Ухвала суду № 27993659, 10.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2012 р. м. Київ К-45118/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуЛенінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постановуЛуганського окружного адміністративного суду від 22.01.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2009у справі №2а-19833/08 (№2а-670/09/1270)за позовомПідприємства інвалідів Чорнобиля «Схід-Сервіс»Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України»доЛенінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганськупровизнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Підприємство інвалідів Чорнобиля «Схід-Сервіс»Всеукраїнської громадської організації «Союз організацій інвалідів України»звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001722310/0 від 19.08.2008.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.01.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2009 у даній справі, вказаний позов задоволено в повному обсязі, визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську №0001722310/0 від 19.08.2008 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 220050,00 грн., з них 146700,00 грн. основного зобов'язання та 73350,00 грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005 по 31.05.2008;

- в ході перевірки встановлено порушення позивачем пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.7.2.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997, в результаті чого занижено та не сплачено до бюджету податок на додану вартість на загальну суму 152475,00 грн.;

- за результатами перевірки складено акт №13/35-30339142 від 22.07.2008, на підставі висновків якого позивачу винесено податкове повідомлення-рішення №0001722310/0 від 19.08.2008 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 220050,00 грн., з них 146700,00 грн. основного зобов'язання та 73350,00 грн. штрафних санкцій.

Також судами встановлено, що позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість та має право користування пільгами з оподаткування згідно пп.7.12.1 п.7.12 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», та реєстрація позивача, як особи, що має право на податкову пільгу, податковим органом не скасована.

Враховуючи вищенаведене, а також приймаючи до уваги вимоги положень пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 та пп.7.2.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, не спростованим доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову та скасування спірного рішення, та оскільки законодавством, чинним на момент спірних правовідносин, не передбачено можливості для нарахування податку на додану вартість лише на підставі неправильно оформленої податкової накладної, без наявності будь-яких інших підстав, що передбачені нормами названого Закону, внаслідок чого податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість не залежить від наявності у податковій накладній примітки «Без ПДВ».

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та скасування податкового повідомлення-рішення №0001722310/0 від 19.08.2008.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами апеляційної та першої інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п.3 ст.2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську залишити без задоволення.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.01.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний