Постанова № 28004177, 28.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28 листопада 2012 року 17 год. 31 хв. № 2а-14393/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представника позивача Чорної О.О., представників відповідача Корчук Л.В., Яфонкіна Є.А., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ВСК" до державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування рішення відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 28 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 19 жовтня 2012 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ВСК" (також далі за текстом - позивач) до державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (також далі за текстом - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 01 червня 2012 року № 0000512204 (також далі за текстом - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки ґрунтується на висновках відповідача, які не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримала та просила задовольнити його повністю.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 07 листопада 2012 року. Пояснили, що оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню, так як складено відповідачем у зв'язку з виявленням у ході перевірки позивача порушень ним законодавства, а саме нероздрукування фіскальних касових чеків з відповідним фіскальним номером реєстратора розрахункових операцій (також далі за текстом - РРО), який, у свою чергу, є обов'язковим реквізитом таких чеків.

Згідно зі ст. 55 КАС України, у судовому засіданні 28 листопада 2012 року судом здійснено заміну відповідача - державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва його правонаступником - державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт (довідку) фактичної перевірки від 28 травня 2012 року № 0082/26/54/22/24086940, згідно з висновками якого, позивачем не роздруковано розрахункові документи - фіскальні касові чеки з відповідним фіскальним номером РРО, зазначеним у реєстраційному посвідченні № 2654008617 (також далі за текстом - акт перевірки), у загальному розмірі 988433,79 грн.

На підставі акту перевірки, 01 червня 2012 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 988433,79 грн.

За результатами розгляду скарг в адміністративному (досудовому) порядку, оскаржуване рішення залишено без змін.

Суд не погоджується з доводами позивача щодо необхідності скасування оскаржуваного рішення, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи документів та наступних положень і обставин.

Так, згідно зі ст. 2, п.п. 1, 2 ст. 3, п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (також далі за текстом - Закон), РРО - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Згідно з розділом 1, п.п. 3.1, 3.2 розділу 3, п. 2.1 розділу 2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614 (також далі за текстом - Положення), фіскальний номер - сформований відповідно до встановлених правил унікальний номер реєстратора розрахункових операцій, книги обліку розрахункових операцій, який надається органом державної податкової служби при реєстрації відповідного засобу обліку розрахункових операцій.

Фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН".

Установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові їх реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

З аналізу викладених положень вбачається, що у фіскальному касовому чеку повинен зазначатись такий обов'язковий реквізит як фіскальний номер РРО. Однак, як з'ясовано у ході судового розгляду справи, фіскальні касові чеки позивачем роздруковувались без зазначення відповідного фіскального номеру РРО, що свідчить про нероздрукування таких чеків з номером РРО, зазначеним у реєстраційному посвідченні № 2654008617.

При цьому, як з'ясовано у ході судового розгляду справи та підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки № 011331 про опломбування РРО від 11 березня 2011 року, опломбування РРО позивача здійснено під фіскальним № 2654002617, тобто під номером, що не відповідає фіскальному номеру, зазначеному у реєстраційному посвідченні № 2654008617 від 24 березня 2011 року, копія якого також міститься у матеріалах справи.

Таким чином, твердження представника позивача про відсутність у вказаних вище діях вини позивача та наявність вини відповідача, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач, знаючи про допущення помилки при опломбуванні РРО та не вживши жодних заходів на її виправлення, продовжував здійснювати господарську діяльність та роздруковувати фіскальні касові чеки з неправильним фіскальним касовим номером РРО, тобто свідомо порушувати порядок, встановлений Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Враховуючи викладені положення та обставини, суд прийшов до висновку про правомірне застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій, передбачених ст. 17 Закону.

Стосовно порядку направлення податкових повідомлень-рішень суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 1 п. 58.2, абзаців 1, 3 п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, направивши оскаржуване рішення на адресу позивача рекомендованим листом із повідомленням про вручення засобами поштового зв'язку, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями конверту та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач, за переконанням суду, діяв відповідно до чинного податкового законодавства. Неотримання ж позивачем оскаржуваного рішення у зв'язку з його незнаходженням за місцем розташування не є підставою для визнання направленого відповідачем рекомендованого листа неврученим.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представник позивача не надала належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.

Представники відповідача у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ВСК" до державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ВСК" до державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 01 червня 2012 року № 0000512204, яким до позивача (ідентифікаційний код 24086940) застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 988433,79 грн. (Дев'ятсот вісімдесят вісім тисяч чотириста тридцять три гривні сімдесят дев'ять копійок).

2. Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 03 грудня 2012 року