Постанова № 27991860, 23.11.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/3718/12

"23" листопада 2012 р.Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

секретаря Вальчук І.М.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Рацин Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000861720 від 14.06.2012 року та його скасування,

в с т а н о в и в:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 (надалі позивач, СПД ОСОБА_4) звернувся до адміністративного суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби ( надалі відповідач, Тернопільська ОДПІ, контролюючий орган) ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000861720 від 14.06.2012 року.

Представник позивача суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та пояснив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 здійснював діяльність з оптової торгівлі фруктами та овочами, закупівлю яких проводив у ТОВ ВКФ «Володимир», згідно Договору б/н від 01 жовтня 2011 року. Відповідно до п. 3.1. Договору доставка товару проводиться за погодженням сторін. Сторони домовились, що Позивач здійснює доставку товару самостійно, у зв'язку з тим, що Позивач є власником малотонажного фургона та у нього не має найманих працівників, вивіз товару від постачальника здійснював власним транспортом.

Відповідно до ст. 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого Постановою КМУ «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні»для фізичної особи-підприємця, що здійснює перевезення для власних потреб товарно-транспортна накладна не потрібна.

Представник відповідача Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними, пояснив, що перевіркою встановлено, що в жовтні 2011 року приватний підприємець ОСОБА_4 здійснював оптову торгівлю фруктами та овочами, застосовуючи загальну систему оподаткування та був платником податку на додану вартість. Перевіркою не виявлено використання підприємцем ОСОБА_4 власних та орендованих основних засобів та складських приміщень для оптової торгівлі фруктами та овочами. Також перевіркою не виявлено використання приватним підприємцем ОСОБА_4 власних чи орендованих транспортних засобів для доставки продукції (фруктів та овочів) покупцям. В жовтні 2011 року Позивачем до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість згідно з податковими накладними ТОВ ВКФ «Володимир». Для проведення перевірки приватним підприємцем ОСОБА_4 не представлено документів, що підтверджують надходження товару (товарно - транспортна накладна, подорожний лист, тощо) від товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Володимир». Додаткових документів, які підтверджують придбання товарно - матеріальних цінностей, в тому числі її оприбуткування по кількості та якості не представлено. Зазначеною перевіркою встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ «Володимир»і що укладені угоди відповідно до вимог ст.ст. 203 та 215 Цивільного Кодексу є нікчемними і в силу статті 216 Кодексу, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Усі господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ «Володимир»та контрагентами, зокрема покупцем - приватним підприємцем ОСОБА_4, не підтверджуються, з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, приміщень, персоналу, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій. Правові відносини з приватним підприємцем ОСОБА_4 (обсяг поставки 194375,04 грн., в тому числі податок на додану вартість 32395,82 грн.) відображені в податковій декларації з податку на додану вартість без мети реального настання правових наслідків

Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності, встановив наступні факти.

Контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку СПД ОСОБА_4 з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р., результати якої оформлені Актом №1547/17-227/НОМЕР_2 від 30.05.2012 року, згідно якого встановлено порушення п.14.1.18 ст.1, п.198.3 ст. 198, п.200.1 ст. 200. п.201.6 ст.201 ПК України №2755-УІ від 02.12.2010р., підприємцем завищено податковий кредит по податку на додану вартість у жовтні 2011р. в загальній сумі 32396,00 грн. в результаті чого донараховано податку на додану вартість у жовтні 2011р. в загальній сумі 32 396,00 грн. На підставі вищезгаданого Акта перевірки видано податкове повідомлення-рішення №0000861720 від 14 червня 2012року.

25 червня 2012 року позивачем було оскаржено податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби у Тернопільській області. Державна податкова служба у Тернопільській області своїм рішенням про результати розгляду скарги від 22.08.2012 року № 10575/6/10-207/220 залишила без змін податкове повідомлення рішення від 14.06.2012 року, а скаргу без задоволення. Позивачем 03.09.2012 року подано повторну скаргу на податкове на повідомлення-рішення до Державної податкової служби України. Державна податкова служба України також залишила без змін податкове повідомлення рішення від 14.06.2012 року, а скаргу без задоволення згідно рішенням про результати розгляду повторної скарги від 20.09.2012 року № 1280/0/141-12/К/10-2315.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2011 року СПД ОСОБА_4, як покупцем, укладено Договір б/н з ТОВ ВКФ "ВОЛОДИМИР", як постачальником ( надалі Договір), про поставку фруктів та овочів. Предмет даного договору зазначений у п.1 Договору -постачальник поставляє, а покупець приймає та оплачує фрукти та овочі (в подальшому товар), згідно накладних.

СПД ОСОБА_4 є платником ПДВ з 19.02.2010 року, що підтверджується свідоцтвом № 100270668 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно п.201.4. ст. 201 ПК України, оригінал податкової накладної надається покупцю; копія залишається у продавця товарів.

Податковий кредит звітного періоду, згідно з пунктом 198.3 ПК України, визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України до податкового кредиту не відносяться суми податку, які не підтверджені податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 ПК України.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит у відповідності до ПК України вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Судом встановлено, що в період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р. СПД ОСОБА_4 отримано товар на загальну суму 194374,90 грн. згідно видаткових накладних №ВЛ-0000038 від 01.10.2011р., №ВЛ-0000039 від 02.10.2011р., №ВЛ-0000040 від 08.10.2011р„ №ВЛ-0000042 від 15.10.2011р.. №ВЛ-0000043 від 17.10.2011р., №ВЛ-0000046 від 19.10.2011р„ №ВЛ-0000046 від 24.10.2011р. та відповідно податкових накладних №2 від 01.10.2011р., №5 від 02.10.2011р., №26 від 08.10.2011р., №35 від 15.10.2011р.. №'37 від 17.10.2011р., №44 від 19.10,2011р., №54 від 24.10.2011р., які оформлені належним чином.

Таким чином судом встановлено, що позивач на підтвердження реальності господарської операції з ВКФ «Володимир»подав контролюючому органу під час перевірки належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи.

Крім того, на думку суду, факт реального виконання Договору підтверджується випискою по особовому рахунку № 26004651191780 СПД ОСОБА_4 за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року про безготівкову оплату СПД ОСОБА_4 отриманого товару на виконання п. 2.2 Договору, згідно якого розрахунки за товар здійснюється покупцем протягом 30 днів з моменту фактичного отримання товару, платіжним дорученням № 14 від 07 листопада 2011 року, а також накладними, що підтверджують поставку позивачем придбаного товару в подальшому ТзОВ « Фоззі-Фуд»та прийняттям на відповідний склад.

При цьому суд не приймає до уваги твердження відповідача про відсутність товарно-транспортної накладної чи подорожнього листа у СПД ОСОБА_4 як підстави відсутності реального виконання договірних правовідносин, оскільки судом встановлено наявність у СПД ОСОБА_4 власного фургона малотоннажного, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію даного транспортного засобу НОМЕР_3. При цьому суд зазначає, що поставка придбаного товару здійснювалась поетапно малими партіями, які могли бути перевезені малотоннажним фургоном, що є приватною власністю СПД ОСОБА_4

Крім цього, суд не приймає до уваги Довідку № 2391 від 26.12.2011 року про не встановлення місцезнаходження платника податків ТОВ ВКФ «Володимир», оскільки відомості, що в ній відображені, перебувають поза часовими рамками укладення 01 жовтня 2011 року Договору позивачем з ТОВ ВКФ «Володимир», його виконання протягом жовтня 2011 року та оплати товару у листопаді 2011 року. При цьому суд зазначає, що відомість про відсутність платника за місцем перебування внесена до ЄДРПОУ, за твердженням представника контролюючого органу, 11.07.2012 року.

Суд також не приймає до уваги Акт ДПІ у Вишгородському районі № 913/15-2/20588923 від 22 грудня 2011 року, оскільки Акти перевірок не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків, не є документом у розумінні ст. 17 КАС України, тобто не є нормативно - правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії.

Також суд критично ставиться до твердження контролюючого органу про те, що основним видом діяльності ТОВ ВКФ «Володимир»є діяльність автомобільного вантажного транспорту, оскільки одним із видів діяльності ТОВ ВКФ «Володимир»є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, що підтверджено Витягом з ЄДРПОУ від 22.11.2012 року і у цьому ж Витягу не зазначено вид діяльності - діяльність автомобільного вантажного транспорту, на який посилається у своїх доводах контролюючий орган.

Щодо відсутності у СПД ОСОБА_4 власних чи орендованих основних засобів та складських приміщень, слід зазначити, що придбаний товар поставлявся малими партіями напряму на складські приміщення ТОВ «Фоззі-Фуд», де і зберігався, а відтак, суд приходить до переконання, що для здійснення своєї підприємницької діяльності у СПД ОСОБА_4 не було потреби у наявності власних чи орендованих приміщень.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до переконання, що суб'єктом владних повноважень -контролюючим органом не доведено безтоварність господарських операцій позивача та його контрагена ТОВ ВКФ «Володимир», вважає, що дані правовідносини відповідають дійсному економічному змісту, обумовлені розумними економічними причинами, дії СПД ОСОБА_4 у даних правовідносинах є добросовісні, а відтак, суд приходить до висновку, що позов Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 є підставним, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86,160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000861720 від 14.06.2012 року.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 листопада 2012 року.

Головуючий суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.