Ухвала суду № 27996878, 06.12.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/4811/12 06.12.2012 06.12.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/1490/3181/12 Головуючий у першій інстанції Коваленко І.В.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.

У Х В А Л А

Іменем України

6 грудня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Мурлигіної О.Я.,

суддів: Царюк Л.М., Крамаренко Т.В.,

при секретарі судового засідання Шпонарській О.Ю.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на

рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2012 року

за позовом

публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра», банк) до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, пені і штрафу,

В С Т А Н О В И Л А:

13 січня 2012 року ПАТ «КБ «Надра» звернулося з позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_5 про стягнення з них в солідарному порядку за кредитним договором, укладеним 31 липня 2008 року між банком та ОСОБА_3 55406 грн. 38 коп., з яких: 24232 грн. 60 коп. кредиту, 22699 грн. 39 коп. відсотки за користування кредитом, 8114 грн. 39 коп. пені, а також 360 грн. штрафу.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2012 року позов задоволено частково. З відповідачів в солідарному порядку на користь банку стягнуто 24232 грн. 60 коп. кредиту, 22699 грн. 39 коп. відсотків за користування кредитом, 360 грн. штрафу, а всього 47291 грн. 99 коп. Також з відповідачів на користь позивача в рівних частках стягнуто 472 грн. 91 коп. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, про відмову в задоволенні позову. На думку апелянта суд не врахував, що розрахунок заборгованості необґрунтований, оскільки позивач не надав виписок з позичкового рахунку, банк в порушення закону не направив відповідачу за 30 днів вимогу про повернення кредиту, як це передбачено ч. 20 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів». Також суд безпідставно вважав, що він (відповідач) визнав позов.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31 липня 2008 року між банком (який на той час був відкритим акціонерним товариством) і ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 08/07/2008/980-К1444. За умовами договору банк видав цьому відповідачу 25000 грн. кредиту під 3,1% на місяць. Відповідач повинен був повернути кредит до 15 липня 2011 року щомісячно. В той же день банк уклав договір поруки з ОСОБА_5, за яким він поручився за виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором.

ОСОБА_3 умов договору не виконав, в об'ємі передбаченому договором кредит не повернув. Станом на 18 квітня 2011 року заборгованість по кредиту складала 24232 грн. 60 коп., по відсоткам за користування кредиту - 22699 грн. 39 коп. У зв'язку з чим банк нарахував до сплати позивачу 8114 грн. 39 коп. пені та 360 грн. штрафу.

По закінченню строку повернення кредиту позичальник також не повернув нараховану за договором заборгованість.

За такого суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 526,554 ЦК України, стягнув з відповідачів в солідарному порядку заборгованість по кредиту, відсотки за користування кредитом, а також неустойку.

Банк не оскаржує рішення в частині стягнення неустойки.

Доводи апеляційної скарги суперечать доказам у справі та вимогам матеріального права.

Так, не є обґрунтованими доводи апелянта щодо неправильності розрахунку суми заборгованості за кредитним договором. Своїх розрахунків апелянт не надав. Навпаки, позивач надав розрахунки та данні особового рахунку позичальника на підтвердження своїх вимог.

Щодо попереднього попередження позичальника про необхідність сплати заборгованості, то ці доводи апелянта безпідставні. Так, на час звернення позивача до суду остаточний строк повернення кредиту сплинув. До того ж, відповідач міг погасити заборгованість після пред'явлення позову, чого не зробив.

За такого колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення за апеляційною скаргою відповідача.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий:

Судді: