Постанова № 28003796, 03.12.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.3.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/8226/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Захарової О.В.,

секретаря судового засідання: Білоконя Д.І.,

за участю:

представник позивача: не прибув,

представника відповідача: Придатко С.В. (довіреність від 03.01.2012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Житлосервіс «Ритм» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 року у розмірі 20 671,30 грн., -

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2012 року з Вищого адміністративного суду України до Луганського окружного адміністративного суду надійшла зазначена адміністративна справа за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Житлосервіс «Ритм» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в загальній сумі 20671,30 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 23 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Житлосервіс «Ритм» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в загальній сумі 20671,30 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року у задоволенні позовних вимог Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Житлосервіс «Ритм» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 20671,30 грн., відмовлено за необґрунтованістю.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2012 року апеляційна скарга Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишена без задоволення, постанова Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року у справі №2а/1270/4009/2012 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Житлосервіс «Ритм» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 20671,30 грн., залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2012 року касаційна скарга Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволена частково, постанова Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2012 року - скасовані, а справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2012 року зазначена справа прийнята до провадження.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Комунальне підприємство «Житлосервіс «Ритм» в порушення ст. 19 Закону України від 21 березня 1991 року №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не працевлаштувало необхідну кількість інвалідів. На підприємстві у 2011 році замість 4 інвалідів працювало 3 інваліда. Таким чином, на підприємстві за 1 робоче місце призначене для працевлаштування інваліда, не зайняте інвалідом, відповідач до 15.04.2012 повинен був самостійно сплатити до Державного бюджету адміністративно-господарські санкції у розмірі 20548,00 грн.

За несплату відповідачем адміністративно-господарських санкцій, утворилась заборгованість, на яку нарахована пеня в розмірі 123,30 грн.

Відповідач в порушення Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не працевлаштував необхідну кількість інвалідів та не сплатив адміністративно-господарські санкції, тому підлягає відповідальності за порушення чинного законодавства.

У зв'язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів несплачені адміністративно-господарські санкції в розмірі 20548,00 грн. та пеню за порушення терміну сплати санкції в розмірі 123,30 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надіслав клопотання, в якому зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі уповноваженого представника.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, які містять достатньо даних про права та обов'язки сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, виклавши свої доводи в письмовому запереченні (а.с.65-68), крім того зазначивши, що підприємство щомісячно звітувало до Сєвєродонецького міського центру зайнятості, просив відмовити в задоволені позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і доказів, наявних в матеріалах справи, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Відповідно до Положення про Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Фонду соціального захисту інвалідів від 26.05.2011 №81 (із наступними змінами і доповненнями), Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом бюджетної установи - Фонд соціального захисту інвалідів.

Відділення Фонду відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, здійснює збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; претензійно-правову роботу у судах різних інстанцій.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів як територіальний орган Фонду соціального захисту інвалідів, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, а спори за участю цих органів та юридичних осіб щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць, є публічно - правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Завданням адміністративного судочинства є захист прав, юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.7 Закону України від 21 березня 1991 року №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Стаття 18 Закону України від 21 березня 1991 року №875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачає, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України від 21 березня 1991 року №875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідач, як юридична особа, яка використовує найману працю, має зобов'язання перед Фондом по забезпеченню працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повідомляють територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми звітності №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» від 10.02.2007 №42 щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду.

Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік Форми №10-ПІ був наданий відповідачем до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 01.03.2012 (а.с. 9), що підтверджується вхідним штампом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Судом встановлено, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік форми №10-ПІ (а.с. 9), складеного відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 100 працівників, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 4 особи (середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу осіб - 100 осіб х 0,04 = 4), з них протягом року на підприємстві працювало 3 інваліда. Кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів становить - 1 особа (розрахунок суми позову, а.с. 7).

За невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році позивачем були нараховані адміністративно-господарські санкції у розмірі 20548,00 грн. та пеня в розмірі 123,30 грн. (а.с. 7).

Скасовуючи Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2012 року, в ухвалі від 11 жовтня 2012 Вищий адміністративний суд України зазначив, що при новому розгляді справи необхідно встановити , чи кожного місяця протягом 2011 року відповідачем надавалися звіти за формою 3-ПН до центру зайнятості, з врахуванням чого зробити висновки про належне виконання ним законодавства про працевлаштування інвалідів ( а.с.57).

Діючим законодавством передбачено, що про наявність вакантних місць роботодавці повинні повідомляти центри зайнятості.

Відповідно до п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 №420, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 за №1534/11814, затверджена та погоджена з Держкомстатом України форма звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій». Зазначена форма використовується для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців, для оцінки поточної потреби в кадрах та організації професійної підготовки населення відповідно до потреб ринку праці.

Так, відповідно до Розділу 3 «Додаткові вимоги» Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 №420, у графі 15 Звіту наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до ст. 5 Закону України «Про зайнятість населення», із змінами і доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших.

З матеріалів справи вбачається, що згідно відповіді Сєвєродонецького міського центру зайнятості від 07.05.2012 №13/4-1546 та наданих до неї звітів форми 3-ПН, які містяться в матеріалах справи, КП «Житлосервіс «Ритм» до центру зайнятості були надані згідно відмітки центру зайнятості про отримання звіти від 28.12.2011 станом на 28.12.2011, від 05.01.2011 станом на 28.12.2010, від 29.11.2011 станом на 28.11.2011, від 02.11.2011 станом на 28.03.2011 ( а.с.8-15).

У судовому засіданні представником відповідача надані звіти форми 3-ПН, які свідчать про звітування підприємства кожного місяця протягом 2011 року (а.с.69-80).

19 листопада 2012 року на виконання ухвали суду від 08 листопада 2012 року про витребування доказів, Сєвєродонецьким міським центром зайнятості були надіслані звіти форми 3-ПН про звітування КП «Житлосервіс «Ритм» протягом 2011 року станом 28.12.2010, 28.01.2011, 28.02.2011, 28.03.2011, 28.04.2011, 28.05.2011, 28.08.2011, 28.10.2011, 28.11.2011, 28.12.2011 ( а.с.92-102).

На виконання ухвали суду від 22 листопада 2012 року про витребування доказів та інформації, Сєвєродонецький міський центр зайнятості надіслав завірені копії звітів 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», наданих КП «Житлосервіс «Ритм» станом на 04.07.2011, 28.07.2011,28.09.2011 та листом від 30.11.2012 №13/6-3684 повідомив, що в червні 2011 року звітів за формою 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» до Сєвєродонецького міського центру зайнятості від КП «Житлосервіс «Ритм» не надходило (а.с.112).

Оглядом наданих представником відповідача та Сєвєродонецьким міським центром зайнятості звітів встановлено, що звіти за станом на 28.10.2011 різняться за датою їх отримання центром зайнятості. Так, у звіті за станом на 28.10.2011, наданим у судовому засіданні представником відповідача, міститься відмітка та підпис уповноваженої особи центру зайнятості про отримання - 31.10.2011, у звіті, наданому центром зайнятості на виконання ухвали про витребування доказів від 08.11.2012, відмітка про отримання звіту датована 02.11.2011 (а.с.71, 95). Аналогічно, різняться за датою отримання звіти за станом на 28.08.2011 (а.с.73,96), за станом на 28.07.2011 (а.с.76, 97), за станом на 28.12.2011 (а.с.80, 102), за станом на 28.09.2011 (а.с.72, 114).

Статтею 70 КАС України визначено належність та допустимість доказів.

Відповідно до ч.ч. 3 та 4 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи встановлені розбіжності між наданими звітами КП «Житлосервіс «Ритм» та Сєвєродонецьким міським центром зайнятості, суд не приймає до уваги як належні та допустимі докази - звіти за формою 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», які містять суперечливі дані щодо дати отримання звітів Сєвєродонецьким міським центром зайнятості, оскільки такі обставини унеможливлюють встановити які саме звіти були надані відповідачем до центру зайнятості та отримані міським центром зайнятості.

Крім того, в порушення вимог розділу 3 «Додаткові вимоги» Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 №420, КП «Житлосервіс «Ритм» у графі 15 звітів, наданих до центру зайнятості, дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) осіб, що належить до окремої категорії громадян не зазначено.

Зазначені обставини свідчать про те, що КП «Житлосервіс «Ритм» не у повному обсязі виконано вимоги Закону України «Про основи соціальної захищенності інвалідів в Україні», Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 №420 щодо обов'язку щомісячного інформування державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інваліда, та в порядку, визначеному законом.

Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України від 21 березня 1991 року №875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частина 4 ст. 20 зазначеного Закону передбачає, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Розрахунком суми позовної заяви, проведеного на підставі звіту форми 10-ПІ№ від 28.02.2012 за 2011 рік, наданого КП «Житлосервіс «Ритм» до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( зареєстрованого 01.03.2012) встановлено, що сума штрафних санкцій за нестворені відповідачем робочі місця складає 20548,00 грн. (а.с. 7).

Оскільки відповідачем порушений терміни сплати адміністративно-господарської санкції, то це є підставою для нарахування пені.

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів Україні» від 21.03.1991 №875-Х11 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Розмір нарахованої пені за порушення строків сплати адміністративно-господарської санкції становить 123,30 грн. (а.с. 7).

Не виконання в повному обсязі відповідачем обов'язку щодо вжиття заходів зі створення робочих місць для інвалідів та повідомлення органів працевлаштування інвалідів про створення відповідних робочих місць, є підставою для застосування адміністративно-господарської санкції.

Згідно частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. На підставі чого він має нести відповідальність та платити штрафні санкції.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 03 грудня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 07 грудня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Житлосервіс «Ритм» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, за порушення нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 року у розмірі 20671,30 грн.,- задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлосервіс «Ритм» ( код 33503196) на користь Державного бюджету в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( 91055, м.Луганськ, вул.Володарського,59, державний бюджет м.Сєвєродонецька, р/р 31212230700080 в ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код 37944909, код платежу 50070000) адміністративно-господарські санкції та пеню на загальну суму 20 671,30 грн.( двадцять тисяч шістсот сімдесят одна гривня 30 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 07 грудня 2012 року.

СуддяО.В. Захарова