Постанова № 27991762, 26.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8523/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Агевича К.В.,

за участю

секретаря судового засідання Чуванова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті Луганської області до Закритого акціонерного товариства «Альянсвугілля» про стягнення заборгованості у сумі 4657,57 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті Луганської області до Закритого акціонерного товариства «Альянсвугілля» про стягнення заборгованості у сумі 4657,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Закрите акціонерне товариство «Альянсвугілля» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності і станом на 29.10.2012 має заборгованість зі сплати страхових внесків.

В порушення ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-XIV від 23.09.2001 та підпунктів 4.12, 4.13, 4.14 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою Правління Фонду СНВ України від 12.07.2007 №36, страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, підприємство відповідача перерахувало не в повному обсязі.

Згідно акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №117 від 10.10.2012 складала:

- недоїмка - 51892,51,00 грн.;

- сума страхових внесків, строк сплати яких не настав - 0,00 грн.;

- несплачена пеня - 6941,51 грн.;

- за виявлені факти порушення сплати страхових внесків нарахована пеня у сумі 4657,57 грн.

У строк, установлений для перерахування донарахованої пені Закрите акціонерне товариство «Альянсвугілля» не сплатило.

Таким чином, позивач зазначає, що стягненню підлягає пеня, нарахована на підставі акту перевірки №117 від 10.10.2012 за період з 01.10.2011 по 30.09.2012, яка виникла до 01.01.2011 у сумі 4657,57 грн.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті Луганської області пеню у розмірі 4657,57 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач заперечення проти позову суду не надав. Ухвала про відкриття провадження та пам'ятка про права та обов'язки направлена відповідачу на адресу: 94612, Луганська область, м. Антрацит, вул. Калініна, 11/45, повернулись до суду з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, тому справу розглянуто та вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Судом було вирішено питання про можливість проведення судового засідання без участі представника відповідача.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Спеціальним законом, який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-XIV від 23.09.1999.

Відповідно до ч.2 ст. 45 Закону України №1105-XIV від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавець як страхувальник зобов'язаний був своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно до ч.1 ст. 47 Закону №1105-XIV від 23.09.1999, страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки (видах економічної діяльності) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.

Відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків передбачена ст.52 Закону України №1105-XIV від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Частиною другою цієї статті (яка була чинною до 01.01.2011 та підлягала застосуванню щодо періоду, за який виникла заборгованість) було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Порядок взяття на облік та набуття роботодавцями статусу страхувальників, обчислення і сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності, галузевої належності, фізичними особами - підприємцями, фізичними особами, які використовують працю найманих працівників, а також добровільно застрахованими особами, порядок обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначається Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 за № 36 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 за №867/14134 (яка була чинною до 01.01.2011 та підлягала застосуванню щодо періоду, за який виникла заборгованість).

Пунктом 4.12 зазначеної Інструкції, страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Згідно з пунктом 4.13 зазначеної Інструкції, нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.

Відповідно до підпунктів 5.1 та 5.2 п.5 зазначеної Інструкції, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач - Закрите акціонерне товариство «Альянсвугілля» (код ЄДРПОУ 25938641) зареєстровано виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області, дата первинної реєстрації 10.11.2000, дата та номер останньої реєстраційної дії 08.02.2012 № 13791070007000379 (а.с.12) та взятий на облік у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті Луганської області як страхувальник. (а.с.12)

10.10.2012 позивачем проведено перевірку Закритого акціонерного товариства «Альянсвугілля» з питання правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 01.10.2011 по 30.09.2012, результати якої оформлені актом № 117 від 10.10.2012. Перевіркою встановлено наявність у відповідача за перевіряємий період заборгованості (недоїмки) зі сплати страхових внесків у сумі 51892,51 грн. та несплаченої пені в сумі 6941,51 грн. Таким чином, за виявлені факти порушення сплати страхових внесків останньому за період з 01.10.2011 по 30.09.2012, нарахована пеня в сумі 4657,57 грн., яка виникла до 01.01.2011. З актом уповноважені представники відповідача ознайомлені. Відповідачем не було надано суду доказів оскарження акту перевірки, тобто на час розгляду справи акт є чинним.(а.с.8-9).

З урахуванням викладеного, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно обліковується несплачена пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 01.10.2011 по 30.09.2012 в сумі 4657,57 грн., яка на час розгляду справи в добровільному порядку не погашена, а тому, позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті Луганської області до Закритого акціонерного товариства «Альянсвугілля» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законодавством порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105-XIV від 23.09.1999, абзацами 5,6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті Луганської області до Закритого акціонерного товариства «Альянсвугілля» про стягнення заборгованості у сумі 4657,57 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Альянсвугілля» (і.к. 33167839, 94612, Луганська область, м. Антрацит, вул. Калініна, буд. 11, кв. 45) на користь Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті Луганської області пеню зі сплати страхових внесків у сумі 4657,57 грн. (чотири тисячі шістсот п'ятдесят сім гривень 57 коп.) та перерахувати на р/р 37174412001252 ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, і.к. 25938641.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 03 грудня 2012 року.

СуддяК.В. Агевич