Постанова № 27991396, 04.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/11982/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.

при секретарі Телешові В.О.

представника позивача Помякової Я.О., Гаврилової Н.П.,

представника відповідача Полякової О.Г., Сідьорко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Красноармійський машинобудівний завод» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0002382340 від 08.08.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, приватне акціонерне товариство «Красноармійський машинобудівний завод», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0002382340 від 08.08.2012 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спірне податкове повідомлення - рішення є протиправним та зазначає, що за актом перевірки порушення виникло у результаті не включення до податкового розрахунку з екологічного податку списаних люмінесцентних (ртуть - вміщувальних) ламп. Але згідно наданих до перевірки документів люмінесцентні лампи були не списані, а введені у експлуатацію у зв'язку із збільшенням робочих місць та реконструкцією виробничих приміщень.

На підставі вищезазначеного, позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0002382340 від 08.08.2012 року, відповідно до якого був нарахований податок у сумі 9328,95 грн., в тому числі за основним платежем - 7482,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1846,35 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надав заперечення згідно яких вказав на те, що позивач у період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року є платником екологічного податку до відповідача; за обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення та за розміщення відходів 4 класу небезпеки, нарахований екологічний податок у сумі 1127,42 грн., а перевіркою встановлена сума 8610,02 грн. Розбіжність у сумі 7482,60 грн. склалась в результаті не включення до податкового розрахунку з екологічного податку надзвичайно небезпечних відходів (першого класу небезпечності) - люмінесцентні (ртуть - вміщувальні) лампи.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа 14 вересня 2009 року, ЄДРПОУ 04719432, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби з 31.10.1994 року.

Відповідач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Судом встановлено, що в період з 01 червня 2012 року по 17 липня 2012 року відповідачем проводилась планова виїзна перевірка позивача, на підставі якої складено акт №263/22-2/04719432 від 24.07.2012 року про результати планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «Красноармійський машинобудівний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року.

Вищезазначеним актом, в тому числі, встановлено порушення позивачем п.п.240.1.3 п.240.1 ст. 240, п.п.242.1.3 п.242.1 ст. 242, п.249.6 ст. 249 Податкового кодексу України в частині заниження екологічного податку на суму 7482,60 грн.

Як зазначено в акті перевірки, розбіжність у сумі 7482,60 грн. склалась в результаті не включення до податкового розрахунку з екологічного податку надзвичайно небезпечних відходів (відходів 1 класу небезпечності) - люмінесцентні (ртуть - вміщувальні) лампи у кількості 214 штук, у тому числі: у 2 кварталі 2011 року виписані ртуть - вміщувальні лампи - ДНАТ у кількості 3 шт.; у 3 кварталі 2011 року списані ртуть - вміщувальні лампи - КЛЛ у кількості 3 шт.; у 4 кварталі 2011 року списані ртуть - вміщувальні лампи у кількості 60 шт., люмінесцентні лампи у кількості 60 шт.; у 1 кварталі 2012 року списані ртуть - вміщувальні лампи КЛЛ у кількості 58 шт., лампи метало галогенові, що містять ртуть у кількості 27 шт.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення - рішення № 0002382340 від 08.08.2012 року, яким нарахована сума грошового зобов'язання у загальному розмірі 9328,95 грн., у тому числі за основним платежем - 7482,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1846,35 грн.

Суд приходить до висновку про правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відходи» відходи це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення, і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до п. «г» ст. 17 Закону України «Про відходи» субєкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобовязані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Згідно п.п. 240.1.3 п.240.1 ст. 240 Податкового кодексу України платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

Як вбачається з п.п.242.1.3 п.242.1 ст. 242 Податкового кодексу України об'єктом та базою оподаткування є обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів.

Відповідно до таблиці 1.9 додатку 1 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору (далі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 року №303, люмінесцентні (ртуть-вміщувальні) лампи віднесено до І класу небезпеки відходів. Пунктом ІІ Порядку визначено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється, у тому числі, за розміщення відходів.

Пунктами 4, 6, 8 Порядку передбачено, що суми збору, який справляється, зокрема, розміщення відходів, обчислюється платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів (щодо розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючи коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2. Ліміти розміщення відходів визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За понадлімітні обсяги розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку в пятикратному розмірі. У разі відсутності у платників збору затверджених у встановленому порядку лімітів скидів і розміщення відходів, збір справляється як за понадлімітні скиди та розміщення відходів відповідно до їх обсягів.

Відповідно до пунктів 8.1., 8.2 Інструкції контроль за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища до бюджету, а також своєчасністю подання податкових розрахунків цього збору здійснюється органами державної податкової служби.

Відповідно до вимог ст. 17, ст. 34 Закону України № 187/198-ВР від 05.03.1998 року «Про відходи» визначено, що при наявності у підприємства договору з організацією, яка збирає та приймає небезпечні відходи та має відповідну ліцензію на здійснення таких операцій, таке підприємство не повинно нараховувати та сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення небезпечних відходів.

В ході перевірки позивача договір на утилізацію ртуть вміщувальних ламп та люмінесцентних ламп із спеціалізованим підприємством та документи, які свідчили б про передачу небезпечних відходів такому підприємству надані не були. Такий договір позивачем взагалі не укладався.

У зв'язку з викладеним вище суб'єкти, які використовують люмінесцентні лампи, мають організувати їх облік в експлуатації та облік відпрацьованих ламп.

Розмір податкового зобовязання позивачем не оскаржується.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відпуск ртуть- вміщувальних та люмінесцентних ламп, потреба в яких виникає періодично, провадиться позивачем за вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення). Одержувачем ламп є особа, відповідальна за приміщення, в якому провадиться встановлення ламп. Вимоги, які містяться в матеріалах справи, підтверджують списання матеріалів зі складу в експлуатацію за вказаний період у кількості 214 шт.

Позивачем за весь перевіряємий період не складалось актів про списання вже використаних ртуть вміщувальних ламп та люмінесцентних ламп, не вівся журнал списання матеріалів.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача Гаврилова Н.П., яка займає посаду головного бухгалтера ПАТ «Красноармійський машинобудівний завод», вказані лампи є малоцінними, а тому акти про їх списання як відпрацьованих не складали, на підприємстві взагалі відсутній облік відпрацьованих ртуть-вміщувальних та люмінесцентних ламп.

Однак, в даному випадку вказані ртуть-вміщувальні та люмінесцентні лампи є спеціальним обладнанням, яке потребує окремого документу списання та утилізації за договором із спеціалізованим підприємством.

Суд вважає, що відпрацьовані люмінесцентні лампи стали відходами в розумінні ст. 1 Закону України «Про відходи», а за розміщення відходів, відповідно до ст. 39 Закону України «Про відходи», із суб'єктів підприємницької діяльності, які не уклали договір про утилізацію відходів із спеціалізованим підприємством стягується відповідна плата.

Таким чином, у відповідача існували підстави для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, яким визначено податкове зобовязання позивачу із збору за забруднення навколишнього природного середовища в загальному розмірі 9328,95 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 69 визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, позивач не надав суду доказів відносно своїх тверджень щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, документально не підтвердженими, у зв'язку із чим відмовляє у задоволені позову у повному обсязі.

На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову приватного акціонерного товариства «Красноармійський машинобудівний завод» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0002382340 від 08.08.2012 року - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 04.12.2012 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 07.12.2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.