей.

Пунктом 2 ч.1 ст.13 вказаного вище Закону обумовлено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Отже, як вбачається з вищевикладеного, встановлення тарифів на послуги, що надаються позивачем, визначаються власником, яким є Бердянська міська рада Запорізької області.

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що висновки податкового органу щодо продажу позивачем своїх послуг за цінами нижчими за звичайні, є безпідставним, оскільки позивач самостійно не визначає цін на свої послуги, а користується тарифами встановленими органом місцевого самоврядування.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області -залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов