Ухвала суду № 27995470, 04.12.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2012 р.Справа № 2а-660/12/2170

Категорія: 14 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріКапустинська А.М.

за участю сторін: ДП „Вендельн Україна"- Андрєєв Д.В. (довіреність) - Протас О.П. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою дочірнього підприємства „Вендельн Україна" на Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року по справі за позовом дочірнього підприємства „Вендельн Україна" до державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій, -

встановиЛА:

Позивач, дочірнє підприємство „Вендельн Україна", звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року закрито провадження в частині позовних вимог Дочірнього підприємства "Вендельн Україна" до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання дій щодо встановлення відповідачем порушень з боку ДП "Вендельн Україна", що викладені в акті про результати планової виїзної перевірки від 30.08.2011 р. № 252/23-020/23702294 протиправними та такими, що не відповідають вимогам закону; визнання дій щодо визнання відповідачем нікчемності правочинів ДП "Вендельн Україна" з ПП "НВП "Норма-Хім" та ПП "Фірма "Промбудгрупа", відображені в акті про результати планової виїзної перевірки від 30.08.2011 р. № 252/23-020/23702294, протиправними та такими, що не відповідають вимогам закону.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, дочірнє підприємство „Вендельн Україна" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та таким, що винесено з порушенням норм процесуального права. Крім того, позивач зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач визнав як безпідставно задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит у результаті визнання нікчемними правочинів позивача. Відповідач за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення не приймав і ніяких санкцій за зазначені в акті порушення не застосовував. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що при виявленні порушень податкового законодавства, які змінюють наявні податкові зобов'язання платника податків, податковий орган зобов'язаний скласти податкове повідомлення-рішення про зміну таких зобов'язань. Відсутність такого повідомлення-рішення є свідченням того, що за наслідками перевірки задекларовані платником податку зобов'язання з податків і зборів були залишені без змін. Тобто, на думку суду першої інстанції відповідач не вчиняв дії які б свідчили про зміну звітності позивача, а викладення в акті перевірки суб'єктивної думки ревізора не тягне за собою жодних правових наслідків, оскільки тільки податкове повідомлення-рішення є належним способом зміни податкової звітності суб'єктом господарювання. Відсутність такого рішення свідчить про відсутність порушених прав позивача та підстав звернення до суду.

Врахувавши наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що провадження в частині позовних вимог не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, та на підставі ст.ст. 121, 157 КАС України постановив ухвалу про закриття провадження у адміністративній справі.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування , посадових і службових осіб.

Стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування можуть бути оскаржені, а тому встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь які рішення, дії або бездіяльність ( абз. 9 п.2 мотивувальної частини від 25.11.1997 року у справі за конституційним зверненням ОСОБА_7 )

Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено, або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інше ущемлення прав та свобод (п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України у справи за зверненням громадян ОСОБА_8 та інших щодо офіційного тлумачення ст.ст. 55,64,124 Конституції України від 25 грудня 1997 року.)

При цьому, відповідно до частини 2 ст.157 КАС України , якщо провадження у справі закривається з підстави встановленої пунктом 1 частини 1 цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Суд першої інстанції наведені вимоги не виконав, а саме не роз'яснив до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи, при цьому, у колегія суддів викликає сумнів, що вказана справа взагалі відноситься до юрисдикції іншого суду.

Окрім того, аналізуючи доводи апеляційної скарги на предмет порушення прав і обов'язків позивача, колегія суду зазначає наступне.

Відповідно до п. 86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Отже складання посадовими особами податкового органу акта є свідченням встановлення державним органом порушення суб'єктом господарювання приписів податкового законодавства.

Відповідно п. 86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Основними засадами податкового законодавства є принципи, в яких визначено зміст і спрямованість правового регулювання податкових правовідносин.

Відповідно п.п.4.33 ст. 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на принципі невідворотності настання відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Тобто, будь-яка особа (платник податку, податковий агент, їх посадові особи, посадові особи органів державної податкової служби, митних органів), що здійснила податкове правопорушення, буде притягнута до юридичної відповідальності.

Отже колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції що відсутність податкового повідомлення рішення у спірних правовідносинах є свідченням того, що за наслідками перевірки задекларовані платником податків зобов'язання з податків і зборів були залишені без змін.

При цьому, відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, -за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином встановлення відповідачем у справи порушення податкового законодавства та передбаченої законом можливості податкового орану нарахувати податкові зобов'язання відповідачу на протязі не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за відсутності податкового повідомлення рішення, позбавляє особу можливості прогнозувати свою поведінку та передбачати її наслідки.

А отже порушується принцип правової визначеності, який імплікований Європейською конвенцією з прав людини Конвенцією і який становить один із основних елементів верховенства права, а відтак підлягає захисту у порядку адміністративного судочинства.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що заявлені позивачем вимоги не містять ознак публічно-правового спору, що в свою чергу виключає розгляд вищезазначених вимог в порядку адміністративного судочинства адміністративним судом.

З огляду на вищевикладене та п. 3 ч. 1 ст. 199, ст. 204 КАС України, - Ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства „Вендельн Україна" на Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року по справі № 2а-660/12/2170, - задовольнити.

Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року по справі № 2а-660/12/2170 за позовом дочірнього підприємства „Вендельн Україна" до державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання незаконними дій, - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Ухвалу складено у повному обсязі -05 грудня 2012 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль