Постанова № 27992153, 06.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2012 року № 2а-11977/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУкраїнського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки Українидо Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва пропро скасування рішень про застосування штрафних санкцій від 31.05.2012 року №№3353, 3355, 3356, 3357 Суддя: Вовк П.В.

при секретарі судового засідання: Вишняк В.С.

Представники:

від позивачаСкакун М.В., Комиляй Ю.В.від відповідача Адаменко Л.О.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 06.11.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 12.11.2012 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (далі -позивач або Інститут) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва (далі -відповідач або Управління) про скасування рішень про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31.05.2012 року №№3353, 3355, 3356, 3357.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі -Закон №2464), Порядок зарахування в рахунок майбутніх платежів або повернення помилково сплачених сум, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 27 вересня 2010 року, зазначивши що Управлінням неправомірно прийнято оскаржувані рішення, оскільки позивачем сплачений єдиний соціальний внесок в строки, встановлені Законом. Так, представником позивача вказано, що в період прийняття оскаржуваних рішень, за позивачем рахувалася переплата в розмірі 656 079, 49 грн., відтак у відповідача були відсутні підстави вважати, що у позивача існувала недоїмка зі сплати єдиного внеску. Також, в додаткових поясненнях до позову представником позивача зазначено, що позивачем вчасно в повному обсязі сплачувалася сума єдиного внеску на рахунок №37197072002626 (33,2%), по якому, на думку відповідача, рахувалася недоїмка.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог, вказавши на правомірність оскаржуваних рішень з огляду на те, що позивачем було несвоєчасно перераховано єдиний внесок на рахунок Управління. Окрім цього, у додаткових запереченнях проти позову, представником відповідача зазначено, що недоїмка по рахунку №37197072002626 (33,2%), виникла у зв'язку з тим, що позивач листом від 09.06.2011 року №18/11-4442 попрохав відповідача здійснити перерозподіл раніше перерахованих ним коштів з рахунку №37197072002626 (33,2%) в сумі 5000 грн.; в подальшому позивач сплачував суми єдиного внеску на зазначений рахунок пропорційно нарахованим сумам єдиного внеску на цей же рахунок, проте, позивач не врахував перерозподіл суми в розмірі 5000 грн., що призвело до виникнення недоїмки.

В судове засідання 06.11.2012 року з'явилися представники сторін. Представники позивача підтримали позовні вимоги, просили задовольнити позов; представник відповідача проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, додаткові пояснення та заперечення проти позову, заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають фактичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ,-

ВСТАНОВИВ:

Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України є юридичною особою (ідентифікаційний номер - 20001993) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва (реєстраційний номер 10-18050).

31.05.2012 року Управлінням на підставі пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України №2464 було прийнято наступні рішення про застосування до Інституту штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску: - №3353 на суму 485,10 грн. (з них: штраф в розмірі 441 грн., пеня -44,10грн.); - №3355 на суму 530,28 грн. (з них: штраф в розмірі 491 грн., пеня -39,28 грн.); №3356 на суму 535,19 грн. (з них: штраф в розмірі 491 грн., пеня -44,19 грн.); №3357 на суму 534,34 грн. (з них: штраф в розмірі 491 грн., пеня -43,34 грн.).

Як вбачається з оскаржуваних рішень, зазначені суми штрафів та пені підлягають перерахуванню (сплаті) на рахунок №37197072002629.

Зазначені рішення були оскаржені позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві та до Пенсійного фонду України, проте, за результатами розгляду скарги, зазначені рішення були залишені без змін, скарги -без задоволення.

Статтею 1 Закону України №2464 визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування -це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону України №2464, авансовими платежами є платежі, що сплачуються під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників.

Згідно частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що платник єдиного внеску несе відповідальність за своєчасність, повноту нарахування та сплату такого внеску.

Відповідно до положень частини п'ятої статті 8 Закону № 2464, єдиний внесок встановлюється у відсотках до бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Частиною п'ятою статті 9 Закону № 2464 встановлено, що сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом (частина восьма статті 9 Закону № 2464).

Крім того, згідно підпункту 4.6.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27 вересня 2010 року, платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до пункту 1 частини десятої статті 9 Закону № 2464, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята статті 9 Закону № 2464).

Згідно частини дванадцятої статті 9 Закону № 2464, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Статтею 25 Закону № 2464 встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

З метою регламентування руху коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються згідно із Законом №2464, наказом Міністерства фінансів України від 31.08.2011 року №1077 затверджено Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі -Положення №1077).

Згідно з розділом 2 зазначеного положення, Пенсійний фонд України та територіальні органи Пенсійного фонду України відкривають в органах Казначейства України небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування»(далі - рахунок 3719) Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 N 119 (далі - План рахунків), для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску та фінансових санкцій (далі - страхові кошти).

Рахунки 3719 відкриваються в розрізі категорій платників та класів професійного ризику виробництва, визначених Законом.

Рахунки 3719 відкриваються територіальним органам Пенсійного фонду України на балансі Головних управлінь Казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головні управління Казначейства України) та Пенсійному фонду України - на балансі Казначейства України.

Відкриття рахунків 3719 здійснюється на підставі заяв органів Пенсійного фонду України та інших документів, визначених у главі 6 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 02.12.2002 N 221, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 976/7264 (із змінами).

Матеріали справи свідчать, що між Головним управлінням Державного казначейства України у м. Києві та відповідачем було укладено договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування (копія в матеріалах справи), згідно якого було відкрито 88 небюджетних рахунків, перелік яких також міститься в матеріалах справи. Факт отримання позивачем зазначеного переліку рахунків сторонами не заперечується. У відповідності до вказаного переліку, аналітичний рахунок №37197072002629 відповідає коду програмної класифікації видатків та кредитування держаного бюджету/коду тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів «072».

Окрім даного переліку рахунків, позивачем надана таблиця відповідності розмірів тарифів єдиного внеску технічним символам «ССС», які використовуються з метою кодування рахунків для зарахування коштів, що підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (копія в матеріалах справи), згідно якої, символ «ССС»«072»відповідає тарифу єдиного внеску в розмірі 33,2%.

Відповідно до п. 13 ст. 9 Закону України № 2464, суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державним казначейством України.

Згідно пункту 4 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-1, повернення коштів здійснюється у випадках: - помилкової або надмірної сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій або інших коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду, відкритий в органах Державного казначейства України для їх зарахування відповідно до встановленого розміру єдиного внеску; - помилкової сплати суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду.

Пунктом 5 зазначеного Порядку встановлено, що повернення коштів у випадках, передбачених пунктом 4 цього Порядку, здійснюється на підставі заяви платника, яка подається в довільній формі до органу Пенсійного фонду, в якому він перебуває на обліку як платник єдиного внеску.

Як свідчать матеріали справи, 09.06.2011 року позивачем надіслано на адресу відповідача заяву про перерозподіл раніше перерахованих коштів, згідно якого позивач просив здійснити перерозподіл суми в розмірі 5000 грн. з рахунку № 37197072002629 на рахунок №37199070002629.

Згідно платіжного доручення від 21.06.2011 року (дата одержання банком - 22.06.2011), відповідачем здійснено перерахування суми в розмірі 5000 грн. з рахунку № 37197072002629 на рахунок № 37199070002629 (копія в матеріалах справи), що свідчить про задоволення відповідачем вищевказаної заяви позивача.

Згідно з роздруківки бази надходження коштів зі сплати єдиного внеску на рахунки Управління (в матеріалах справи), відповідачем 26.05.2011 року перераховано на рахунок №37197072002629 єдиний внесок в розмірі 16283,49 грн. За травень 2011 року Інститутом було нараховано єдиний внесок по 33,2% 5406,12 грн. Станом на 20.06.2011 року переплата Інституту по рахунку №37197072002629 становила 10877,37 грн.

З даної суми переплати відповідачем 22.06.2011 року було перераховано 5000 грн. на рахунок №37199070002629 на виконання вимог заяви позивача від 09.06.2011 року. Отже, станом на 22.06.2011 року переплата на рахунку №37197072002629 зменшилася та становила 5877,37грн.

За червень 2011 року Інститутом було нараховано єдиний внесок по 33,2% - 3778,41 грн. Станом на 20.07.2011 року переплата Інституту по рахунку №37197072002629 становила 2098,96 грн.

За липень 2011 року Інститутом було нараховано єдиний внесок по 33,2% - 5861,03 грн. Станом на 22.08.2011 року по рахунку №37197072002629 виникла недоїмка, яка становила 3762,07 грн.

У відповідності до ч. 6 ст. 25 Закону України №2464, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

26.08.2011 року Інститутом було перераховано 6905,61 грн. З даної суми відповідачем у відповідності до ст. 25 Закону України №2464 в порядку календарної черговості була погашена заборгованість за липень 2011 року. Станом на 26.08.2011 року переплата становила 3143,54 грн. 16.09.2011 року було сплачено 90,00 грн., а 19.09.2011 року -6200,00 грн.

За серпень 2011 року Інститутом було нараховано єдиний внесок по 33,2% - 8143,54грн. Станом на 20.09.2011 року переплата Інституту по рахунку №37197072002629 становила 1290,00 грн. 29.09.2011 року було сплачено 1144,03 грн.

За вересень 2011 року Інститутом було нараховано єдиний внесок по 33,2% - 7344,03 грн. Станом на 20.10.2011 року по рахунку № 37197072002629 виникла недоїмка, яка становила 4910,00 грн. 28.10.2011 року Інститутом було перераховано 15735,4 грн. З даної суми відповідачем у відповідності до ст. 25 Закону України №2464 в порядку календарної черговості була погашена заборгованість за вересень 2011 року. Станом на 28.10.2011 року переплата становила 10825,04 грн.

За жовтень 2011 року Інститутом було нараховано єдиний внесок по 33,2% - 15735,04 грн. Станом на 21.11.2011 року по рахунку №37197072002629 виникла недоїмка, яка становила 4910,00 грн. 30.11.2011 року Інститутом було перераховано 11392,19 грн. З даної суми відповідачем у відповідності до ст. 25 Закону України №2464 в порядку календарної черговості була погашена заборгованість за жовтень 2011 року. Станом на 30.11.2011 року переплата становила 6482,19 грн. 19.12.2011 було сплачено 5250,10 грн.

За листопад 2011 року Інститутом було нараховано єдиний внесок по 33,2% - 11392,19 грн. Станом на 20.12.2011 року переплата Інституту по рахунку №37197072002629 становила 340,10 грн.

За грудень 2011 року Інститутом було нараховано єдиний внесок по 33,2% - 5250,10грн. 20.01.2012 було сплачено 5490,25 грн. Станом на 20.01.2012 року переплата Інституту по рахунку № 37197072002629 становила 580,25 грн.

За січень 2012 року Інститутом було нараховано єдиний внесок по 33,2% - 5490,25 грн. Станом на 20.02.2012 року по рахунку №37197072002629 виникла недоїмка, яка становила 4910,00 грн. 28.02.2012 року Інститутом було перераховано 4656,20 грн. та 15.03.2012 року -500,00 грн. З даної суми відповідачем у відповідності до ст. 25 Закону України №2464 в порядку календарної черговості була погашена заборгованість за січень 2012 року. Станом на 15.03.2012 року переплата становила 246,20 грн.

За лютий 2012 року Інститутом було нараховано єдиний внесок по 33,2% - 4656,20 грн. Станом на 20.03.2012 року по рахунку №37197072002629 виникла недоїмка, яка становила 4410,00 грн. 30.03.2012 року Інститутом було перераховано 12199,58 грн. З даних сум відповідачем у відповідності до ст. 25 Закону України №2464 в порядку календарної черговості була погашена заборгованість за лютий 2012 року. Станом на 30.03.2012 року переплата становила 7789,58 грн.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що недоїмка по рахунку №37197072002629 виникла, у зв'язку із задоволенням Управлінням заяви Інституту від 09.06.2011 року про здійснення перерозподілу суми в розмірі 5000 грн. з рахунку №37197072002629 на рахунок №37199070002629. Відтак, недоїмка по рахунку №37197072002629 виникла з вини позивача, а відповідачем було правомірно нараховано позивачеві штраф та пеню за несвоєчасне перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на рахунок № 37197072002629.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що відповідачами доведено правомірність оскаржуваних рішень, відтак, підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 69, 70, 71, 72, ст.ст.158-163 КАСУ, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова, відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя П.В. Вовк

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В. при секретарі судового засідання Вишняк В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу