Постанова № 27991401, 07.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/14187/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зеленова А.С.

при секретарі Афанасьєві Д.Б.

за участю :

представників позивача Асєєвої В.Б., Онищук О.І.,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області Державної податкової служби до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з орендної плати з фізичних осіб у сумі 3641,34грн.,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Харцизьку Донецької області державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з орендної плати з фізичних осіб у сумі 3641,34грн./а.с.2/.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що станом на 04.10.2012 року у відповідача є заборгованість перед бюджетом зі сплати орендної плати з фізичних осіб.

Ухвалою суду від 07.12.2012 позовну заяву Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області Державної податкової служби до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з орендної плати з фізичних осіб у сумі 7455,60грн. в частині стягнення з ОСОБА_4 суми боргу з орендної плати у сумі 3814,26грн. за податковим повідомленням-рішенням №0001151720 від 24.11.2010 залишено без розгляду /а.с.92/.

Просить суд стягнути з ОСОБА_4 суму податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 3641,34(три тисячі шістсот сорок одна)грн.34коп. на користь місцевого бюджету на р/р 33217815700092, банк ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37980439, отримувач УДКСУ м. Харцизька/а.с.81/.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав надав заперечення проти позову в яких зазначив, що відповідно до ст.31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що дія договору оренди землі припиняється у випадку набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. 27.09.2010 року ОСОБА_4 продав комплекс нежитлових будівель громадянину ОСОБА_5, у зв'язку із чим дія договору оренди земельної ділянки припинилася. Просив суд відмовити у задоволенні позову /а.с.36/.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби.

18 березня 2009 між Іловайською міською радою та громадянином ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,5210га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 строком на 5(п'ять) років /а.с.16-22/.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 18.03.2009 року ОСОБА_4 прийнято від Іловайської міської ради земельну ділянку загальною площею 0,5210га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.25/.

В своїх запереченнях проти позову представник відповідача наголошував на тому, що підстав для нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою немає, оскільки ним продано майновий комплекс(нежитлові приміщення) який знаходиться на орендованій земельній ділянці 0,5210га. Також зазначає, що рішенням Іловайської міської ради 27.04.2011 року погоджено припинення права користування земельною ділянкою площею 0,5210га у зв'язку із переходом права власності на комплекс нежитлових будівель.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 07 вересня 2010 року ,посвідченого приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_6, ОСОБА_4 продав громадянину Азербайджану ОСОБА_5 комплекс нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.37-38,88/.

08 вересня 2010 року ОСОБА_4 звернувся до Іловайської міської ради із заявою про розірвання договору оренди від 18 березня 2009 року у зв'язку із переходом права власності на комплекс нежитлових будівель /а.с.89/.

Рішенням Іловайської міської ради від 27.04.2011 року №VI/8-96 у зв'язку із переходом права власності на комплекс нежитлових будівель вирішено припинити право користування земельною ділянкою площею 0,5210га, кадастровий номер 1415070800:01:003:0001, яка розташована за адресою:АДРЕСА_1. Зобов'язано громадянина ОСОБА_4 розірвати в установленому законом порядку договір оренди землі №040916100057 від 18.03.09р./а.с.39/.

Відповідач по справі з огляду на вищенаведені обставини вважає, що у податкового органу не має правових підстав для нарахування орендної плати у зв'язку із розірванням договору оренди. Проте суд вважає, дане твердження відповідача хибним з огляду на наступне.

Відносини щодо найму(оренди) земельної ділянки регулюються Законом України «Про оренду землі».

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону,від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань.

У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Згідно до положень статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом (ст.15даного Закону).

Додаткова угода про розірвання договору оренди землі підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що державна реєстрація прав на земель ну ділянку є офіційним визнанням і підтвердженням фактів виникнення, переходу або припинення прав на неї.

Крім того, п.35 Договору встановлено, що договір оренди землі припиняється шляхом його розірвання.

Пунктом 21 Договору оренди визначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду /а.с.18/.

Як встановлено у судовому засіданні, орендарем не повернуто орендодавцеві орендовану земельну ділянку, акт прийому-передачі земельної ділянки не складався.

Відповідно до листа Управління Держкомзему у місті Харцизьку Донецької області від 26 листопада 2012 року №01-68-2093 договір оренди землі №040916100057 від 18.03.2009 року на земельну ділянку, яка розташована за адресою:АДРЕСА_1, станом на 19.11.2012 є діючим /а.с.52/.

Оскільки договір оренди не розірвано відповідно до вимог діючого законодавства, а договір купівлі-продажу автоматично не припиняє дії договору оренди, податковим органом проводилось нарахування орендної плати ОСОБА_4 відповідно до договору оренди №040916100057 від 18.03.2009 року за користування земельною ділянкою.

Згідно п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 286.5 ст.286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 58 Податкового кодексу України 58.1. У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

У разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Абзац другий цього пункту не застосовується, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до порушення кримінальної справи.

На виконання вищезазначених вимог Податкового кодексу України ДПІ у м. Харцизьку 23.06.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення №0109031741, яким ОСОБА_4 визначено податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 3641,34грн./а.с.13/. Дане податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем особисто, про що свідчить його підпис на повернутому податковому повідомленні-рішенні /а.с.83/.

Відповідно до п.287.1 ст.287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 21 вищезазначеного закону визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом 287.5 статті 287 ПКУ встановлено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Однак після спливу 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення №0109031741 від 23.06.2011, ОСОБА_4 не було сплачено податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 3641,34грн.

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення ані в адміністративному ані в судовому порядку ОСОБА_4 не оскаржувалося.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до 59.3. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

ДПІ у м. Харцизьку 07.02.2012 року ОСОБА_4 була направлена податкова вимога №1 /а.с.11/.

Станом на момент розгляду справи дана сума заборгованості у розмірі 3641,34грн. сплачена не була, що підтверджується витягом з облікової картки платника податків та довідкою про наявність заборгованості /а.с.7-10,85/.

Відповідно до п.14.1.157 ст. Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Податковий борг - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи наявність податкового боргу зі сплати орендної плати у розмірі 3641,34грн., який є несплаченим станом на дату розгляду справи, у в'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області Державної податкової служби до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з орендної плати з фізичних осіб у сумі 3641,34грн.- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 суму податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 3641,34(три тисячі шістсот сорок одна)грн.34коп. на користь місцевого бюджету на р/р 33217815700092, банк ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37980439, отримувач УДКСУ м. Харцизька.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 07 грудня 2012 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 12 грудня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зеленов А. С.