Ухвала суду № 28002324, 14.12.2012, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/10698/12 Справа № 429/3356/12 Головуючий у 1 й інстанції - Болдирєва У.М. Доповідач - Болтунова Л.М. Категорія 46

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів: - Тамакулової В.О., Козлова С.П.

при секретарі - Куць О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частку спільного сумісного майна подружжя; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2012 року позивачка звернулась з позовом до ОСОБА_4, в якому просила визнати нерухоме майно - будинок АДРЕСА_4 спільною сумісною власністю її та відповідача, а також провести поділ спільної сумісної власності, визнавши по ? частині вищевказаного нерухомого майна за кожним з них (а.с.1а-3).

В серпні 2012 року ОСОБА_4 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_5, в якому, посилаючись на те, що відповідачка, на його думку, буде проживати окремо, в будинку АДРЕСА_4, а він з дітьми - мешкати у квартирі АДРЕСА_1. Зазначив, що за час шлюбу вони придбали також : телевізор вартістю 500 грн., холодильник -400 грн., набір меблів -2600 грн., набір для кухні -500 грн., просив поділити вищевказану квартиру, що є спільною власністю, а майно, набуте в шлюбі -віддати ОСОБА_5 Судові витрати просив покласти на останню. (а.с.36-37).

Ухвалою судді Павлоградського районного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2012 року вищевказана зустрічна позовна заява ОСОБА_4 була залишена без руху, зокрема, з підстав конкретизації позовних вимог, оскільки позивачем не було зазначено, як саме він просить поділити спірну квартиру і яке майно слід залишити відповідачці. (а.с. 44).

На виконання вимог вищевказаної ухвали ОСОБА_4 була надана уточнена зустрічна позовна заява, яку відповідач назвав додатковою і в якій він просив визнати нерухоме майно - будинок АДРЕСА_4 та квартиру АДРЕСА_2 їх спільною сумісною власністю, провести поділ спільної сумісної власності, визнавши за ОСОБА_5 право власності на вказаний будинок, а за ним -на зазначену квартиру.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2012 року позов ОСОБА_5 було задоволено.

Визнано будинок АДРЕСА_4 спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Визначено частки у спільній сумісній власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по ? частині кожному з них. Визнано за позивачкою та відповідачем право власності на ? частину в будинку АДРЕСА_4 Дніпропетровської області за кожним. Вирішено питання стосовно розподілу судових витрат. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 було відмовлено.

З таким рішенням не погодився ОСОБА_4, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, а саме: визнати нерухоме майно - будинок АДРЕСА_4 та квартиру АДРЕСА_3 їх спільною сумісною власністю, провести поділ, визнавши за ОСОБА_5 право власності на вказаний будинок, а за ним -на зазначену квартиру. (а.с. 80-81).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване у справі рішення ухвалено з додержанням вказаних вимог закону.

Як вбачається з матеріалів справи, з 08 серпня 1987 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 30 серпня 2011 року. Мають двох дітей. (а.с. 4,5).

За час шлюбу подружжя ОСОБА_5 придбало житловий будинок № АДРЕСА_4, Дніпропетровської області, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_4, на підставі свідоцтва про право власності, виданого 08.11.2010 року виконкомом Богуславської сільської ради. (а.с. 27)

Визнаючи спірний будинок спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що даний будинок був придбаний останніми за час шлюбу, про що не заперечував сам відповідач під час розгляду справи.

Зазначений висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та узгоджується з нормами ст. 60 СК України.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції, правильно застосував норми матеріального права, виходячи з положень ч.1 ст.70 , ст. 71 СК України, визначивши ідеальні частки подружжя в спірному будинку, та визнавши за кожним з них право власності по ? частині будинку АДРЕСА_4.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, суд першої інстанції посилався на те, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 02 лютого 1999 року, квартира АДРЕСА_2 була приватизована відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію житлового фонду»і належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5, ОСОБА_4 та їх дітям, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а тому не є об'єктом права спільної сумісної власності і поділу не підлягає.

Згідно до вимог ст. 11 ЦПК України, справа судом розглянута в межах заявлених сторонами вимог і на підставі наданих ними доказів.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності і ухвалене без порушень норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що судом було порушено норми процесуального права та матеріального права, не надана належна оцінка його доказам

являються безпідставними і спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2012 року-залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: