Ухвала суду № 27993282, 03.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2012 року м. Київ К-33260/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2009 року

та постанову Господарського суду Львівської області від 16.04.2008 року

у справі № 25/398-А

за позовом Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»звернулось до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області № 0002261701/0 від 25.07.2007 року.

Постановою Господарського суду Львівської області від 16.04.2008 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2009 року, позов задоволено; визнано нечинним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної виїзної планової перевірки Філії «Буський райавтодор»ДП «Львівський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.03.2007 року, складено акт № 195/23-1/26231174 від 17.07.2007 року, в якому зафіксовано порушення пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2005-2007 роки на суму 19 516,15 грн., в т.ч. по періодах: 2005 рік -5 197,91 грн., 2006 рік -10 693,09 грн., І квартал 2007 року -3 625,15 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 25.07.2007 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002261701/0 про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 58 548,45 грн., в т.ч.: 19 516,15 грн. основного платежу та 39 032,30 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи податкове зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням, податковий орган виходив з того, що філією позивача проведено виплати за роз'їзний (пересувний) характер робіт, службові поїздки працівників не оформлені як відрядження, тобто ці виплати відносяться до інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат та нагород, які виплачуються (надаються) платнику податку, у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що з надбавок, які виплачуються працівникам позивача за роз'їзний характер роботи не повинен сплачуватись податок з доходів фізичних осіб; службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженням, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою).

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 3 п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»для цілей цього Закону під терміном «заробітна плата»розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Закону України «Про оплату праці»до інших заохочувальних та компенсаційних виплат відносяться виплати у формі винагороди за наслідком роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсації та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами діючого законодавства, або які здійснюються поза установленими вказаними актами норми.

Відповідно до п. 3.16 р. 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 5 від 13.01.2004р. до фонду оплати праці не належать надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер у розмірах, визначених чинним законодавством.

Пунктом 1 Постанови № 490 від 31.03.1999р. «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджуваних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний характер)»встановлено, що підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.

Як встановлено в судовому порядку, розмір надбавок за роз'їзний характер роботи, що виплачувався працівникам Філії «Буський райавтодор»ДП «Львівський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», визначений колективним договором, погоджений із замовниками робіт та не перевищує граничних добових витрат, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999р. № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон»(чинної на час виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи викладене, у разі якщо робота працівника носить роз'їзний (пересувний) характер, виплачені у зв'язку з цим надбавки до заробітної плати мають компенсаційний характер, а відтак не є доходом і не підлягають оподаткуванню незалежно від того, що такі роботи виконуються в межах звичайної трудової функції працівника, а не в межах відряджень.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2009 року та постанову Господарського суду Львівської області від 16.04.2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний