Ухвала суду № 28004311, 20.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/42646/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011р.

у справі №2а-2683/11/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпрокат» (надалі -ТОВ «Інтерпрокат»)

до Краснодонської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області (надалі -Краснодонська ОДПІ Луганської області)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Краснодонської ОДПІ Луганської області від 21.03.2011р. №0000162340/0.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011р., позов було задоволено. Визнано нечинним протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Краснодонської ОДПІ Луганської області від 21.03.2011р. №0000162340/0. Судовий збір стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача в сумі 3,40грн.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування судами норм процесуального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено невиїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період травень, серпень 2010р., про зо складено акт від 21.03.2011р. №233/23-31048718.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, вказано на порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5., п. 7.4. с. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим визначено суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 20148,00грн.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011р. №0000162340. Зокрема, підставою для висновків про завищення суми ПДВ в травні, серпні 2010р. відповідач вказує, на автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за відповідні періоди.

Крім того, судами встановлено, що з 23.06.2010р. по 30.06.2010р. контролюючим органом проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Інтерпрокат» за травень 2010р., про що складено довідку від 30.06.2010р. №960/16-209-31048718, якою підтверджено, що сума бюджетного відшкодування ПДВ 5953,00грн., задекларована платником у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2010р. відповідає сумі бюджетного відшкодування, визначеній за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки.

Також, з 17.09.2010р. по 14.10.2010р. відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Інтерпрокат»за серпень 2010р., про що складено довідку від 14.10.2010р. №1522/16-209-31048718, якою підтверджено, що сума бюджетного відшкодування ПДВ 8242,00грн., задекларована платником у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2010р. відповідає сумі бюджетного відшкодування, визначеній за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки.

Отже, суди дійшли висновку, що твердження відповідача, про те, що ТОВ «Інтерпрокат»завищено податковий кредит на суму 49559,83грн. у квітні 2010р. та перевищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2010р. у розмірі 5953,00грн., а також завищено податковий кредит на суму 1284,07грн. та перевищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2010р. у розмірі 8242,00грн. є безпідставним, та спростовується зазначеними вище довідками податкового органу та оригіналами первинних бухгалтерських документів досліджених в ході судового розгляду.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на час правовідносин, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Із аналізу положень статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»випливає, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто, Закон України «Про податок на додану вартість»пов'язує виникнення у платника податку на додану вартість (надалі -ПДВ) права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, положення пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області -залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов