Ухвала суду № 27994839, 04.12.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року справа №2а/1270/6866/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Юрченко В.П., Старосуд М.І., Чебанова О.О., при секретарі судового засідання Крамській С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року по справі № 2а/1270/6866/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 730476,02 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" звернулися до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 730476,02 гривень.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року з мотивів порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" знаходиться на податковому обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби як платник податку на додану вартість.

Позивачем до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби у встановленому законом порядку було подано податкову декларацію з податку на додану вартість згідно форми декларації, затвердженої Наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41, за квітень 2011 року в сумі 13 285 497,00 грн. з розрахунками, відповідними додатками та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування.

Так, у період з 05.09.2011 року по 23.09.2011 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень та травень 2011 року, про що складено довідку від 27.09.2011 року № 464/08-3/0576379, якою підтверджено відображене позивачем у декларації з урахуванням уточнюючих розрахунків за квітень 2011 року бюджетне відшкодування в розмірі 13 285 497,00 грн., від'ємне значення за квітень 2011 року в сумі 14 297 819,00 грн.

Також 03.10.2011 року позивачем до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2011 року із розрахунками, відповідними додатками та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування.

Так, у період з 12.12.2011 року по 13.12.2011 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за: березень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року; за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року, з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року; за травень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, про що складено довідку від 14.12.2011 № 5244/08-3/05763797.

Як зазначено у вказаній довідці, у зв'язку з неотриманням матеріалів зустрічних звірок по ланцюгу постачання від органів ДПС не можливо підтвердити заявлену ПАТ «Луганськтепловоз» у декларації за квітень 2011 року суму бюджетного відшкодування в розмірі 177 039,00 грн.

Також, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року, про що складено акт від 12.03.12 № 87/08-3/05763797. Даним актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 5 896,00 грн., у зв'язку з чим податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 20.03.12 року № 0002298013.

Таким чином, задекларовану позивачем суми бюджетного відшкодування за квітень 2011 року не було підтверджено у повному обсязі.

Приписами п. 200.13 ст. 200 ПК України визначено, що на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

При цьому, згідно п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Згідно з п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Проаналізувавши вищенаведені правові норми, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що сума бюджетного відшкодування набуває статусу заборгованості саме після того, як органом Державного казначейства не буде перераховано кошти на рахунок платника податку після отримання від органу державної податкової служби висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що не подання податковим органом висновку до органу казначейської служби у встановленні для цього подотковим законодавством строки ніяким чином не тягне за собою виникнення заборгованості у розумінні п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачу за уточнюючим розрахунком від 03.10.2011 року № 9008218638 за квітень 2011 року на підставі висновку від 27.07.12 року № 36/61 було 31.07.2012 року з дотриманням передбаченого вимогами податкового законодавства строку відшкодовано задекларовану суму бюджетного відшкодування за квітень 2011 року у розмірі 13 102 483,00 грн., а відтак підстав для застосування санкцій відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України (нарахування пені) не має.

Також, слід звернути увагу та те, що згідно з Постановою КМ України № 39 від 17.01.2011 «Про затвердження порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість», відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року (справа № 2а/1270/471/2012), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.04.2012 року, було визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, яка виразилась у ненаданні Головному управлінню Державної казначейської служби України в Луганській області висновку із зазначенням заявленої Публічним акціонерним товариством „Луганськтепловоз" суми, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України по декларації з ПДВ за квітень 2011 року в сумі 13 285 497,00 грн., а також стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства „Луганськтепловоз" суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за квітень 2011 року у розмірі 13 285 497,00 грн.

Проте, як зазначено представником відповідача, на даний час невідшкодований залишок заявленої суми бюджетного відшкодування залишається спірним. Остаточно рішення з приводу заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування прийнято не було, спір знаходиться на стадії судового оскарження в суді касаційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що бюджетна заборгованість перед позивачем на даний час відсутня, а тому вважає вірним висновок суду першої інстанції про безпідставність та необгрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року по справі № 2а/1270/6866/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 07 грудня 2012 року.

Колегія суддів: В.П. Юрченко

М.І. Старосуд

О.О. Чебанов