донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.12.2012 р. справа №5009/2664/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Азарової З.П.суддівГези Т.Д., Кододової О.В.За участю представників сторін: При секретарі судового засіданні: Куляс Т.Ю. від позивача:Бережна Ю.О. -представник за довіреністю від відповідача:не з'явився від третьої особи: не з'явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформмаркет" м.Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької області від01 жовтня 2012р. у справі№ 5009/2664/12 (суддя: Давиденко І.В.)за позовом:Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" м.Київдо відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформмаркет" м.Запоріжжяза участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: фізичної особи-громадянина Павлова В.П., м.Запоріжжя простягнення 133 859,30 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.10.2012р. по справі № 5009/2664/12 (суддя: Давиденко І.В.) частково задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформмаркет" м.Запоріжжя за участі третьої особи: фізичної особи-громадянина Павлова В.П., м.Запоріжжя про стягнення 133 859,30 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРММАРКЕТ" на користь Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" 100 604 (сто тисяч шістсот чотири) грн. 97 коп. -основного боргу за Договором кредиту за овердрафтом № 267-г/06 від 29.09.08., 21 016 (двадцять одну тисячу шістнадцять) грн. 19 коп. -прострочених відсотків, 8369 (вісім тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 31 коп. -пені. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги в задоволеній частині є законними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформмаркет" м.Запоріжжя, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Він вважає, що господарський суд, розглядаючи справу, не звернув уваги на той факт, що в матеріалах справи відсутні належні докази виконання банком своїх зобов'язань за кредитним договором, тому факт надання банком грошових коштів за кредитним договором є припущенням суду, що є порушенням чинного законодавства.
Третя особа, фізична особа-громадянин Павлов В.П., надав суду відзив, у якому зазначив, що підтримує вимоги апеляційної скарги та просить рішення у справі скасувати. Крім того, вказує, що в матеріалах справи відсутні докази правонаступництва між АБ "Факторіал-Банк" та Публічного акціонерного товариства "Фідобанк". До того ж, звертає увагу судової колегії, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, оскільки його неправомірно залучено до участі у справі у якості третьої особи.
Позивач вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду -без змін.
Відповідач та третя особа не направила представників у судове засідання Донецького апеляційного господарського суду, причин неявки суду не повідомили. Приймаючи до уваги те, що вказані сторони не використали наданого законом права на участь своїх представників в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за їх відсутності, оскільки наявних матеріалів достатньо для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представника позивача, який прибув в засідання суду, перевіривши обставини справи, судова колегія встановила.
Публічне акціонерне товариство "СЕБ БАНК" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРММАРКЕТ" про стягнення 133859,30 грн. -заборгованості за Договором кредиту за овердрафтом № 267-г/06 від 29.09.08., з яких: 100604,97 грн. -основний борг, 21016,19 грн. -прострочені нараховані проценти, 12238,14 грн. -пеня за несвоєчасну сплату кредиту та процентів.
В обґрунтування позовних вимог банк посилався на те, що відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед по сплаті заборгованості за кредитом, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.
Господарський суд Запорізької області ухвалою від 16.07.2012р. порушив провадження за вказаним позовом, а ухвалою від 31.07.2012р. в порядку ст.ст. 25, 27 Господарського процесуального кодексу України, судом здійснено процесуальне правонаступництво: замінено позивача -Публічне акціонерне товариство "СЕБ БАНК" на Публічне акціонерне товариство "ФІДОБАНК" та залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Павлова Володимира Павловича.
При розгляді справи господарським судом було встановлено, що 29.09.2008р.. між Акціонерним банком "Факторіал-Банк" (правонаступником якого є позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОРММАРКЕТ" укладено договір кредиту за овердрафтом № 267-г, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах, передбачених цим договором, грошові кошти, шляхом сплати з поточного рахунку позичальника, розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку, але в межах визначених цим договором.
28.09.2009р. між Публічним акціонерним товариством "СЕБ Банк"(правонаступником якого є позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОРММАРКЕТ" було укладено договір про внесення змін № 1 до Договору кредиту за овердрафтом № 267-г/06 від 29.09.08., в яком назву та текст Договору викладено у наступній редакції: сума кредиту складає 196611,41 грн.; цільове використання кредиту є: придбання товарів, матеріалів, оплата послуг; чинна фіксована процентна ставка складає 28,95 % річних; дата остаточного повернення кредиту -27.09.10.; терміном періодичного погашення кредиту є банківський день, визначений у графіку періодичного погашення кредиту, станом на який заборгованість Позичальника перед Кредитодавцем за кредитом повинна дорівнювати відповідній сумі, яка визначена у графіку періодичного погашення кредиту; кредит надається шляхом перерахування Кредитодавцем коштів за визначеними реквізитами та/або зарахування Кредитодавцем коштів на поточний рахунок; нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (факт/360). При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту; Позичальник зобов'язаний перед Кредитодавцем у поверненні кредиту, сплати проценти, сплати комісії та неустойок.
Згідно з п. 1.1 договору передбачено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі та валюті, що визначені у розділі 1 та у розділі 2 цього Договору, а Позичальник приймає та зобов'язується належним чином використати та повернути Кредитодавцю суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідні проценти за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, що визначені у цьому Договорі.
Пунктом 1.3 договору встановлено, що право Позичальника на отримання кредиту (траншу) виникає з моменту виконання таких умов: укладення між Кредитодавцем та Постачальником, на прийнятих для Кредитодавця умовах, та набрання чинності Договорами, які визначені у розділу 1 Договору; виконання умов Договору, документів забезпечення та інших Договорів (укладених між Кредитодавцем та Постачальником), які мають бути виконані до надання Кредитодавцем кредиту (траншу) -якщо такі умови будуть визначені; прийняття та узгодження Кредитодавцем кредитної заявки Позичальника, підтвердженням чого буде вважатись фактична видача кредиту (траншу); здійснення належної сплати Позичальником Кредитодавцю відповідної суми комісії за надання кредиту.
Відповідно до п. 1.3.1 договору встановлено, що Позичальник зобов'язаний повернути Кредитодавцю кредит у повному обсязі не пізніше дати остаточного повернення кредиту, що визначена в розділі 1 Договору.
Позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за ставкою, що визначена у розділі 1 Договору (п. 1.4.1.1 Договору)
Згідно з п. 2.3.2 Договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний забезпечити наявність грошових коштів у сумі та валюті боргових зобов'язань на дату сплати таких боргових зобов'язань на поточному рахунку Позичальника.
16.09.2010р. між Публічним акціонерним товариством "СЕБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформмаркет" укладено Договір про внесення змін № 2 до Кредитного Договору № 267-г/06 від 29.09.08., відповідно до умов якого графік періодичного погашення кредиту викладено в іншій редакції, де визначено розмір кредиту -196611,41 грн., дата надання кредиту -28.09.2008р., а сума останнього платежу -26.08.2011р.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Банк свої зобов'язання по договору виконав, надав позичальнику кредит у сумі 196611,41 грн., що підтверджується наданими банківськими виписками по особовим рахункам. (а.с.69-110 т.1, а.с.117-150 т.1, а.с.1-150 т.2, а.с.1-158 т.3)
Відповідач свої зобов'язання по договору виконав не у повному обсязі, тому станом на 18.06.2012р. виникла заборгованість у сумі 100604,97 грн. -основний борг, у сумі 21016,19 грн. -прострочені нараховані проценти. Крім того, банком нарахована пеня у сумі 12238,14 грн.
Банк звертався до відповідача з претензією про погашення кредиту, відсотків по договору та пені (а.с.42, т.1), однак вказана вимога залишена позичальником без відповіді та задоволення, тому банк звернувся з позовом, який частково задоволений судом.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно до абзацу 2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Укладений договір кредиту за овердрафтом № 267-г/06 від 29.09.2008р. є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України (статтями 202, 509 Цивільного кодексу України) і відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За своєю правовою природою договір кредиту за овердрафтом № 267-г/06 від 29.09.08., є кредитним договором, згідно якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом. Також кредитним договором передбачена сплата відповідачем комісій.
Як вбачається з матеріалів справи, позичальник свої зобов'язання щодо повернення кредиту виконував не належним чином, тому банк правомірно просив стягнути всю суму заборгованості за кредитним договором. Факт наявності заборгованості відповідача підтверджений матеріалами справи, тому апеляційна інстанція дійшла до висновку, що господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 100 604 грн. 97 коп., та прострочених відсотків у сумі 21 016 грн. 19 коп.
Щодо нарахованої пені, то вона правомірно стягнута частково з наступних підстав.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з п. п. 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, пунктом. 4.1 договору сторони передбачили, що за невиконання та/чи неналежне виконання боргових зобов'язань у сумі, порядку та у строки, що визначені Договором, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю (на вимогу кредитодавця) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення. Пеня сплачується додатково до прострочених сум. Пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення.
На підставі вказаного договору банком були заявлені вимоги про стягнення 12238,14 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та процентів за користування кредитом. Однак, господарським судом встановлено, що банком невірно визначений період нарахування пені. Судовою колегією перевірено нарахування пені, зроблені господарським судом з врахуванням положень ст. 232 Господарського кодексу України, розрахунки відповідають чинному законодавству, тому господарський суд обґрунтовано стягнув на користь позивача пеню у сумі 8 369 грн. 31 коп.
Не приймаються до уваги посилання скаржника на те, що матеріалами справи не підтверджено надання банком кредиту, оскільки виписками по особистим рахунка боржника підтверджується достовірність вказаної суми заборгованості, тоді як скаржником не надано будь-яких документів на підтвердження своєї позиції або погашення заборгованості.
Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформмаркет" м.Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 01.10.2012р. у справі №5009/2664/12 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 01.10.2012р. у справі №5009/2664/12 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.
Головуючий З.П.Азарова
Судді Т.Д.Геза
О.В.Кододова
надр. 8 прим:
1 прим. -у справу; 2 прим. -позивачу; 1 прим. -відповідачу; 1 прим. -третій особі;
2 прим. -ДАГС; 1 прим. -ГСЗО;
Судове рішення № 27990742, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 04.12.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5009/2664/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: