Ухвала суду № 27993406, 15.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" листопада 2012 р. м. Київ К-22532/10

К-22532/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2010

у справі № 2а-44800/09/1670 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький міськмолокозавод»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2010, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 10.04.2009 № 0000412301/3/1167.

У касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з мотивів неправильного застосування матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки, викладені в акті перевірки від 15.08.2008 № 218/23-210/00446782, про порушення позивачем норм пункту 5.1, підпунктів 5.3.2 та 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон № 334/94-ВР), що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток за 2007 рік -1 квартал 2008 року на загальну суму 388421,00 грн. (2007 рік: І квартал -167108,00 грн., ІІ квартал -16081,00 грн., ІІІ квартал -18813,00 грн., ІV квартал -17170,00 грн., І квартал 2008 року -169249,00 грн.), внаслідок неправомірного віднесення до складу валових витрат 37831,00 грн., що складає вартість спожитої електроенергії, сплаченої позивачем ВАТ «Полтаваобленерго», та 303849,00 грн. як коштів, сплачених позивачем ТОВ «ЮніМілк»(Москва) за інформаціно-консультаційні послуги.

За наслідками перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення 10.04.2009 № 0000412301/3/1167 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 119052,00 грн. (85421,00 грн. -основний платіж, 33631,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Пунктом 1.32 ст.1 Закону № 334/94-ВР господарська діяльність визначена як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 вказаної статті).

Отже, однією з визначальних ознак, які дозволяють віднести витрати платника податків на купівлю товарів (послуг) до валових витрат, є призначення останніх для її використання платником податку у власній господарській діяльності.

Враховуючи встановлення факту використання позивачем придбаної у ВАТ «Полтаваобленерго»електроенергії для роботи холодильного обладнання у пунктах прийому молока, суди попередніх інстанції зробили правильний висновок про необґрунтованість доводу податкового органу щодо відсутності зв`язку цих витрат з господарською діяльністю позивача, основним видом діяльності якого є виробництво молочної продукції.

Правильними є і висновки судів щодо правомірності віднесення до складу валових витрат сум коштів, сплачених позивачем ТОВ «ЮніМілк»(Москва) за інформаціно-консультаційні послуги, надання яких підтверджено первинною документацією. Вказаний висновок був зроблений судами на основі досліджених у судовому процесі актів виконаних робіт, які складались щоквартально, договору про надання інформаційних, консультаційних послуг від 02.02.2004, додаткових угод від 31.01.2005 № 1 та від 31.01.2006 № 2 (а.с. 142-152), оцінка яким дана з дотриманням норм ст. 86 КАС України, та з врахуванням схожості основних напрямів діяльності ТОВ «ЮніМілк»та позивача, а саме: виробництво молочних продуктів.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 224 вказаного Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак