Вирок № 27998744, 11.12.2012, Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 2302/1629/2012

Провадження № 1/2302/162/2012

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року Городищенський районний суд

Черкаської області

у складі :

головуючого судді Подороги Л.В.

при секретарі Гудзь І.І.

з участю прокурора Палій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Литвинівка, Біловодського району, Луганської області, жительки АДРЕСА_1 громадянки України, українки, з середньою освітою, вдови, пенсіонерки, раніше не судимої,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що вона, у кінці травня 2012 року, виявивши на території власного будинковолодіння, що по АДРЕСА_1 рослини коноплі, залишила їх пропорстати та, шляхом неодноразового обполювання, умисно, незаконно їх вирощувала, для власних потреб, без мети подальшого збуту. 18.08.2012 року, працівниками міліції, під час огляду вище вказаного будинковолодіння, було виявлено та вилучено рослини роду конопля, в кількості 23 штуки, які, згідно висновку експерта № 2/1695 від 01.09.2012 року, відносяться до рослин роду конопля, що містять психотропну речовину. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 310 КК України.

Будучи допитаною в судовому засіданні, підсудна ОСОБА_1 визнала себе винною лише в тому, що рослини коноплі росли на її присадибній земельній ділянці, біля гноянки. Вона не сіяла рослини коноплі, а випадково виявила їх лише влітку 2012 року. Саме тоді приїхали працівники міліції та вирвали вказані рослини. При цьому, ОСОБА_1 заперечила факт, що вона їх вирощувала, обполювала та доглядала за ними. Рослини коноплі виросли серед буряну, який вона не виполювала. Працівники міліції зайшли на територію будинковолодіння без її попередньої згоди та провели його огляд, під час якого і виявили дані рослини. Підсудна також вказала, що явку з повинною писала у власному будинку за вимогою працівника міліції та під його диктовку. Бажання писати явку з повинною вона не мала, лише виконувала вказівки працівника міліції. Дозвіл на огляд будинковолодіння, вона також написала на вимогу працівника міліції, вже після того, як рослини коноплі були вилучені.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2, показав, що 18.08.2012 року, по телефону, дільничним інспектором міліції, його було запрошено у якості понятого до будинковолодіння, що по АДРЕСА_1. При цьому, йому пояснили, що на території вказаного будинковолодіння, вони знайшли рослини коноплі. Коли він приїхав до будинковолодіння, його чекали працівники міліції та господиня даної садиби. Всі разом пройшли до гноянки, що біля тину. Саме там, серед бур'яну, хаотично росли рослини коноплі. Свідок також вказав, що ніяких документів, які б дозволяли працівникам міліції проникнути до будинковолодіння ОСОБА_1 та здійснювати у ньому огляд, він не бачив. Працівниками міліції виявлені рослини коноплі були викопані, у кількості більше 10 штук та покладені до картонної коробки. Дану коробку поставили до автомобіля працівників міліції. При цьому, коробку не закривали та не опечатували.

Допитана у судовому засідання свідок ОСОБА_3, показала, що 18.08.2012 року, до неї додому прийшла сусідка ОСОБА_1 та попросила прийти до неї «посвідчити». Коли свідок прийшла до будинковолодіння ОСОБА_1, то помітила, що якісь рослини вже виривали та складали на купу. Показала, що дані рослини росли у чагарнику, серед буряну. Після того, як рослини вирвали, їх зв'язали та поклали до картонної коробки. Після цього, працівники міліції попросили розписатись у якомусь документі, що вона й зробила. Також, свідок вказала, що жодних документів, які б дозволяли працівникам міліції проникнути на територію будинковолодіння ОСОБА_1 та здійснювати у ньому огляд, вона не бачила.

Відповідно до ч. 4 ст. 190 КПК України 1960 року, який був чинним на час проведення огляду будинковолодінням АДРЕСА_1 (Далі - КПК), «Огляд житла чи іншого володіння особи, проводиться лише за вмотивованою постановою судді...».

Частина 5 цієї ж статті передбачає, що «У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмовою згодою володільця, огляд житла чи іншого володіння особи, може бути проведено без постанови судді».

Органом досудового слідства та прокурором, який підтримував державне обвинувачення, не надано суду будь-яких підтверджень невідкладності проведення такого огляду.

У матеріалах справи (а.с. 7), мається письмова заява ОСОБА_1 на добровільну згоду на проведення огляду працівниками міліції її будинковолодіння, що по АДРЕСА_1. Однак, як повідомила підсудна ОСОБА_1, дану заяву вона писала вже після закінчення самої процедури огляду на вимогу працівників міліції. Покази підсудної повністю підтверджуються свідченнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які брали участь у якості понятих та показали, що як на початок, так і в ході проведення огляду, працівниками міліції не було пред'явлено їм жодного документу, який би давав право працівникам міліції на проведення вказаної слідчої дії. Лише по закінченню огляду, ОСОБА_1 була запрошена працівниками міліції до будинку для написання і підписання документів. Про відсутність добровільної згоди ОСОБА_1 на проведення огляду, також свідчить запис у протоколі огляду місця по дії від 18.08.2012 року, в якому, на а.с. 8, в графі «огляд проведено на підставі», містися запис «повідомлення», який виконаний кульковою ручкою. Таким чином, сам слідчий зафіксував у протоколі огляду, відсутність законних підстав на проведення огляду володіння особи.

Таким чином, суд вважає, що протокол огляду місця події від 18.08.2012 року є неналежним та недопустимим доказом, оскільки він отриманий з порушенням встановленого кримінально-процесуальним кодексом порядку.

Також суд враховує, що відповідно до показів допитаних судом свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вилучені під час проведення вказаного огляду рослини коноплі, були поміщені до одного картонного короба, та який, був вилучений працівника міліції із порушенням забезпечення збереження вилученої речовини від несанкціонованого доступу (короб був відкритий; у зв'язку із значною висотою, рослини лише частково знаходилися у коробі). У той же час, із висновку спеціаліста № 2/1813 від 21.08.2012 року (а.с. 17-19), вбачається, «Обєкт надано на дослідження в двох паперових коробках, скріплених липкою стрічкою типу «скотч», під стрічкою приклеєний фрагмент паперу з відбитком печатки «Для довідок 08676487» Городищенський РВ УМВС України в Черкаській області…». Матеріали кримінальної справи не містять процесуального документу про переміщення речовини із однієї коробки, вилученої під час ОМП від 18.08.2012 року до двох паперових коробок, які були надано на дослідження. Таким чином, суд об'єктивно вважає, що на дослідження була надана інша речовина, ніж та, що вилучалася у ОСОБА_1 під час ОМП 18.08.2012 року. Після проведення вказаного хімічного дослідження, рослини були оглянуті слідчим (а.с. 20) та, в подальшому, були надані для проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів (висновок експерта № 2/1695 від 01.09.2012 року, а.с. 26-28).

За викладених обставин, суд вважає не належним та не допустимим доказом висновок експерта № 2/1695 від 01.09.2012 року.

Суд не приймає до уваги і явку з повиною ОСОБА_1 (а.с. 5), оскільки, як показала підсудна, явка з повиною була написана за вимогою працівників міліції та під їх диктування.

Написанню явки з повиною «під диктовку працівників міліції» свідчить зокрема те, що вона написана на ім'я «Начальника Городищенського РВ УМВС України в Черкаській області підполковника міліції Випни С.П.». У цьому випадку, із урахуванням пояснень підсудної, суд вважає, що ОСОБА_1, будучи жителем сільської місцевості, пенсіонером та маючи похилий вік - близько 64 років, не могла знати звання, чітке найменування посади та абревіатуру назви правоохоронного органу міліції. Суд також враховує, що явка з повиною написана ОСОБА_1 у день проведення огляду її будинковолоддіння, та остання, враховуючи її похилий вік - близько 64 років, та знаходячись під впливом сильного душевного хвилювання (внаслідок виявлення на території її садиби, за переконаннями міліції, наркотичних засобів), а також враховуючи внутрішній психологічний стан, викликаний раптовою появою значної кількості працівників правоохоронного органу (за свідченнями понятих - близько 6-7 працівників міліції), які обвинувачували її у вчиненні злочину, що для одинокої жінки (вдови), похилого віку, яка щойно повернулася із поховань померлого родича (чоловіка сестри), могло в сукупності, за загально прийнятими особливостями людської психіки, викликати стресовий стан, та остання не могла адекватно оцінювати свої дії.

Крім цього, суд враховує, що явка з повинною - це добровільне звернення особи, яка скоїла злочин, до органів дізнання, слідства, прокуратури чи до суду із заявою про скоєний злочин. Як повідомила свідок ОСОБА_3, вона бачила, що працівники міліції, зранку 18.08.2012 року, чергували біля будинковолодіння ОСОБА_1. Коли остання повернулася додому, оскільки перебувала на похованнях свого родича (чоловіка сестри), працівники міліції відразу зайшли до останньої та почали проводити огляд. Таким чином, явка з повиною ОСОБА_1 від 18.08.2012 року, не можна розцінювати як добровільне звернення особи до органів дізнання із заявою про скоєний злочин, оскільки її написання відбулося вже після безпосереднього виявлення працівниками міліції речовини рослинного походження, зовні схожої на рослини коноплі. Також, у явці з повиною, зазначено, що ОСОБА_1 зізнається в тому, що вирощувала на присадибній ділянці 23 рослини коноплі. Зазначення у вказаному документів кількості рослин коноплі, ще раз підтверджує пояснення підсудної ОСОБА_1 про те, що явка з повиною була написана вже після проведення огляду місця події, під час якого були перераховані та вилучені зазначені рослини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпеченого діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. Склад злочину - це система передбачених чинним КК України об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких, діяння визнається злочином. Такими складовими є об'єкт злочину, суб'єкт злочину, об'єктивна сторона злочину та суб'єктивна сторона злочину. Відсутність у діянні хоча б однієї з ознак, що входять до складу злочину, виключає можливість кваліфікувати це діяння, як злочин, а тому, не дає підстав для кримінальної відповідальності.

Частина 1 статті 310 КК України, передбачає кримінальну відповідальність за незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку і кількості від ста до п'ятисот рослин чи конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин.

Об'єктивну сторону даного злочину утворюють дії, що полягають у незаконному посіві чи вирощуванні зазначених рослин. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як «незаконне вирощування конопель». Однак, вирощування - це догляд за посівами або сходами (спушування, прополювання, проріджування, полив, підживлення тощо), з метою доведення їх до стадії достигання. У даному випадку, як органом досудового слідства, так і прокурором, що підтримував державне обвинувачення, не надано суду жодних доказів, які б вказували на вирощування підсудною ОСОБА_1 рослин коноплі. ЇЇ заперечення щодо факту вирощування рослин коноплі підтверджуються показами допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які показали, що рослини коноплі росли в хаотичному порядку серед буряну на гноярці, що розташована на земельній ділянці, поряд з будинковолодінням АДРЕСА_1. Дана обставина, також підтверджується фотознімками (а.с. 10-13), із яких вбачається, що рослини коноплі ростуть у чагарнику (в буряні), висота яких, перевищує висоту самих рослин коноплі.

Таким чином, з'ясувавши, що прокурор подав всі наявні у нього докази на підтвердження вини інкримінуємого ОСОБА_1 злочину, не бажає ставити питання про направлення судових доручень, суд вважає, що за вище перелічених обставин, в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона скоєння злочину, оскільки, наявність лише самого факту зростання рослин коноплі на присадибній ділянці, поряд з будинковолодінням АДРЕСА_1, не можна розцінювати як незаконне вирощування конопель, у зв'язку з чим, суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_1 не можливо кваліфікувати за ч. 1 ст. 310 КК України, та її слід виправдати від обвинувачення за відсутністю в її діях складу даного злочину.

Суд критично ставиться до відношення підсудної ОСОБА_1 до своїх дій, яка показала, що «винувата в тому, що не вирвала», «мала намір використати для лікування ніг». Інкримінуємий ОСОБА_1 злочин, виявляється у незаконному посіві та вирощуванні коноплі чи снотворного маку. Дана норма Закону не передбачає притягнення особи до кримінальної відповідальності за не знищення наркотичного засобу чи за внутрішнє бажання використати його в особистих цілях, без вчинення фізичних дій, спрямованих на вирощування (об'єктивної сторони злочину).

У судових дебатах, прокурор, не вдаючись до оцінки доказів та доведення перед судом їх переконливості, просив закрити кримінальну справу у зв'язку з дійовим каяттям, мотивуючи тим, що підсудна вперше вчинила злочин та має похилий вік.

Підсудна, у судових дебатах та у останньому слові, не заперечувала проти закриття кримінальної справи, вважаючи себе винною у тому, що не знищила дикорослі рослини коноплі, які виросли у неї на городі.

Суд не вбачає підстав для закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, оскільки, для цього, необхідна наявність самого складу суспільно-небезпечного діяння.

Суд враховує, що підсудна ОСОБА_1, погоджуючись на закриття кримінальної справи, та повідомляючи, що «мені так порекомендували», враховуючи її вік та середню освіту, а також «рекомендації» осіб, ймовірно зацікавлених у вирішенні даної справи на користь правоохоронних органів, а також, не маючи змоги отримати кваліфіковану юридичну допомогу, оскільки являється пенсіонером та має незначний дохід, не може самостійно дати належну юридичну оцінку своїм діям, наявності в них складу злочину та наслідкам закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Цивільний позов у справі не заявлено.

По кримінальній справі маються судові витрати, що складаються з витрат за проведення хімічного дослідження в сумі 294 грн. 24 коп. та за проведення судово-хімічної експертизи в сумі 294 грн. 24 коп., які, відповідно до ст.ст. 93, 331 КПК України, слід віднести на рахунок Держави.

Речові докази по справі: паперовий короб із вмістом 23 рослин коноплі, що знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів при Городищенському РВ УМВС України в Черкаській області, слід знищити.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

Виправдати ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України.

Міру запобіжного заходу, обрану стосовно ОСОБА_1, у вигляді підписки про невиїзд - скасувати.

Судові витрати, що складаються з витрат за проведення хімічного дослідження в сумі 294 грн. 24 коп. та за проведення судово-хімічної експертизи в сумі 294 грн. 24 коп. - віднести на рахунок Держави.

Речові докази по справі: паперовий короб із вмістом 23 рослин коноплі, що знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів при Городищенському РВ УМВС України в Черкаській області - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області, через Городищенський районний суд, протягом 15 діб, з моменту його проголошення.

Суддя Л. В. Подорога