Постанова № 27990782, 06.12.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2012 р.Справа № 5017/94/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.

Суддів Мацюри П.Ф., Філінюка І.Г.

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

від Міністерства інфраструктури України -Остапенко Н.М., довіреність № 3246/4/14-12, від 12.07.2012р.

від ДП "Одеський морський торговельний порт" - Дабіч Н.В., довіреність № 020/7-1073, від 01.11.2012р.

від відповідача -Капран Г.А., довіреність б/н , від 06.06.2011р.

від прокурора - Пшенічко С.О., посвідчення № 282, від 17.10.2011р.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Сервіс"

на рішення господарського суду Одеської області від 27.02.2012р.

по справі № 5017/94/2012

за позовом Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Сервіс"

про стягнення 96 000,00 грн..

Встановив:

В січні 2012р. Чорноморський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (Далі -Одеський порт) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Сервіс" (Далі -ТОВ "Євро-Сервіс") про стягнення заборгованості за Договором №КД-15148 від 30.07.2010р. у розмірі 96 000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Прокурор посилається на статті 525, 526, 530, 610, 629 ЦК України, ст. ст. 10, 18, 19, 26, 27, 29 та ін. Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 6, 13, 121, 129 та ін. Конституції України, ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" і на неналежне виконання відповідачем умов договору №КД-15148 про резервування об'єктів (надання послуг) від 30.07.2010р., щодо несвоєчасної сплати грошових коштів, що призводить відволікання державних коштів та може призвести до загрози виконання загальнодержавних програм.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором резервування об'єктів та не перерахуванням оплати для забезпечення резерву Об'єкту на рахунок Одеського порту, у ТОВ "Євро-Сервіс" виникла заборгованості перед Одеським портом за період з січня 2011р. по листопад 2011р. включно, згідно з виставленими Одеським портом рахунками на загальну суму 96 000,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за адресою зазначеною в реєстраційних документах. Про причини своєї неявки суд не сповістив, відзиву на позовну заяву не надав. Відповідно до п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10.12.2009р. до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Справа була розглянута за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.02.2012р., винесеним суддею Брагіною Я.В. позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Євро-Сервіс" на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" 96 000,00 грн. заборгованості.

Дослідивши надані докази, господарський суд дійшов до висновків, що позивач належно виконував умови договору щодо резервування об'єктів, та виставив відповідачу рахунки за оплату послуг із резервування об'єкту на загальну суму 100 000,00 грн., але відповідач оплатив рахунки частково в сумі 4 000,00 грн., у зв'язку з чим, у ТОВ "Євро-Сервіс" утворилась заборгованість у розмірі 96 000,00 грн. Таким чином, суд першої інстанції посилаючись на ст. ст. 525, 526, 530, 610, 629, 901, 903 ЦК України задовольнив позовну заяву Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт".

Не погоджуючись із даним рішенням господарського суду, ТОВ "Євро-Сервіс" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить рішення скасувати, вважаючи його незаконним та таким яке винесено при неповному з'ясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 30 липня 2010р. між ТОВ "Євро-Сервіс" (Підприємство) та "Одеський морський торговельний порт" (Порт) був укладений договір № 15148 з додатками №1 і №2 про резервування об'єктів (а.с. 15-19).

Згідно умов даного договору та додатків до нього, Порт зобов'язується за письмовим зверненням Підприємства протягом визначеного в Договорі строку зарезервувати та утримувати у резерві наступні об'єкти: спальний корпус, будинок спального корпусу №3, спальний корпус п/табору, будинок їдальні, будинок кухні, літній театр, будинки спальні дерев'яні, павільйон ПК-2 (з відкритою верандою), туалет дворовий, теплотраса п/табору, покриття території (асфальтне), огорожа (кам'яна) (Об'єкти резервування), які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 16 з метою подальшого оформлення договору оренди, згідно до чинного законодавства України, а Підприємство зобов'язується оплатити вартість резерву та інші послуги, надані Портом на підставі окремих договорів.

Відповідно до п. 3.1 даного договору, для забезпечення резерву Об'єкту за цим Договором Підприємство перераховує на протязі 5 банківських днів, після підписання цього Договору, на рахунок Порту суму еквівалентну двомісячній орендній ставці за цей Об'єкт, розташований згідно до вимог „Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду Державного майна", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04/10/1995р. №786 із змінами та доповненнями, що складає 20 000,00 грн., з урахуванням ПДВ -3 333,33 грн.

Пунктами 6.1, 6.2, 6.5 передбачено, що цей Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. Строк цього Договору починає перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього Договору та діє два місяці. Договір може припинити свою дію достроково з моменту укладання Підприємством Договору оренди нерухомого майна (Об'єкту резервування), згідно вимог чинного законодавства України. У разі, якщо у встановлений п. 6.2 строк Підприємством не буде укладений Договір оренди нерухомого майна (Об'єкту резервування), згідно вимог чинного законодавства України, та жодна із Сторін не виявить бажання припинити Договорів, повідомивши про це іншу Сторону за 3 дні, до закінчення строку його дії, цей Договір вважається подовженим на той же строк на тих же умовах.

Даний договір був підписаний без зауважень повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Відповідно до матеріалів справи та як вірно було встановлено судом першої інстанції, позивач належно виконував умови договору щодо резервування об'єктів, про що свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.03.2011р., від 29.05.2011р., від 29.07.2011р., від 29.09.2011р. на загальну суму 100 000,00 грн., які були підписані без зауважень повноважними представниками сторін та скріплені печатками (а.с. 21, 23, 25, 27, 29).

Крім цього, судом першої інстанції було вірно встановлено, що позивач виставив відповідачу рахунки за оплату послуг із резервування об'єкту, а саме: №210011 від 30.01.2011р. (період з 30.01.2011р.-28.03.2011р.) у сумі 20 000,00 грн.; № 210029 від 30.03.2011р.(за період з 30.03.2011р.-29.05.2011р.) у сумі 20 000,00грн., № 210050 від 30.05.2011р. (за період з 30.05.2011р.-29.07.2011р.) у сумі 20 000,00грн., № 210074 від 30.07.2011р.(за період з 30.07.2011р-29.09.2011р.) у сумі 20 000,00грн., № 210106 від 30.09.2011р. (за період з 30.09.2011р.-29.11.2011р.) у сумі 20 000,00 грн. на загальну суму 100 000,00грн. (а.с. 20, 22, 24, 26, 28).

Однак, відповідно до банківських виписок №БВ00002501 від 04.04.2011р. та №БВ00003712 від 18.05.2011р. відповідач сплатив рахунки частково в сумі 4 000,00 грн. У зв'язку з чим, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 96 000,00 грн.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а за відсутністю таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що є встановлений договором.

З такими висновками суду першої інстанції повністю погоджується й апеляційна інстанція.

В апеляційній скарзі, ТОВ "Євро-Сервіс" зазначає, що ДП „Одеський морський торгівельний порт" не було надано доказів до матеріалів справи, що підтверджують повноваження на укладення договору резервування, тобто бути стороною відносин, пов'язаних з передачею в оренду державного майна. У зв'язку з чим, даний договір повинен бути визнаний недійсним. Однак, дані посилання скаржника, судова колегія не приймає до уваги, оскільки питання про визнання даного договору недійсним повинні бути розглянуті в окремому судовому проваджені, адже даний спір стосується стягнення заборгованості та відповідно до ч.3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно ст. ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вищенаведене повністю спростовує доводи скаржника про те, що розгляд справи місцевим судом відбувся з порушенням його процесуальних прав, а тому вони до уваги не приймаються.

На думку судової колегії, місцевий суд повно, всебічно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, а тому рішення місцевого суду відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для його скасування, передбачених ст. 104 ГПК України, судова колегія не вбачає.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає, передбачених ст. 104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду і задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.99; 101; 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Сервіс" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 27.02.2012р. по справі № 5017/94/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 07.12.2012р.

Головуючий суддя Н.В.Ліпчанська

Суддя П.Ф.Мацюра

Суддя І.Г.Філінюк