Ухвала суду № 27996189, 12.12.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/6196/12

Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Русь Інвест" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та наказу , -

В С Т А Н О В И В :

ПП "Русь Інвест" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та наказу. Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі наказу № 2070 від 24.05.2012 року податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Русь Інвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Опт-Бест" за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року, за наслідками якої складено акт № 3645/22/5/37513103 від 05.06.2012 року. На підставі висновків акту податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» 0007712301/2243 від 20.06.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 83 334 грн., в тому числі за основним платежем 66 667 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 16 667 грн., а також № 0007722301/2242 від 20.06.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 76 667 грн. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірними, просили визнати протиправними та скасувати наказ про проведення перевірки № 2070 від 24.05.2012 року, а також податкові повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.11.2012 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.11.2012 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає ПП "Русь Інвест" (код ЄДРПОУ 37513103) зареєстроване як юридична особа 10.02.2011 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради .

24.05.2012 року ДПІ у м. Хмельницькому було видано наказ № 2070 про проведення документальної невиїзної перевірки ПП "Русь Інвест" з питань дотримання вимог законодавства по взаємовідносинах із ПП "Опт-Бест", мотивувавши його тим, що від ДПІ у Вишгородському районі Київської області отримано матеріали перевірки ПП "Опт-Бест", які свідчать по можливі порушення ПП Русь Інвест" податкового законодавства по взаємовідносинах із ПП "Опт-Бест" (а.с. 18-19).

На підставі наказу № 2070 від 24.05.2012 року ДПІ у м. Хмельницькому було здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку, під час якої були дослідженні господарські операції між ПП "Русь Інвест" та "Опт-Бест" за період 01.10.2010 року по 30.09.2011 року.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, визначених в статті. Згідно п.п. 78.1.1 ст. 78 ПК України за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом першої інстанції встановлено, що всупереч зазначеним нормам відповідач не здійснив у наказі посилання на жоден підпункт пункту 78.1 ст. 78 ПК України; наказ № 2070 від 24.05.2012 року не містить посилань на наявність обов'язкового письмового запиту та відсутність реагування зі сторони платника податків на такий запит, тому позапланова перевірка не могла бути проведена з вище вказаних підстав. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентом ПП "Опт-Бест" вже була здійснена, що підтверджується довідкою № 44/23-3/37513101, висновки якої ніким не скасовані та не спростовані.

Підпунктом 78.1.12 п. 78.1 ст.78 ПК України передбачено, що органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Враховуючи вище викладене, начальник ДПІ у м. Хмельницькому не був уповноважений приймати рішення про проведення фактично повторної документальної позапланової перевірки, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтовано правильного висновку про те, що спірний наказ про призначення перевірки є протиправним та підлягає скасуванню.

За наслідками проведеної перевірки 06.06.2012 року відповідачем було складено акт № 3645/22/5/37513103. В акті перевірки було зафіксовано порушення п.138.4, п.138.6 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 76667 грн. за II-III квартали 2011 року; п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в розмірі 66 667 грн.

На підставі акту перевірки від 05.06.2012 року №3645/22-5/37513103 відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» № №0007722301/2242, 0007712301/2243 від 20.06.2012 року від 20.06.2012 року (а.с. 6-7).

Висновки ДПІ у м. Хмельницькому, викладені в акті перевірки, базуються на тому, що на думку податкового органу, укладений між ПП "Русь Інвест" та ПП "Опт-Бест" договір не був спрямований на реальне настання господарських наслідків, оскільки, взаємовідносини даних осіб не мали реального товарного характеру, розрахунки між підприємствами не здійснювались, ПП "Русь Інвест" провело документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ПП "Опт-Бест» було укладено договір поставки № 1 від 01.06.2011 року, відповідно до якого ПП «Русь Інвест» придбало у ПП «Опт - Бест» мішки у загальній кількості 133334 шт. на загальну суму 400002,0 грн., в т.ч. ПДВ 66667,0 грн. Факт придбання вказаних ТМЦ підтверджено видатковими накладними: від 01.07.2011 року №РН-000057 на суму 180000,00 грн., в т.ч. ПДВ 30000,00 грн. Кількість товару - 60000 шт.; від 15.07.2011 року №РН-0000286 на суму 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10000,00 грн. Кількість товару - 20000 шт.; від 30.07.2011 року №РН-0000527 на суму 160002,00 грн., в т.ч. ПДУ 26667,00 грн. Кількість товару - 53334 шт.

На підставі наказів директора ПП «Русь Інвест» та посвідчень про відрядження ОСОБА_2 було відряджено до м. Вишгород: наказ №01.07 від 01.07.2011 року, наказ №15.07 від 15.07.2011 року, наказ №30.07 від 30.07.2011 року. Ним же було перевезено вантаж «Мішки» у загальній кількості 133334 шт. від ПП «Опт-Бест» (м. Вишгород Київської області) до ПП «Русь Інвест» (м. Хмельницький), що підтверджується товарно-транспортними накладними (ТТН № 0107 ВП від 01.07.2011 року, ТТН № 1507 ВП від 15.07.2011 року, ТТН № 3007 ВП від 30.07.2011 року) . Перевезення вантажу здійснювалось автотранспортом, зазначеному у ТТН, а/м марка Scania, який використовується у господарській діяльності ПП «Русь Інвест» згідно договору оренди транспортних засобів від 07.06.2011 року.

При цьому на посвідченнях про відрядження, наданих до матеріалів справи, стоять відмітки про вибуття у відрядження, прибуття в пункт призначення, вибуття з них і прибуття до місця постійної роботи. Наявні печатки про вибуття і прибуття до ПП «Русь Інвест» та відповідно прибуття і вибуття з ПП «Опт-Бест», що підтверджено підписами з обох сторін та печатками підприємств. ОСОБА_2 оформлено звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 168 від 01.07.2011 року, № 169 від 15.07.2011 року, № 170 від 30.07.2011 року.

ПП «Русь Інвест» отримано від ПП «Опт-Бест» податкові накладні № 57 від 01.07.2011 року на загальну суму 180000 грн. в т. ч. ПДВ 30000 грн., № 285 від 15.07.2011 року на загальну суму 60000 грн. в т. ч. ПДВ 10000 грн., № 526 від 30.07.2011 року на загальну суму 160002 грн. в т. ч. ПДВ 26667 грн. Суми ПДВ по зазначеним податковим накладним ПП «Русь Інвест» відображено у складі податкового кредиту з податку на додану вартість у Декларації за вересень 2011 року у загальній сумі 66667 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийнятих рішень, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до підпункту "а" п.198.1 ст.198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Колегія суддів зауважує, що згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Вищий адміністративний суд в Інформаційному листі від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" звертає увагу на необхідність індивідуалізації кваліфікації дій платників податку з формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з огляду на добросовісність такого платника.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Наявними в матеріалах справи доказами спростовується висновок податкового органу, що укладений позивачем договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Позивачем, як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятих на їх підставі рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.